В Україні та в цілому світі традиційно щороку четверта субота листопада стає Днем пам’яті жертв Голодомору.
Загалом у минулому столітті в Україні лютували три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Але саме голод у 30-х через тотальні сталінські репресії назвали геноцидом українського народу. Селянство стало жертвою Сталіна після каральних репресій у лавах української інтелігенції та духівництва.
Спровокували такий нищівний голод низка постанов і указів злочинного совєцького уряду.
Отже були передумови штучно створеного голоду, продуманого та ретельно замаскованого каральною операцією.
В українських селян відбирали вирощене ними зерно, їх обкладали натуральними штрафами, обшуки залишали селян без останніх запасів продовольства.
Також було заборонено торгувати продуктами, не завозились промислові товари. Насамкінець зголоднілі села було очеплено та заборонено виїзд, що не давало жодної надії на порятунок.
Голод заставив селян їсти кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації, товчену кору, листя дерев і трави.
За 22 місяці голоду загинули за найскромнішими підрахунками більше 4-х мільйонів людей.
Факт Голодомору був замовчуваний на всіх рівнях, навіть згадувати про масовий голод було суворо заборонено, знищувались всі документи, а людей репресували.
Масштабні дослідження обставин тотального голодомору почалися лише наприкінці 80-х років минулого століття.
Відповідно до закону від 28 листопада 2006 року «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», голод 1932-1933 років розцінюється як акт геноциду українського народу, а його «публічне заперечення… визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».
Совєцькі керманичі –Сталін, Молотов, Каганович, Постишев, Косіор та інші були визнані винними в організації Голодомору в Україні.
Починаючи із 2016 року 17 держав світу визнали Голодомор геноцидом українського народу, а ще 10 країн офіційно засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом або вшанували пам’ять його жертв. Іще 8 країн визнали Голодомор на регіональному та муніципальному рівні.
Щороку Український інститут національної пам’яті пропонує цьогоріч записати спогади ще живих очевидців геноциду або передати до музею сімейні артефакти, що збереглися з того часу.
Поминальні заходи проходять під гаслом «Збережи пам'ять. Збережи правду».
До Дня пам’яті жертв Голодомору пройдуть по всій Україні будуть проведені жалобні заходи, тематичні наукові, інформаційні, та культурно-мистецькі заходи, виставки, презентації документів, фото- і відеоматеріалів.
На території України буде приспущено Державний прапор.
О 16.00 в кожній домівці буде запалено свічки пам’яті, пройде загальнонаціональна хвилина мовчання та молитва за невинно замордовані жертви.
До збереження пам'яті про Голодомор може долучитися кожен.
Таку традицію, вшановування жертв Голодомору засвіченою у вікні свічкою, започаткував Джеймс Мейс, американський історик, який у 1986-1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду. Джеймс Мейс став одним із героїв проєкту УІНП та UA:Перший «Люди правди».
УІНП розробив просвітницький ролик про жорсткі передумови та причини Голодомору 1932-1933 років.
Читайте також актуальні новини на Вголосі:
20 листопада, у Національному музеї Голодомору-геноциду в Києві презентували виставку «Марія» канадської фотографині та художниці українського походження Лесі Марущак. В рамках проєкту передбачені книга, виставка зображень та інсталяцій, фільм і спогади очевидців.
Нещодавно відео про Голодомор, яке набрало понад 1 млн переглядів на YouTube, було видалено із мережі через атаку проросійських сил.
https://www.youtube.com/watch?time_continue=19&v=K6ubTgkAduU&feature=emb_logo
ІА "Вголос": НОВИНИ