Як на практиці отримати кредит, та чи справді він вигідний для населення, з’ясовував кореспондент «Вголосу».

Що пропонує держава?

Урядова програма відшкодування частини суми кредиту на придбання твердопаливного або електричного котла стартувала з жовтня. Через державні банки людина могла оформити кредит на придбання котла з відшкодуванням частини його вартості. Держава повертала 20% суми кредиту, але не більше 5 тис.грн.

На початку квітня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що уряд продовжує цю програму компенсації 20% від вартості нових котлів, а також вона поширюватиметься й на утеплення будинків, заміну вікон тощо. На ці заходи передбачена компенсація у розмірі 30%, для ОСББ – 40%.

«Урядом передбачено 343 млн грн на цю програму, які будуть розподілені за трьома напрямками. 47,6 млн грн – на компенсацію придбання «негазових» котлів, 198 млн грн – на компенсацію коштів на утеплення індивідуальних будинків, зокрема, придбання матеріалів не покрівлю, вікна, утеплення стін та приладів обліку теплової енергії. 97,9 млн грн – на компенсацію придбання енергоефективного обладнання та матеріалів ОСББ», – повідомив міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко на засіданні уряду. За його словами уряд очікує, що додатково на цю програму буде залучено 1,23 млрд грн приватних інвестицій, а загальний обсяг інвестицій на заходи енергоефективності становитиме 1,5 млрд. грн. Додаткові 1,23 млрд грн є коштами банків, які беруть участь у програмі, серед яких державні «Ощадбанк» та «Укрексімбанк», а також «Укргазбанк».

Розподіл коштів відбуватиметься з урахуванням обмеження, встановленого на рівні 10 тис. грн на індивідуальний будинок і таку ж суму на одну квартиру в разі ОСББ. Тобто, фактично, на утеплення будинку компенсація буде не більше 10 тис. грн. Зубко також зазначив, що ця програма охопить близько 134 тис. сімей, проте він зізнався, що це незначна сума у порівнянні із потребами ринку енергоефективності. Але він переконаний, що це «перший крок у напрямку до приведення нашого житлового сектору до сучасних вимог по зменшенню споживання природного газу».

Як все на практиці?

Поміж тим, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк доручив Геннадію Зубку разом з керівництвом «Ощадбанку» розповісти людям, як оформити кредит і як отримати компенсацію з державного бюджету. Однак, не чекаючи офіційних роз’яснень на живому прикладі ми розкажемо, як працює ця програма.

Львів’янка пані Вікторія у березні оформила через «Ощадбанк» кредит на придбання твердопаливного котла. «У нас триває будівництво, дійшла черга до встановлення системи опалення. З підвищенням цін на газ, іншої альтернативи, окрім твердопаливного котла, ми не знайшли. Так як ремонт став значним тягарем для сімейного бюджету, котел вирішили придбати у кредит, тим паче, краєм вуха чули про державну компенсацію», – розповіла пані Вікторія.

Спочатку жінка звернулися у банк «Львів», де вже роками діє програма видачі кредитів на енергозбереження за підтримки міжнародного фонду Nefco.

«Однак чомусь умови в «Ощадбанку», а саме загальна переплата при попередніх розрахунках, мені здалася меншою. Хоча на практиці виявилася такою ж, якщо й не більшою», – розповіла пані Вікторія.

«Ощадбанк» запропонував кредит під 25 % річних з мінімальним початковим внеском: 10%.   Максимальний розмір кредиту – 30 000 грн. «Вартість котла, який ми обрали, становить 25 тисяч гривень. Це український котел, імпортні коштують значно дорожче. Як і для будь-якого кредиту, банк вимагав від нас довідку про доходи. От тут і виникли певні проблеми, адже я наразі в декреті, а чоловікової офіційної зарплатні не вистачило, аби оформити позику, тим паче, що його дохід ділиться на нас трьох. Нас виручили батьки, сукупна пенсія яких вийшла більшою, аніж наш офіційний дохід і дозволила оформити кредит», – розповіла Вікторія.

