Так, за даними дослідження соціальної групи «Рейтинг», у червні кількість невдоволених економічним становищем українців становила майже 78%, а тих, хто не схвалює дій влади, – 81%.
Як прогнозують аналітики, вже в наступному політичному сезоні політична криза може поглибитися, що призведе до масових протестних акцій. Чи варто нам очікувати чергового соціального вибуху? Коли і чому він може статися? Про це «Вголос» поспілкувався з директором центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрієм Сиротюком, директором Інституту трансформації суспільства Олегом Соскіним та директором «Інституту глобальних стратегій» Вадимом Карасьовим.
Чи справді нам варто готуватися до майбутніх потрясінь? Коли це може статися?
Юрій Сиротюк: Масові протести почнуться у вересні. На початку російсько-української війни ситуація в країні хоча й була не найкращою, проте суспільство було мобілізоване проти спільного ворога, а тому готове терпіти задля перемоги. Однак тепер ми пройшли етап суспільного розчарування, протестна активність громадян є вищою, ніж навіть це було в часи Януковича. Восени суспільна криза ще більше посилиться через високі тарифи – і ситуація в країні стане вибухонебезпечною. Свого піку політична криза досягне пізньої осені й може перерости в дуже серйозну дестабілізацію в Україні, яка водночас може призвести навіть до дезінтеграції. Водночас потрібно пам’ятати, що нині ключовий момент у політиці Путіна – це гібридна війна, і наступ буде не на лінії зіткнення, а через внутрішню дестабілізацію.
Олег Соскін: Повстання буде, люди не терпітимуть. Це станеться не обов’язково пізньої осені, можливо, навіть раніше. Невідомо, як воно почнеться, але людей уже довели до відчаю.
Вадим Карасьов: Так, осінній політичний сезон буде дуже гарячим, бо всі проблеми, які не було вирішено досі, проявляться, їх підживлюватимуть і генеруватимуть різні негативні тенденції саме восени.
Що саме може стати детонатором протестів?
Вадим Карасьов: Перше – проблема тарифів. Вирішення її переносять на осінь, коли буде холодніше і люди отримають нові платіжки, що ляжуть серйозним тягарем на домашні бюджети. Друге – це бездарна антикорупційна боротьба, яка обмежується тільки показовими затриманнями та заявами в ЗМІ. Адже потім злочинців суд відпускає, і це громадян неймовірно обурює. Третє – люди втомилися від ситуації на фронті, яку не можна назвати ні війною, ні миром. Усе більше українці вимагають якоїсь однозначності. Водночас невідомо, що буде на Донбасі: наразі ситуація там зависла, конфлікт підморожено, але наші бійці все одно гинуть щодня. Якщо Захід разом з Росією будуть тиснути на українську владу, вимагаючи провести там вибори, це ще більше підігріє протестну активність громадян.
Юрій Сиротюк: Верховна Рада та уряд не мають довіри серед народу, тому ситуація ускладнюватиметься. Зрозуміло, що за таких обставин влада втратила довіру в населення, бо не може справитися з обіцянками. Корупція в країні поглиблюється, бо будь-які спроби боротьби з нею закінчуються тільки гучними арештами та випусканням наступного дня зловмисників, а це ще більше розчаровує суспільство.
До чого можуть призвести ці ймовірні протести?
Юрій Сиротюк: Вибори – це єдина можливість зупинити протестні настрої серед населення. Краще мати зміну парламенту та уряду, ніж інші зміни на вулиці. Якщо зміни в парламенті загрожують політичній еліті, то зміни на вулиці загрожуватимуть існуванню держави. Але влада наразі наступає на ті самі граблі, що й за Януковича, – намагається силою втриматися біля корита. Тому надзвичайно складною буде осінь. Важливо втримати державу.
Вадим Карасьов: Погоджуюся: масові протести призведуть або до відставки уряду, або до перевиборів Верховної Ради.
