У розмові з «Вголосом» пані Олеся каже, що голодування - це вияв її громадянської позиції. Лікарка зі стажем понад 32 роки не може інакше докричатися до влади. 

Чому потрібен єдиний ендокринологічний центр

Лікарка згадує, що повідомлення про ліквідацію ендокринного центру працівники та пацієнти отримали 4 серпня. Саме цього дня до них завітала комісія з Львівської обласної ради та Львівської обласної військової адміністрації.

«Вони почали нам розповідати, що згідно з чинним законодавством ми повинні підкоритися реформуванню. Але ми не заперечуємо щодо реформування. Ми - проти ліквідації», - каже Олеся Кіхтяк.

За її словами, працівники ендокринологічного центру погоджуються підпорядковуватися кому завгодно, не мати власної печатки та інших атрибутів самостійності. Але просять аби у них не забирали приміщення, не виселяли стаціонар, поліклініку та лабораторію.

Адже це єдина на заході України інституція, яка в комплексі надає ендокринну допомогу. Подібні центри є у Харкові та Києві. 

«Пацієнт приходить до нас і отримує всю допомогу на місці: консультацію, здає аналізи у лабораторії. А якщо стан критичний, то його відразу госпіталізують. І все це відбувається протягом кількох хвилин. Наприклад, якщо це діабетик, то його треба стабілізувати негайно, поки не настала кома», - розповідає вона. 

Також на базі ендокринологічного центру відбуваються щотижневі наради між лікарями, де фахівці діляться своїм дослідом та розповідають про нетиповий перебіг хвороб. 

Окрім того, на базі центру працює кафедра ендокринології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, де навчаються студенти та курсанти. А також проходять підвищення кваліфікації лікарі-практики.

Всього на базі центру є 70 стаціонарних ліжок. Проте, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, у Львові також надають медичну допомогу вимушеним переселенцям. Тому довелося збільшити стаціонар до ста ліжок. 

У що хочуть його перетворити

Працівники ендокринологічного центру підозрюють, що хтось злакомився гарним розташуванням лікувального закладу та має намір знести будівлі й побудувати там житловий комплекс.

За словами Олесі Кіхтяк, мешканці сусідніх будинків розповідають, що до них приходили невідомі з проханням підписати листи-згоду на багатоповерхове будівництво. 

Хоча офіційно місцева влада обіцяє на цьому місті облаштувати відділення військової хірургії, де лікуватимуть поранених бійців. Проте для того, аби це сталося, корпуси треба буде кардинально перебудувати: тут нема ані потрібних операційних, ані великих ліфтів та іншого. 

Тож, за задумом Львівської обласної ради, кафедру ендокринології мають намір перенести до Львівського обласного діагностичного центру. Проте лікарка наголошує, що її колеги навчаються не тільки теорії, але й на практиці. І у стаціонарі вони вчилися на конкретних прикладах коло ліжка хворого. А ось у діагностичному центрі такої змоги вже нема. 

Також туди ж мають перенести поліклініку. Проте де її розмістять - не зрозуміло. 
Що стосується стаціонару, то його планують розділити й частину ліжок перенести в обласну лікарню, а частину - у госпіталь у Винниках. 

Залишається незрозумілим що зроблять з лабораторією, яка тут працює цілодобово. 

«То ж після так званої реорганізації буде так. Родина з хворою дитиною приїде в діагностичний центр на консультацію. Далі їх скеровують в обласну лікарню, бо вона найближче. По аварійних сходах вони повинні піднятися нагору або обійти їх з хворою дитиною. Але в обласній лікарні всього лише 15 ліжок. То ж їм скажуть, що місць вже нема. Тому родина мусить брати таксі та їхати у Винники. І не факт, що їх там госпіталізують, тому що у них буде всього 30 ліжок», - говорить Олеся Кіхтяк.

І нагадує, що зараз в ендокринологічному центрі є сто ліжок. 

Що хочуть лікарі

За словами лікарки, медичний персонал центру просить аби їм виділили цілком нове приміщення, або перенесли в іншу лікарню, але зберегли увесь колектив та структуру центру. 

«Нам не має значення чи ми будемо підпорядковуватися обласній лікарні, чи діагностичному центру. Але як інституція ми повинні берегтися. Нам кажуть, що ми - неокупні. Але це теж не правда», - стверджує Олеся Кіхтяк. 

На момент, коли ми спілкувалися з пані Олесею, вона зізналася, що стан її здоров'я різко погіршився: з'явилася сильна тахікардія, жовтяниця та сильний біль голови. То ж лікарі, які наглядають за нею, радять припинити голодування. 

Натомість ніхто з чиновників навіть не поцікавився ані станом здоров'я, ані вимогами доктора медичних наук, професора кафедри ендокринології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, львів'янки Олесі Кіхтяк.

Трохи історії

Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр розташований у старій частині міста, в Личаківському районі по вулиці Острозького, 1.

Ці будівлі побудовані за кошти й сприяння Митрополита Андрея Шептицький як сиротинець для дітей, хворих на сухоти. Доглядали дітей сестри-монахині. З приходом радянської влади до Львова і доглядальниць, і дітей було приречено на смерть. 

Читайте також у «Вголосі»: 

 

ІА "Вголос": НОВИНИ