Про це йшлося під час засідання тимчасової контрольної комісії обласної ради з питань захисту інтересів територіальних громад Волинської області при проведенні демаркаційних робіт державного кордону між Україною та Республікою Білорусь в межах Волинської області, повідомляє власкор «Вголосу».
До участі в її роботі запросили Ветлівського сільського голову Любов Павлік та мешканців прикордонного Любешівського району, які не байдужі до нинішньої ситуації з проведенням демаркаційних робіт на українсько-білоруському кордоні. На засіданні також були присутні прикординники та начальник обласного управління водних ресурсів Ростислав Кравчук.
Мешканці села Ветли Любешівського району наполягають на тому, що демаркаційні роботи, які проводить білоруська сторона можуть призвести до втрати частини української території та водних ресурсів. Влітку у Ветлах відбулася розширена нарада за участю столичних чиновників, політиків та військових.
Обласна рада прийняла звернення до Верховної Ради України про утворення тимчасової спеціальної комісії щодо ревізії документів делімітації кордону, а також створила свою тимчасову котрольну комісію. Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», засідання таких комісій відбуваються в закритому режимі. Завдяки діяльності комісії облради вдалося отримати топографічні карти в масштабі 1:10000, на основі яких визначалася лінія державного кордону.
Зі слів голови комісії Олександра Курилюка, такі ж карти є в МЗС України та прикордонній службі. Ними користується українсько-білоруська демаркаційна комісія та відповідні робочі групи з України та Білорусії. З карт та описів, які отримала комісія, можна зрозуміти, що кордон між Україною та Білорусією проходить по південному березі Жирівського каналу. У розпорядженні комісії також є частина протоколів засідань робочих груп з питань проведення делімітації та демаркації українсько-білоруського кордону. Зокрема, чимало питань до засідання такої робочої групи, яке відбулося 24 квітня 2015 року в Ратно. Представники Ветлівської громади пригадують, що білоруси мали великий інтерес до цієї наради і відправили на неї шістьох військових офіцерів та співробітника КДБ Білорусії. У той же час, українську сторону представляли лише цивільні особи, що викликало в білорусів величезне здивування. Але, за інформацією ветлівчан, саме після ратніського засідання з'явилася інформація про те, що кордон між Україною та Білорусією проходить по південному березі так званого каналу без назви, що знаходиться південніше, ніж Жирівський канал, середина якого, як вважалося раніше, розділяла дві країни.
«Ми упродовж року нічого не могли добитися, а сьогодні з'явився результат в нашу користь, адже нам сказали, що кордон проходить по південній брівці Жирівського каналу, а не по безіменному», - каже Любов Павлік. З її слів, якщо кордон проведуть по безіменному калалі, то тільки Ветлівська сільська рада втратить до 100 га території.
«Але ми залишаємося на своїй позиції і хочемо, щоб кордон проходив, так як і раніше - по центру Жирівського каналу. Вважаю, що так буде справедливо. Раніше білоруси чистили тільки половину каналу, тож це означає, що вони тільки половину й визнавали своєю територією», - зазначила Ветлівський сільський голова Любов Павлік.
ІА "Вголос": НОВИНИ