Експерти вважають: практичний старт президентської кампанії Порошенка розпочався ще 23 серпня, коли він вибачився за нездійснені обіцянки закінчити АТО впродовж годин, а не місяців. Дехто ж переконаний: у чинного Президента вибір невеликий – або перемагати (а це доволі складно з нинішнім рейтингом гаранта), або не балотуватися взагалі.
Передвиборчий штаб Президента у кінці серпня очолив перший заступник голови АП Віталій Ковальчук. Аби чинний Гарант постав перед своїм електоратом у найкращому світлі, Ковальчуку у поміч - і нардеп від БПП Сергій Березенко, міністр інформполітики Юрій Стець, головний стратег штабу, нардеп від БПП Ігор Гринів та інші.
Що ж ці люди могли б замислити, аби їхній патрон знайшов вихід із здавалося б безнадійної для нього ситуації? Про це «Вголос» запитав у директора Інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника та політтехнологів Тараса Загороднього і Дениса Богуша.
Якими будуть основні тактичні прийоми політтехнологів Президента, аби повернути довіру українців?
Руслан Бортник:
Ключова технологія влади полягатиме у намаганні максимально віртуалізувати політичну дискусію. Спекуляція щодо патріотичних тем, зокрема таких, як «Мова», «Церква», «Історія», «Євроінтеграція» тощо. Таким чином політтехнологи намагатимуться переключити увагу українців, аби змусити їх обговорювати не підвищення тарифів, корупцію, рівень життя, медицину або ж освіту. Це головне завдання влади. І тут вона орієнтуватиметься передусім на мешканців Центральної та Західної України.
Натомість вся опозиція намагатиметься максимально «приземлити» владу, говорити про реальні речі, які впливають на українців та турбують їх щодня. Тому Президент генеруватиме величезну кількість гуманітарних тем. Зокрема, томос для української церкви, новий Закон «Про мову», ескалацію напруги з Росією тощо. Це і будуть ключові меседжі Порошенка. Адже про практичні результати правління говорити владі не хочеться: там одні провали і поразки.
«Президент і надалі йтиме шляхом напіввибачень і напівманілуляцій, схожих до заяви про невиконання швидкої АТО»
Його політтехнологи також намагатимуться пов’язати образ чинного Президента із тими темами, які підтримує українське суспільство. Проте їх ефективність використання саме Порошенком зараз є дуже невисокою. Президентові більше не вірять. Від нього вимагають звіт про роботу, а не обіцянки на майбутнє.Також одна із цілей технології команди Порошенка – сформувати у суспільстві образ безальтернативності кандидатури чинного Президента. Ніби на президентських виборах, окрім Порошенка, більше немає за кого голосувати, а інші кандидати є ще гіршими. Це може спрацювати, але тільки тоді, якщо не з’являться нові обличчя серед кандидатів.
Команда нинішнього Глави держави може вдаватися і до пересмикування результатів соціологічних опитувань. Адже зараз декілька провідних соціологічних фірм тісно працює із Адміністрацією Президента і, на мою думку, вже є викривлені результати.
Також Президент і надалі йтиме шляхом напіввибачень і напівманілуляцій, схожих до заяви про невиконання швидкої АТО. Проте невиконані обіцянки лежать на ньому важким тягарем. Причому тут варто пам’ятати: якщо він раз не виконав своїх обіцянок, ймовірність того, що виконає їх вдруге, є набагато меншою.
Тарас Загородній:
Завдання дуже складне: у Президента - великий антирейтинг, близько 75%. Тому дуже важко буде знайти додаткові голоси. Щоб б він зараз не говорив чи не робив, наприклад, про зарплати у 1000 доларів, йому або не повірять, або скажуть, що це не його заслуга.
Основні ж месиджі, навколо яких і будуватимуть тактику, можемо бачити вже: «Армія», «Віра», «Мова». Тобто це максимальна мобілізація патріотичного електорату.
«Під особливим тиском адміністративної машини Порошенка опиняться націоналістичні партії, електорат яких той захоче собі «привласнити».
Також це й намагання вести контркапманію щодо основних конкурентів, нав’язуючи їм «зв’язки з Росією». Саме тому під особливим тиском адміністративної машини Порошенка опиняться націоналістичні партії, електорат яких той захоче собі «привласнити». Але проблема щодо патріотичного електорату, на який частково орієнтується Президент, у тому, що більшості із них просто може не бути в Україні в час виборів – через велику трудову міграцію.Гарним ходом Порошенка було, зокрема те, що він вибачився за невиконану обіцянку швидко закінчити АТО. Адже такого у нашій політичній культурі ще ніколи не траплялося. Плюсом може бути і питання томосу для української церкви в очах патріотичного електорату. Але це питання трохи переоцінено, адже люди зараз дуже вимогливі і хочуть бачити передусім економічні результати.
Можна орієнтуватися і на мажоритарників, використовувати, зокрема агітацію мерів міст. Однак для мажоритарної кампанії прив’язка до влади є токсичною. Умовно кажучи, кандидат може мати особистий рейтинг на своєму окрузі 40%, але тільки словом промовиться, що підтримує чинну владу, його рейтинг обвалиться у два рази. Тому це теж проблема, з якою стикається Президент і над якою думають його політтехнологи.
