Ця угода, за словами гаранта, давно стала анахронізмом з вини Москви, а сам він сьогодні «рве павутину, якою російський царизм, а пізніше червоний більшовизм довгі століття методично обплутував волелюбну українську душу». Ця заява Петра Порошенка зчинила немало галасу в українському суспільстві, адже гарант із підлеглими фактично заперечили і здоровому глузду, і самим собі, і реаліям їхньої ж «боротьби із Москвою». Втім, про все по порядку.
Заперечити собі
Ще півроку тому віце-спікер ВРУ, «член команди Петра Порошенка» Ірина Геращенко, звинувачувала представників опозиції, які закликали розірвати договір про дружбу з РФ, в унісонній роботі з Кремлем. Тоді Геращенко «була шокована», що ці політики намагаються «подарувати шматки України Кремлю».
Ще у березні цього року представник Порошенка в Парламенті Ірина Луценко заявляла, що договір про дружбу з РФ – це єдиний міжнародний договір, у якому Росія визнає державні кордони України, а його скасування буде «бездумною поступкою Росії».
Майже в унісон з нею глава МЗС України Павло Клімкін розповідав, що РФ систематично порушувала договір ще до 2014 року і «взагалі невідомо, в якому рядку цей договір не є порушеним».
Попри все, у березні сподіватися на скасування цієї угоди українською владою підстав не було.
Зробити з Кремля миротворця
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко переконує, що розірвати договір про дружбу з Москвою Україна мусила відразу після анексії Криму:
«Цей договір справді має велике значення, бо містить пункт, який гарантує територіальну цілісність України з боку Росії. Але в 2014-му РФ окупувала Крим, відповідно – порушила цей договір. Отже, він мав бути негайно скасованим. Тепер питання: чому влада України не розірвала його? Скоріш за все, Петро Олексійович планував про щось «домовитися» з Путіним».
«Влада заявляла, що у цьому договорі закріплений обов’язок РФ не вдаватися до агресії і поважати цілісність України, – продовжує директор центру Українські студії стратегічних досліджень Юрій Сиротюк. – А це вже, мовляв, дасть Україні можливість домагатися виконання договору через міжнародні суди. Але ж під час анексії Криму РФ кров’ю українських громадян денонсувала цей договір і по факту його не виконує! То яку функцію до нині виконує цей папірець про дружбу? Він дозволяє РФ називатися миротворцем на Донбасі, адже у них з Україною все гаразд».
Разом з тим, екс-суддя Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії Володимир Василенко у розмові зі ЗМІ зазначав, що жодний міжнародний суд не може взяти до розгляду позов про порушення цього договору між Україною та Росією без згоди Москви. Василенко стверджує, що легше домогтися цього вже після розірвання договору.
«Якщо договір розривається сьогодні, це не є підставою не розглядати його порушення. Його розривають тому, що Росія порушила свої зобов’язання за міжнародним правом (ще у 2014 році, - ред.). І тому предметом позову буде порушення Росією цього договору», – пояснює Василенко.
Ігнорувати все
«Влада від самого початку усе робила помилково, – каже директор Інститут трансформації суспільства Олег Соскін. –Відразу слід було керуватися Будапештським меморандумом, розривати цей договір про дружбу, піднімати питання про російську базу в Криму, анулювати Харківські угоди, які незаконно підписав Янукович, а вони досі дійсні! Якби тоді, в 2014-му, все правильно зробили – зараз зовсім інша ситуація була б в Криму».
«Обов’язком, а не правом української влади було припинення будь-яких відносин з Росією, – наголошує Юрій Сиротюк, – в тому числі дипломатичних, до моменту закінчення війни. А закінченням війни треба вважати повне повернення українських територій і виплату компенсації за проведення агресивних дій».
За словами Сиротюка, Україна зобов’язана була розірвати дипвідносини, припинити увесь рух людей, товарів, послуг і фінансів, заморозити всі російські активи (фінансові, матеріальні, виробничі) на території України і вимагати від світу заморозити російські активи на території світового співтовариства.
«Це був обов’язок, а не право Президента, – каже Сиротюк. – Війна вимагає адекватної, швидкої і вчасної реакції. Збереження дипломатичних відносин з РФ показує світу, що Україна не визнає Росію ворогом, а договір про дружбу засвідчує, що Росія – ще й наш стратегічний партнер. Відповідно, і світове товариство вважає, що ситуація на Донбасі – це внутрішній конфлікт та громадянська війна».
Натомість законопроекти про припинення стосунків з РФ нардепи реєстрували у ВРУ ще з 2014 року. Втім, на голосування винесені не були.
Так, нардепи Левченко, Іллєнко та Осуховський два роки тому зареєстрували законопроект №4808 щодо припинення всіх міжнародних договорів України, укладених з державою-агресором. Тут, власне, і йдеться про «дружній» договір. Однак за висновком Комітету його відхилили.
Так само були зареєстровані законопроекти щодо розірвання дипломатичних відносин з РФ (№4493), щодо впровадження візового режиму (№ 4962), щодо зупинення дії Угоди про створення СНД, щодо запровадження тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України до держави-агресора. Усі вони, закономірно, були проігноровані.
Підкрутити передвиборчі рейтинги
Договір про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та РФ набув чинності 1 квітня 1999 року. Після того він автоматично продовжувався кожних 10 років. Якщо ж одна з країн захоче денонсувати його, то повинна заявити про це щонайменше за 6 місяців до закінчення «десятирічки» - тобто у найближчій перспективі до 1 жовтня 2018 року. Інакше – договір буде автоматично продовжено до 2028 року.
