Військові комісаріати, після переформування в територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, втратили легітимність і наразі здійснюють свою діяльність незаконно.

З 1 листопада 2020 року в Україні більше не існує військових комісаріатів. У рамках реформування їх переформували в територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які начебто, після цього, мали покращити свою роботу, зокрема діяти за «західними стандартами» та бути орієнтовані на сервісні функції. Чому насправді це не так, ба більше – чому тепер військкомати взагалі поза законом розберемо далі.

Нагадаємо, що пілотний проєкт щодо створення ТЦК та СП на базі військкоматів тривав з 1 січня по 31 грудня 2017 року в Чернігівської області на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року № 492-р «Про реалізацію пілотного проекту щодо утворення територіального центру комплектування та соціальної підтримки».

З початку 2019 року ТЦКСП функціонують вже в чотирьох областях – Дніпропетровській, Одеській, Рівненський та Чернігівській, а з листопада 2020-го вже з'явитися в усіх.

Цікаво, що за роки «обкатки» нових штатів на експериментальних терцентрах до них не було внесено жодних змін і в 2020 році до решти військкоматів надійшли нові штати надруковані ще в 2017 році та підписані генералом армії України Віктором Муженком в 2018-му.

Водночас законопроєкт № 9285 від 09.11.2018, який мав легалізувати реформу, після закінчення пілотного проєкту, був провалений Верховною Радою ще в лютому 2019 року.

Виправити ситуацію мав законопроєкт Зеленського за №3553 від 28.05.2020, що також передбачає запровадження призову резервістів без оголошення мобілізації та підвищуються штрафи за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону та мобілізацію. Проте, після ухвалення, 15 вересня , в першому читанні законопроєкт відправився на дороботку і завис у Верховній Раді.

У результаті, через відсутність чинного закону про реформу військкоматів, діяльність новостворених територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на сьогодні не передбачена жодним законом. І фактично ТЦК та СП наразі не мають жодних повноважень і діють поза правовим полем, тобто незаконно. Це зокрема може поставити під сумнів всі дії військкомати здійснені після зміни назви і, наприклад, видані ними документи.

Але, насправді, так звана реформа військових комісаріатів ніяка не реформа, а цілковита імітація. Попри заяви військових високопосадовців про зміни у принципах роботи та спрощення різноманітних процедур у військкоматах, ця «реформа» не передбачає жодної зміни у законодавстві, окрім зміни самої назви, що продемонстрував як провалений законопроєкт №9285 так і новий №3553, текст яких є у вільному доступі на сайті Верховної Ради.

Ба більше (зараз глибину реформи оцінять відвідувачі військкоматів великих міст, де наприклад щоб стати на облік чи знятися з нього треба займати чергу заздалегідь) замість посад службовців, які відповідали за облік військовозобов'язаних та приймали громадян, у «реформованих» військкоматах вводяться посади... начальників складів!

Електронний реєстр військовозобов'язаних, про запровадження якого звітував ще міністр Полторак, насправді заповнений лише на декілька відсотків, а система постійно «висить» по кілька годин не допускаючи операторів. А запровадження електронного документообігу, який, як обіцяли, мав прискорити роботу, навіть і не розпочиналось.

Тому замість декларованого покращення якості взаємодії з громадянами, насправді слід очікувати її погіршення у нових територіальних центрах, що залишаються перефарбованим радянським рудиментом.

Довідка

Відповідно до постанови КМУ від 3 червня 2013р. №389 завданням військових комісаріатів є:
  • керівництво військовим обліком призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
  • контроль за його станом, у тому числі в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників і військовозобов’язаних на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ);
  • проведення призову громадян на військову службу в мирний і воєнний час;
  • проведення добору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом;
  • участь у доборі громадян для проходження служби у військовому резерві ЗСУ;
  • підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів;
  • забезпечення соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів із числа військовослужбовців ЗСУ та членів їх сімей;
  • участь у військово-патріотичному вихованні громадян;
  • здійснення заходів з підготовки та ведення територіальної оборони;
  • здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Джерело: Ukrainian Military Pages

ІА "Вголос": НОВИНИ