Денис Богуш:
Українців намагаються переконати у тому, що чинний Президент відродив армію, здійснив потужну українізацію та зробив багато для надання томосу українській церкві. Це поки основні месиджі - «Армія», «Мова» і «Віра», - які вже прикрашають білборди та ролики. Таким шляхом Президент та його команда йтиме й надалі.
До того ж заява-вибачення щодо невиконання обіцянки швидкого завершення АТО була правильною, оскільки його багато-хто у цьому звинувачував. Це гарний хід. Тільки зараз йому він не допомагає. Бо у другому турі бачать Тимошенко і Бойка.
Як протидіятиме Президент своїм основним виборчим конкурентам?
Руслан Бортник:
Зараз іде боротьба за другий тур для Порошенка. Зокрема, розпочали потужну дискредитаційну атаку на Гриценка. Як з боку чинної влади, так і з боку Тимошенко та інших його конкурентів.
«Щодо кожного конкретного кандидата у Порошенка розроблятимують окремий дискредитаційний план»
Тому, думаю, щодо кожного конкретного кандидата у Порошенка розроблятимують окремий дискредитаційний план. Також не можна виключати і того, що когось із кандидатів виштовхуватимуть із виборчих змагань за допомогою порушення щодо нього кримінальних справ.Разом із тим розігрування карти «п’ятої колони» та того, що внутрішні вороги захоплять владу і проведуть контрреволюцію у країні, теж спостерігається.
Акцентуватимуть активно і на таких гаслах, як «Порошенко- Головнокомандувач», «Порошенко-патріот», «Порошенко-євроінтегратор». Хоча це не так, тому що у Президента було аж п’ять років, аби зреалізувати їх на практиці. Йому ж кілька разів прямо відмовили у будь-якому наближенні вступу України до ЄС та НАТО. Тому технологія маніпуляцій та намагання постійно замінити кінцевий результат, якого прагнуть українці, на жаль, продовжуватиметься і надалі.
Та й взагалі: Порошенка можна вважати ким завгодно, але не патріотом. Його фабрики як працювали в Росії, так і працюють. Більше того: бізнес і торгівля з Росією лише набирають обертів. Складається враження, що для народу – війна, а для влади – бізнес. І на чолі цього бізнесу стоїть саме Президент.
Тарас Загородній:
Проти Тимошенко, до прикладу, на її електоральному полі запускають т.зв. кандидатів-спойлерів, тобто тих, що забиратимуть у неї голоси. Перш за все, це Олег Ляшко. Люди готові голосувати і за того, і за того кандидата. І якщо, до прикладу, лідер Радикальної партії набирає 5-7% голосів, саме стільки може не вистачити лідерці «Батьківщини» для того, аби вийти у другий тур.
Якщо врахувати велику трудову міграцію населення Західної та Центральної України у Європу, це означає, що питома вага електорату Півдня та Сходу, яка може проголосувати за того ж таки лідера «Опоблоку», буде зростати. Бо ці люди прийдуть на вибори.
Тому у цьому випадку президентські політтехнологи намагатимуться контратакувати – зокрема, «розглядати» електорат Бойка на предмет ворожості.
Денис Богуш:
Чи не єдиною перевагою Порошенка є те, що він має певний дипломатичний досвід, може легко спілкуватися з першими особами інших країн. Тому один із основних акцентів поставлять на тому, що Порошенко створив новий стандарт Президента. Тому новий Президент України має володіти англійською мовою, розумітися у питаннях армії, оскільки триває війна, також мати певні дипломатичні навики перемоги на міжнародній арені.
Наскільки успішними можуть бути ці технології?
Руслан Бортник:
Влада намагатиметься уникати прагматичного, раціонального та складного діалогу. Їй говоритимуть про корупцію, офшори, тарифи, вона ж казатиме про армію, віру, мову. Фокус суспільної уваги намагатимуться максимально змістити від реальних проблем до віртуальних питань. Цього варто очікувати як від оточення Президента, так і від самого Порошенка. Це і буде основним елементом їхньої стратегії.
Тому, якщо соціологічна кампанія буде хорошою, то рейтинг Президента його команді вдасться збільшити десь удвічі – до близько 15 %. Але цього може виявитись недостатньо для потрапляння у другий тур. А тим більше - недостатньо для перемоги. На демократичних виборах Петро Порошенко точно не переможе.
Тарас Загородній:
У Порошенка справді дуже складна ситуація, адже він відповідає в Україні за все, навіть якщо не має до цього безпосереднього відношення. Бо люди його обирали. Тому весь негатив до влади на нього сиплеться автоматично. Відтак тут використовуватимуть нестандартні ходи.
Денис Богуш:
Думаю, Порошенко ще подумає, чи йти на президентські вибори. Якщо він побачить, що не зможе перемогти, то може взагалі у виборчих змаганнях участі не брати. Хоча й такий сценарій наразі виглядає малоймовірним.
Марія Волошин, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