Які політичні сили чи окремі лідери намагатимуться очолити ці протести?
Юрій Сиротюк: Усі політики, щойно люди вийдуть на вулицю, одразу ж їх підтримають. Пригадайте хоча б 2013-2014 роки. Є й давніші приклади: Юлія Тимошенко, коли відбувалися протести проти дій її ж уряду, виходила на вулицю і намагалась очолити цей протест фактично проти самої себе. Тому я думаю, що всі намагатимуться скористатися такими настроями. Більша частина «Народного фронту» намагатиметься приєднатися до цих людей. Мені шкода Президента, бо три чверті БПП одразу ж стануть опозиціонерами та правдолюбами. Ніхто не буде захищати цей режим, якщо проти нього масово вийдуть люди.
У яких формах можуть відбуватися ці протести?
Вадим Карасьов: У будь-яких. Сьогодні ще питання стоїть так: збереження нинішньої Верховної Ради чи дострокові вибори. Але восени воно стоятиме по-іншому: або перевибори, або протестні дії. На маніфестації вийдуть і воїни АТО. Не варто забувати, що в цих людей є зброя на руках. Тому владі не доведеться довго вибирати.
Ці акції відбуватимуться у столиці чи, можливо, і в інших регіонах?
Вадим Карасьов: Майдану 2013 року передувала Врадіївка. А тепер він почнеться зі зневіри людей у владі, яка не проводить обіцяні реформи і заганяє суспільство в соціальний тупик.
Юрій Сиротюк: Сьогодні країна – це порохова бочка або киплячий казан, де будь-які катаклізми матимуть непередбачувані наслідки. Маніфестації можуть початися будь-де, будь-яка Врадіївка може стати детонатором вибуху. Але я наголошую, що тут варто бути дуже обережним, бо Росія під цей шум уже готова створювати і районні народні республіки, і сільські народні республіки. «Опозиційний блок» має свого виборця, у країні вільно працює Медвечук. Тому, проводячи акції проти несправедливих дій влади, патріотичні сили повинні не дозволяти антидержавним силам використати ці протести проти держави Україна, посягаючи на її територіальну цілісність.
Чи можна якось уникнути цих протестів, аби ними не скористався Кремль?
Юрій Сиротюк: Щодо осені, то розумна країна, влада шукають методи випускання пари в населення. Ми вже бачили, що Яценюк, який прийшов до влади з великим рейтингом довіри, абсолютно деградував, через нього його політична сила втратила довіру в населення. Тепер ми розуміємо, що Верховна Рада є нежиттєздатним органом і не потрібно боятися її переобирати. Хочу нагадати, що минулі парламентські вибори відбувались у найгіршу фазу війни і країна при цьому не розпалася. Навпаки – перезавантаживши владу, суспільство бодай на півроку вгамувало емоції. А не буде виборів – будуть соціальні протести.
Олег Соскін: Я думаю, щоб це не переросло у громадянську війну, потрібно буде проводити дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента одночасно, але за новою системою: партії мають висувати своїх депутатів у 450 виборчих округах, а бар’єр треба знизити до 3%. Не пізніше ніж у листопаді потрібно перезавантажити парламент.
Але Президент переконує, що дострокових виборів до парламенту не буде. Він не розуміє ситуацію?
Юрій Сиротюк: Річ у тім, що сьогодні так звана провладна коаліція має рейтинг не більше ніж 5% у країні. А тому Президент намагається законсервувати ситуацію та побороти політичну опозицію різними способами: компрометуючи її, відкриваючи кримінальні справи, проводячи інформаційні спецоперації тощо. Але це ситуацію не змінить.
Вибори є неминучими, тільки так можна зупинити соціальний вибух. Будуть вибори – люди будуть орієнтовані на політичні змагання. Не буде виборів – буде дуже гострий соціальний вибух, котрий завершиться переобранням усіх гілок влади, в тому числі й Президента.
Марія Бойко, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