На думку журналіста Пауліни Сігінь (Paulina Siegień), закриття кордону для росіян - власників карт малого прикордонного руху найбільше вразило найбідніших мешканців Калінінградської області, які не мають шенгенських віз, а Польща була для них місцем дешевших закупівель. Очевидно, йдеться про наслідки економічних санкцій, які застосували країни ЄС до Росії.
«Gazeta Wyborcza» нагадує, що віповідно до угоди про малий прикордонний рух між Польщею і Росією, яка започаткована з липня 2012 року, тисячі росіян з калінінградського округу приїжджали до Польщі на дешевші, ніж у Росії, закупи.
З часом російські туристи також приїжджали оглядати культурні пам’ятки у Тримісті (Гданськ, Гдиня, Сопот), Ольштині і Ельблонгу (Вармінсько-Мазурське воєводство), а також на відпочинок. До слова, Вармійсько-Мазурське воєводство (столиця Ольштин) є насамперед туристичним регіоном. Крім Ольштина і Ельблонга тут немає великої промисловості – це екологічно чистий регіон в Польщі з кількома ландшафтними парками і багатьма заповідниками природи, в яких є рідкісні види фауни і флори, що охороняються. Біля озер виникли численні бази відпочинку, кемпінги і наметові табори.
У коментарі для «Gazety Wyborczej» очевидно росіянка Яна Вороженіна з Інституту співпраці російсько-польської відзначила, що призупинення малого руху прикордонного – це дуже сумна новина. Саме малий прикордонний рух був чи не єдиним прикладом добросусідської співпраці між Росією і Польщею. Вона ще недавно розповідала своїм колегам з Москви про успіхи малого прикордонного руху, а тепер часи повернулися у минуле.
Далі устами співрозмовниці висловлюється нерозуміння того, що саме спонукало до рішення про замороження малого прикордонного руху: «Про яку безпеку може йти мова? Безпека від кого чи чого ? Від мешканців Калінінградської області, які залишають щорічно у Польщі біля 180 млн. злотих ? Маю надію, що раціональність переважить над політичними емоціями і Польща поверне малий прикордонний рух».
Ще одна росіянка, калінінградський соціолог Анна Алімпієва наводить конкретні цифри: проаналізувавши анкетні дані мешканців Калінінградської області, вона підкреслює, що одна третя мешканців області має дозволи на малий рух прикордонний. Причому кожний п’ятий має тільки такі дозволи і не має шенгенських віз. Саме для такої категорії росіян замороження малого прикордонного руху є дуже болісним. Натомість Польща насамперед втрачає мешканців прикордонних сіл, а також калінінградців, для яких закупи в Польщі були способом ощадності в часи економічної кризи.
У матеріалі польського інтернет-видання звертається увага також на інтереси представників російських соціальних груп, наприклад, пенсіонерів, які не можуть дозволити собі виробити візи шенгенські і подорожувати по Європі. Позбавлено їх небагатьох приємностей – виїздів до Гданська чи Сопоту.
Російський соціолог Анна Алімпієва також наголошує, що коли в липні малий прикордонних рух був заморожений, польський візовий центр у Калінінграді продовжував приймати внески на вироблення дозволів, що становить 26 євро. Вона жалкує, що ті, хто зробив дозволи на малий прикордонний рух, втратили фінансово. І хоча це гроші не великі, але для сімейних бюджетів – значні. Сама Алімпієва отримала такий дозвіл наприкінці червня для себе і своєї доньки, але не встигла скористатися ним.
Замороження малого прикордонного руху, продовжує «Gazetа Wyborczа», впливає також на проекти транскордонної співпраці. Росіянка Анна Карпенко від 2013 року організовує російсько-литовсько-польський фестиваль «Сусіди», який відбувається у російському Красноліссі Ромінтенської Пущі (одна третя цього заповідника розташована на території Польщі, а дві третіх – на території Росії). Анна Карпенко шкодує, що через замороження малого прикордонного руху сусіди втратили таку можливість краще пізнати одне одного. До одного із фестивалів навіть підготували афішу із зазначенням його учасників, бо до кінця вірили і сподівалися на відновлення безвізового руху.
Міністерство зовнішніх справ (MSW) Польщі не деталізує, які саме конкретні засади безпеки спонукали польський уряд до замороження малого прикордонного руху з Калініградською областю. Водночас польське видання наголошує, що напередодні впровадження такого рішення Міністр оборони Росії Сергій Шойгу зібрав штаб Балтійського флоту, подаючи виразний сигнал напередодні саміту НАТО (відбувся 8-9-го липня у Варшаві), що Росія реорганізує мілітарні сили у своєму найвіддаленішому західному регіоні. А 28 липня президент Росії Володимир Путін звільнив губернатора Калінінградської області Миколу Цуканова. Його місце зайняв генерал федеральної служби безпеки і багаторічний охоронець Путіна Євген Зінічев. Так Кремль посилює контроль над Калінінградом, який має стратегічне значення у випадку конфронтації з НАТО.
Вікторія Боруцька, спеціально для «Вголосу».
ІА "Вголос": НОВИНИ