Жахливий сморід, озеро відходів та скарги мешканців. Біля самого Львова, у селі Підберізці, посіви агропідприємства підтоплені смердючими нечистотами. Півтори гектара врожаю вже знищені повністю.
І в агропідприємстві, і місцеві мешканці підозрюють, що це сталося через м’ясокомбінат, який розташований через дорогу від полів. Однак там усе заперечують. Винуватця мають визначити правоохоронці, які вже відкрили кримінальне провадження.
«Це сталося відколи м’ясокомбінат збільшив свої потужності»
Проблема з забрудненнями виникла ще 9 років тому, а у 2018-му загострилася. А зараз і зовсім біда. Смердить навіть на трасі – неподалік полів та м’ясокомбінату.
«Це сталося відколи м’ясокомбінат збільшив свої потужності. Вони врізалися у ті труби і почали викачувати, оте що ви зараз бачите – це труби позабивалися», – пояснює представник агрофірми Павло Удуд.
А за два тижні агрофірма планує вже збирати врожай, проте не знають як це зробити, бо поле підтоплено.
«Техніку сюди не заженеш, бо втопиться просто. Нам щоб заїхати з дороги треба дозвіл дорожників, треба вирізати лісосмугу, підсипати територію. Тоді ми зможемо забрати пшеницю з поля», – у відчаї Павло Удут.
Місце мешканці страждають від постійного смороду
Страждають і місцеві мешканці, обійстя яких за 200-300 метрів до м’ясокомбінату. Кажуть, відкрити вікно влітку – величезна розкіш. Та й пройти по вулиці справа не із приємних.
«Особливо коли спека. Є маленькі діти вдома. Хочеться, щоб свіже повітря заходило. Це є страшний запах, а ще постійні крики, коли ріжуть свиней», – каже мешканка села Підберізці Анна.
Минулого року обійстя мешканця Підберізців Руслана, яке поруч із м’ясокомбінатом, затопило смердючими відходами.
«В них тут поруч є відстійник, він був переповнений. Минулого року воно перетікало в сторону мого будинку. Затопило мені погріб, гараж і стояв несамовитий сморід», – він.
Екологи б’ють на сполох
Тепер чоловік змушений щоразу підсипати межу між комбінатом та його подвір’ям. Підняв свою територію вже на метр, аби уникнути підтоплень. Екологи ж б’ють на сполох. Кажуть, така ситуація – це жах для ґрунту та води. Адже поля поруч Львова. Навколо багато приватних будинків. І забруднення є масштабним.«Це все виливається на поля, де росте пшениця, вона піде на хліб і попаде на наші столи. Земля, ґрунти, ми ж не знаємо, які тут ґрунтові води. Ці відходи, кров, цей аміак – воно усе впливає. Відповідно ґрунтові води і несуть далі той бруд, це не є локальне забруднення», – каже голова екологічної громадської організації Тетяна Захарчук.
«Вони перекидають відповідальність один на одного»
«Там є три підприємства. І вони зареєстровані тут. І тому вони завжди скидають вину один на одного. Приїде перевірка – вони кажуть ми не здійснюємо виливання відходів, здійснює інший», – пояснює ситуацію перший заступник сільського голови Підберізців Зеновій Кіцак.У м’ясокомбінаті звинувачення заперечують. Юрист м’ясокомбінату Остап Лесюк пояснює: у квітні минулого року невідомі люди їм знищили систему відведення стічних вод, тобто, каналізацію, яка йшла під трасою. І відтоді, туди відходи вони не скидають, а возять на очисні споруди у Львів. Юрист має свої припущення щодо претензій до комбінату.
«Наше місце розташування є дуже цікавим. Є велика зацікавленість у забудовників, представників забудовників у земельних ділянках», – пояснює Остап Лесюк.
Хто оплатить збитки?
Екоінспекція на місце виїжджала вже кілька раз. Брали проби ґрунту на території підприємства та поруч із затоплених полів. Кажуть там є нітрати та фосфати. І навіть минулого року порахували збитки – 435 тисяч гривень за забруднення полів.
«Вони були нараховані по факту забруднення земель. Без пред’явлення цієї суми збитків комусь. Бо ми не маємо доказів, хто це зробив», – пояснює заступник начальника відділу Держекоінспекції у Львівській області Ігор Вірт.
Додає, що екологічна інспекція не має фізичних можливостей розібратися, хто підключений в каналізацію, на якій глибині, і так далі.
Наголошують, визначити, хто забруднює поля мають правоохоронці. Тоді і направлять нараховану суму збитків до винуватця.
Юлія Бундз
ІА "Вголос": НОВИНИ