«Простіше кажучи, якщо у вас дохід менше 3,5 тис. на сім’ю, не варто й «рипатися». Навіть у банку кепкували, що держава однією рукою дає, а іншою забирає. Я, наприклад, не розумію, як мають мешканці сіл оформити ці кредити, коли більшість з них взагалі не працює?», – пояснює жінка.

За її словами, в результаті банк надав їм кредит у розмірі 18 тис. грн, більша сума просто не виходила. «Навіть з державною компенсацією, яка становитиме менше 4 тис. грн, ми підрахували, що переплатимо приблизно 5 тис. гривень. Де факто, наш котел вийде десь 30-31 тисячу гривень. Фактично, єдиний плюс у цих кредитах – це розтермінування платежу, у нашому випадку на 3 роки. Якби держава дала цю компенсацію на руки без всяких кредитів, думаю, це більше б спонукало населення переходити на альтернативні джерела опалення», – наголошує пані Вікторія. Адже, за її словами, уся ця паперова тяганина з оформленням документів лише відбирає час та нерви. «Було б більш правильно і розумно з боку держави просто повертати людям цю компенсацію», – пояснює пані Вікторія.

Щоправда на засіданні уряду міністр Зубко заявив, що «якщо людина не хоче брати кредит, вона може оформити всі документи в «Ощадбанку» і відразу погасити всі гроші з отриманням тієї компенсації, яка потрібна. Це прозора система, яка працює в усіх областях. «Ощадбанк» має на сьогодні дуже велику мережу, і у нас сьогодні це питання відкритості і прозорості по використанню цих грошей».

Утім наразі це лише слова, в усіх документах слово компенсація вживається паралельно з кредитуванням.

Скільки скористалося «шансом»

Що не менш цікаво, як розповіла пані Вікторія, у банку їм пояснили, що наразі люди, які оформили кредит на придбання котлів ще в грудні минулого року, досі не отримали державної компенсації.

Ми звернулися з інформаційним запитом до «Ощадбанку» з проханням підтвердити, чи це так. Також ми просили розповісти, скільки людей звернулися для оформлення таких енергозберігаючих кредитів і скільком було відмовлено, однак відповіді так і не отримали.

Частину інформації вдалося знайти хіба що на сайті Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження. Спираючись на дані «Ощадбанку», відомство звітує, що порівняно з жовтнем до середини березня попит на державну підтримку в межах цієї програми зріс більш, ніж у 16 разів.  У жовтні було видано 140 кредитів на суму 2 250 тис. грн, станом на 17 березня – 2070 кредитів на суму 36 194 тис. грн. Найбільше кредитів видано у Львові – 114. Більше 90% позик видано на придбання твердопаливних котлів.

Слід відзначити, що ці цифри насправді є досить мізерні, адже на початку програми уряд прогнозував, що 33 тисячі сімей до кінця року нею скористаються. Можливо, так би й було, якби держава справді дбала і була зацікавлена в тому, щоб населення переходило на енергоощадні технології і запровадила б якийсь інший компенсатор. Адже, якщо середня вартість твердопаливного котла – 30 тисяч гривень, компенсація у розмірі 5 тис. гривень виглядає досить скромною. Цього недостатньо, аби населення у своїй більшості мало змогу відмовитися від використання газу і перейти до інших джерел палива. 

Те саме можна сказати і про компенсації для утеплення будинків. Уряд готовий компенсувати не більше 10 тисяч гривень, тоді як для утеплення будинку, приблизно 200 кв м, потрібно щонайменше 80 тис. грн. За такий шанс можуть вхопитися хіба мешканці квартир у багатоповерхівках, та й то не факт.

По суті, ця програма виглядає черговою гарною писаниною, під яку закладаються чималі кошти, які в кінцевому результаті навіть не освоюються. Зате ми чуємо з екранів центральних каналів красиві лозунги: ми даємо, ми допомагаємо, ми підтримуємо населення і так далі. А восени ми знову почуємо, що українці споживають занадто багато газу, що потрібно переходити на альтернативні види палива. І все це – замість того, аби спрощувати надання послуг і розрахунки, й надавати людям реальну фінансову допомогу для переходу на енергоощадні технології.

Олена Янковська, «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