Днями народний депутат Ігор Луценко оприлюднив відповідь на свій депутатський запит: виявляється, з 2014 року банкам із російським капіталом в Україні видали кредитів рефінансування на суму 9,7 мільярдів гривень. За цей же період із ринку вивели понад 90 українських банків.
«Російські банки продовжують роботу на ринку України, будучи прекрасними інструментами для збирання інформації про нашу країну, стан її економіки; підтримки за допомогою кредитів лояльних до Росії елементів; прикриттям і базою для агентурної діяльності російських спецслужб. За наш із вами, українців, рахунок», — вважає депутат.
Чому ж ці установи, навіть попри санкції, досі працюють на українському банківському ринку? Яку фінансову частку займають? І чи суттєво впливають на фінансову стабільність нашої країни?
Про це «Вголос» питав у виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, екс-міністра економіки України Володимира Ланового та президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка.
Чому впродовж кількох років війни з Росією банки з капіталом країни-агресора отримали таку грошову допомогу?
Олександр Охріменко:
Якби не було Гонтарєвої, проблем не було б. За час її керівництва видавали дуже багато кредитів. І, скоріше за все, там були якісь неофіційні угоди. Як результат, ці гроші втрачені. При цьому ось що відбулося: певному банку дають позику, Гонтарєва призначає у цей банк куратора, після чого установу доводять до банкрутства (а куратор контролював весь апарат). Гонтарєва ліквідовувала банк, кажучи, мовляв «бачите, немає грошей». Швидше за все, це була якась неофіційна домовленість: розорити банк, у деяких випадках — розікрасти ті гроші, які давав НБУ. Тому, якби не Гонтарєва, цього «банкопаду» не було би. Причому на сьогодні повернути гроші вкладникам та юридичним особам уже неможливо.
Володимир Лановий:
Наш уряд не дотримується лінії, яка б відповідала в усіх сферах — економічній, політичній, військовій — взаєминам із агресором. Тому відразу зрозуміло, що якщо Нацбанк здійснює персональну, адресну політику стосовно російських банків, отже, у цій сфері —величезна корупція.
«Порошенко здійснює план Путіна. А Путін натомість через своїх агентів, політичних і фінансових, управляє, просуває, фінансує»У нас таємно співпрацюють із Росією. Сам Порошенко через Медведчука та Ложкіна контактує з Путіним. Продають Росії зброю, беруть звідти певні комплектуючі для військової техніки. Тому в країні підтримують той стан, який є, і нічого змінювати не хочуть. Бо Порошенко здійснює план Путіна, де план захоплення країни — це план її знищення. А Путін натомість через своїх агентів, політичних і фінансових, управляє, просуває, фінансує.
Чому банки з російським капіталом досі працюють в Україні?
Олег Пендзин:
Санкції не забороняють цим банкам вести бізнес в Україні. Вони забороняють виводити з України на адресу своїх материнських структур гроші. Й якби Національний банк ухвалив рішення відібрати у цих банків ліцензії на право здійснення банківських операцій, тоді б цих банків у нашій державі вже б не було. А оскільки Нацбанк України формально виконав доручення РНБО щодо запровадження відповідних санкцій, то санкції передусім обмежують репатріацію доходів, отриманих тут.
Тому ці банки обслуговують українських клієнтів і виконують вимоги НБУ щодо накопичення капіталу. Де вони його беруть, розуміємо. Це російські кошти.
Як ці банки впливають на фінансову стабільність та курс гривні?
Олександр Охріменко:
Зараз російські банки де-факто не видають кредитів. А якщо видають кредити і домовляються, ну, то самі розумієте, чим усе закінчиться. Тим більше Гонтарєва хотіла на цьому заробити. Тому маємо такі проблеми: і з НБУ, і з кредитами, і з банками.
Володимир Лановий:
Загалом банки з російським капіталом в Україні є транзитними механізмами, які переводять гроші з Росії для політичних потреб, як це було в СРСР. Чому наші урядовці-нацбанківці фінансують такі банки та допомагають їм? Це запитання ставить під сумнів роботу Національного банку.
Чи не краще було б ці банки націоналізувати?
Олег Пендзин:
Націоналізація «Приватбанку» обійшлася українським платникам податків у 150...180 млрд грн. Тому не думаю, що хтось хоче, аби на націоналізацію тих же російських банків витратили схожі суми з державного бюджету.
Набагато простіше створити для них такі умови, аби вони самі забралися з України. Чому це відбувається настільки повільно, це вже інше питання.
ІА "Вголос": НОВИНИ