[media=30584,30585,30586,30588,30589,30591,30592,30594,30595,30597,30599,30600,30601]
В галереї "Зелена Канапа" чергова зміна експозиції. З 23 вересня по 12 жовтня тут триває фотовиставка Сергія Михалківа. Тепер – це аромат справжніх почуттів та відвертих бажань, щось особливе для чутливих та ліричних, для тих, хто знає і бачить різницю між ню та порнографією, для поціновувачів прекрасного й щирого.
Солодкава ваніль, ніжна троянда, різка й тепла кориця, запаморочлива фіалка – ось приблизно ті пахощі, якими віє від фоторобіт з "Парфюмів" Михалківа, натхненного своєю Музою…
«Жінка – це диво-творіння, неперевершена й незрівнянна за образом та красою, вона перебуває в семи царствах. Вона – розквітла гілка в саду життя, що поширює навкруги аромат», – писав в своїй "Авесті" Заратустра. Жінка надихнула та вразила своєю унікальною вродою не одного мужчину, зробивши з нього раба своєї краси та досконалості, жінка – єдина, хто штовхав події історії вперед, єдина, чийого гніву мужчина боїться найбільше, найжорстокіша та найласкавіша, дивна, віддана й незалежна водночас, а також та, що зазнала найбільше мук, страждань та принижень за все своє існування…
Мистецтво ню зародилося в епоху Відродження і втілює ідеальні уявлення гуманістів про жіночу красу й зазвичай овіяне філософсько-поетичними асоціаціями. Не маючи своїх меж, як і будь-яке мистецтво, воно продовжує жити нині, втілюючи найяскравіші та найніжніші естетично-художні бачення й поєднання митців сьогодення.
"Синтез мистецтв працює у творах Сергія: він "малює" на своїх фотографіях, використовуючи на роботах різну техніку: одні мальовані пензлем, другі - лаком, а на інших покладене сусальне золото. Його фотографія є унікальною, бо в ній відчувається присмак кольорів в його сюжетах.
Щодо тематики виставки – то це кожен відвідувач вирішить по-своєму. Сергій – портретист, психолог. Він бачить портрет як його бачать класики живопису. Нещодавно гортала книжки із зображенням оголеної жіночої натури Джорджоне, Тиціана, Корреджіо та ін. й помітила дуже багато подібного, направду" – схвально відгукнулась у своїй прелюдії щодо робіт Сергія Михалківа Олеся Домарадзька.
"Якби я міг малювати – я би малював. Але я не вмію малювати. Всі фотографії зроблені в той період життя, коли як і в будь-якого митця, з’являється Муза, жінка, яка надихає та дарує крила. Є постійна потреба робити якісь речі, аналізувати, втілювати все краще і краще, я це роблю, або намагаюсь. А чому "Парфюм"? То це просто роботи, які зібрані за останні два роки, що я вирішив об’єднати їх саме цим словом", – скромно відгукнувся Сергій відносно свого незвичного мистецтва на відкритті виставки.
фото: Іван Коваліско
Солодкава ваніль, ніжна троянда, різка й тепла кориця, запаморочлива фіалка – ось приблизно ті пахощі, якими віє від фоторобіт з "Парфюмів" Михалківа, натхненного своєю Музою…
«Жінка – це диво-творіння, неперевершена й незрівнянна за образом та красою, вона перебуває в семи царствах. Вона – розквітла гілка в саду життя, що поширює навкруги аромат», – писав в своїй "Авесті" Заратустра. Жінка надихнула та вразила своєю унікальною вродою не одного мужчину, зробивши з нього раба своєї краси та досконалості, жінка – єдина, хто штовхав події історії вперед, єдина, чийого гніву мужчина боїться найбільше, найжорстокіша та найласкавіша, дивна, віддана й незалежна водночас, а також та, що зазнала найбільше мук, страждань та принижень за все своє існування…
Мистецтво ню зародилося в епоху Відродження і втілює ідеальні уявлення гуманістів про жіночу красу й зазвичай овіяне філософсько-поетичними асоціаціями. Не маючи своїх меж, як і будь-яке мистецтво, воно продовжує жити нині, втілюючи найяскравіші та найніжніші естетично-художні бачення й поєднання митців сьогодення.
"Синтез мистецтв працює у творах Сергія: він "малює" на своїх фотографіях, використовуючи на роботах різну техніку: одні мальовані пензлем, другі - лаком, а на інших покладене сусальне золото. Його фотографія є унікальною, бо в ній відчувається присмак кольорів в його сюжетах.
Щодо тематики виставки – то це кожен відвідувач вирішить по-своєму. Сергій – портретист, психолог. Він бачить портрет як його бачать класики живопису. Нещодавно гортала книжки із зображенням оголеної жіночої натури Джорджоне, Тиціана, Корреджіо та ін. й помітила дуже багато подібного, направду" – схвально відгукнулась у своїй прелюдії щодо робіт Сергія Михалківа Олеся Домарадзька.
"Якби я міг малювати – я би малював. Але я не вмію малювати. Всі фотографії зроблені в той період життя, коли як і в будь-якого митця, з’являється Муза, жінка, яка надихає та дарує крила. Є постійна потреба робити якісь речі, аналізувати, втілювати все краще і краще, я це роблю, або намагаюсь. А чому "Парфюм"? То це просто роботи, які зібрані за останні два роки, що я вирішив об’єднати їх саме цим словом", – скромно відгукнувся Сергій відносно свого незвичного мистецтва на відкритті виставки.
фото: Іван Коваліско
ІА "Вголос": НОВИНИ