«Зараз у Порошенка – повний крах підтримки в суспільстві, – наголошує Юрій Сиротюк. – Із президента-«однотурівця» він скотився на 5 місце у соцопитуваннях. А уявіть, де буде його рейтинг, якщо «дружба» з Москвою під час кривавої війни продовжиться на 10 років?! Саме тому Порошенко починає одягати на себе маску патріота, намагається повернути свій рейтинг, вдаючи патріота і державника. Але його дії свідчать про інше. Бо як можна говорити про розрив договору про дружбу і співробітництво, якщо товарообіг з Росією зростає, якщо стовпи російського імперіалізму – російський язик і російська церква – вільно себе почувають на території України?! Якщо російський бізнес вільно у нас процвітає?! На жаль, слова Президента є не тільки запізнілими, вони ще й кардинально розходяться з його справами».
Вляпатись
У червні 2009 року, акурат напередодні призначення міністром закордонних справ України, Петро Порошенко став дияконом Московського патріархату. Відповідна інформація та фотографії з’явилися у ЗМІ. У «моспархаті» тоді поспішили заявити, що повідомлення про одержання дияконського сану Порошенком – тільки вигадка, а фото Порошенка у церковному одязі на чолі хресної ходи, ще й з головною іконою свята – ні про що не свідчить, це, мовляв, Петрові Олексійовичу просто дозволили «за давньою православною традицією».
Згодом у ЗМІ неодноразово виринали повідомлення про особисту московську церкву на подвір’ї Петра Порошенка, а вся Україна спостерігала як він, будучи уже Президентом, на свята молився саме у храмах МП. Проте цьогоріч гарант зумів перевершити самого себе і вразити набожністю по-особливому.
У неділю 1 квітня 2018 року Порошенко відправився святити вербу до Маріуполя. Там для «молитви за мир» з-поміж багатьох українських церков гарант обрав Собор Архистратига Михаїла, який належить УПЦ Московського патріархату. Службу Божу та освячення верби у Порошенка проводив протоієрей Олексій Устименко, який у лютому 2017 року освячував Троїцький собор у підконтрольному російським бойовикам Донецьку.
Цього вибору Порошенко не коментував у жодному з інтерв’ю. Проте вже за два тижні, помолившись на Великдень у московській церкві (!), гарант звернувся до Констанстинополя з проханням про томос українській церкві, почав активно «рвати пута з Москвою» і врешті заявив, що «російська церква освячує гібридну війну Путіна проти України».
Чому чотири роки перед тим Петро Порошенко не помічав антиукраїнської діяльності московських священиків в Україні – питання відкрите…
І так само залишається без відповіді запитання: чому Порошенко не помічав необхідності скасувати «дружбу» із ворогом від початку війни?
Піти на вибори
На думку політолога Олега Соскіна, розрив договору про дружбу з РФ саме тепер може дозволити Петрові Порошенку зберегти владу на невизначений термін.
«Маю підозру, що він розробив собі хитрий план, аби втримати президентство, – зазначає політолог. – Уявімо: він цей договір розриває, ми опиняємося в стані абсолютно некерованих відносин з РФ. У нас фактично перериваються дипломатичні відносини і ми маємо факт вторгнення на українську територію. Відповідно, наступним кроком треба проголошувати війну РФ, піднімати Будапештський меморандум, Біловезькі угоди і звертатися до ООН. Розрив договору означає втрату легітимності відносин з Росією у всіх сферах. Тоді може статись посилення військової ситуації, яка і зараз надзвичайно гаряча. Отже, ми переходимо до відкритої війни…то які вибори? Тоді режим посилиться, вибори перенесуть не невизначений термін, Порошенко зможе проводити арешти, конфісковувати майно. Буде повна заборона страйків, політичних мітингів, виступів, критики. Буде військова диктатура. А що іще йому зараз потрібно?».
«Про ніяку антиросійську діяльність Порошенка і мови не може бути, – додає Герой України Степан Хмара. - Добре, звичайно, що розриває договір з Москвою. Але ж дипломатичні стосунки залишаються! Відповідно, РФ не можна назвати агресором. Тому отими всіма обіцянками «розірвати пута з Москвою» він тільки знову дурить людей.
Він вміє пускати дим в очі, він актор, він навіть сльозу може пустити. Але це байки. Цей так званий націоналіст Порошенко свято дружить з Москвою, а українцям перед виборами імітує державницьку позицію. Брехня це все. Ви порівняйте його байки з його діями. Кум Путіна Медведчук вільно гуляє країною, ще й агітує відкрито проти України. «Смотрящий» від Росії, куратор московської церкви Новинський сидить у Верховній Раді, має процвітаючий бізнес і дружить з Порошенком. Мер стратегічного міста Одеса, відвертий бандит, громадянин Росії – з першою дамою України хрестиком вишиває. Та ніхто ж ту п'яту колону не переслідує!
Ще й торгівля стратегічними товарами з Москвою йде. Порошенко щороку нарощує продаж титану в РФ. А цей титан, аби ви розуміли, обов’язковий складник для виробництва зброї, якою московити вбивають українців. От вам слова і діла. От як зіставляються його казки з дійсністю».
Яна Федюра, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