Голодомор не став би настільки масовою трагедією, якби в 1930-ті роки при владі в Україні не перебували чужинці, яким було не шкода етнічно чужих українців.
Хто винищував українців?
Голодомор, як геноцид українського народу, набув настільки страхітливих масштабів, не лише через людиноненависницькі догмати комунізму, чи відступництво більшовиків-атеїстів від християнських ідеалів. Хоча, ці фактори також стали необхідними складовими елементами появи тоталітарної держави-левіафана – небаченого раніше в історії монстра, який вбивав у значно більших масштабах, аніж будь-які тирани минулих століть. Проте, жорстокість комуністичних активістів, які ходили по селах відбирати хліб у голодних українських дітей, значною мірою, мотивувалася їхнім чужим, неукраїнським походженням.Якщо поглянути на прізвища головних організаторів та виконавців Голодомору в Україні, то переважна більшість цих злочинців, які вбивали мільйони українців, були не українцями. Сталін був грузином, «всесоюзний староста» і офіційно голова уряду СРСР Михайло Калінін – росіянин, Голова Ради народних комісарів СРСР В`ячеслав Молотов – росіянин. Серго Орджонікідзе, який керував «індустріалізацією» в СРСР – грузин. А голова ОДПУ, тобто головний чекіст СРСР, В'ячеслав Менжинський – поляк. Генріх Ягода (Єнох), який пізніше керував ОДПУ СРСР – єврей. Провідник «колективізації» в Україні Павло Постишев – росіянин, голова ДПУ УСРР Станіслав Реденс – латиш. Генеральний секретар ЦК КПБ(у) Станіслав Косіор – поляк. Перший заступник голови ОДПУ УСРР Всеволод Балицький – єврей.Якщо поглянути на прізвища головних організаторів Голодомору, то переважна більшість цих злочинців були не українцями
На Харківщині, де загинуло від Голодомору чи не найбільше українців, начальник Харківського облвідділу ДПУ УСРР, Зиновій Кацнельсон – єврей. Другий секретар ЦК КП(б)У, призначений наприкінці жовтня 1932 року відповідальним за виконання хлібозаготівель в Харківській області Мендель Хатаєвич – єврей.
Серед комуністичних чиновників-злочинців, винних у геноциді українського народу, було й декілька тих українців, які, за влучним висловом Тараса Шевченка, «помагали недолюдкам матір катувати»: Петровський, Чубар і Леонюк, проте, не вони грали першу скрипку в трагедії Голодомору. Якщо до цього додати ще й десятки тисяч учасників продзагонів, сформованих в Росії для вилучення хліба та продовольства в українських селян, то Голодомор виглядає найжорстокішою іноземною навалою за всю історію українського народу.
Кількість росіян, євреїв та поляків серед організаторів голодного геноциду українців настільки вражає, що, наприклад, єврейські організації вибухнули обуренням і вимагали припинити оприлюднювати такі історичні факти. Зокрема, «Український Єврейський Комітет», на чолі з Олександром Фельдманом, заявив, що список радянських організаторів Голодомору-Геноциду, фактично покладає етнічну відповідальність за трагедію Голодомору на євреїв. При тому, що українці зовсім не стверджують, що, саме єврейський народ намагався винищити українську націю. Однак, історична істина також має бути відкритою, а імена злочинців та організаторів геноциду не можна замовчувати в залежності від їхньої національності. А імена цих злочинців з числа власного народу, мали б служити нагадуванням тим полякам чи євреям, які намагаються сьогодні звинувачувати український народ у «геноциді» в роки Другої світової війни.
Кому потрібна влада чужинців?
Цинізм сталінської репресивної політики якраз і полягав в тому, щоб на виконання найкривавіших завдань в Україні призначати не просто безжальних катів, але й катів іншої національності. Щоб в українських комуністів на «відповідальних посадах», коли потрібно відбирати останній хліб в помираючих співвітчизників, не виникало почуття «м'якотілості».Адже Сталін чудово знав, що ще на початку Голодомору, чимало голів колгоспів в Україні здавали не весь урожай державі, а залишали їжу для помираючих односельчан. Етнічно чужим більшовикам помираючих українців буде не настільки шкода – вважав Сталін. Багатомільйонні жертви Голодомору 1932-1933 років, які становлять від 5 до 10 мільйонів, якраз і є свідченням того, що наявність настільки великої кількості чужинців на керівних посадах в Україні забезпечила реалізацію сталінського плану геноциду.
Етнічно своя влада, зазвичай, окрім випадків, коли при владі перебували психічно неврівноважені маніяки, свого народу тотально не винищує. В кожного посадовця є родичі по всій країні, родичі дружини, кума, брата чи свата, тож мало хто навіть з числа прибічників диктатури, проявляв би таку нелюдську безжальність до своїх співвітчизників. Натомість, етнічні чужинці, які сьогодні в Україні, завтра – в Грузії, а післязавтра – в Казахстані, виявлятимуть значно менше симпатій до чужого народу.
Саме тому, комуністичний режим так завзято боровся проти націоналізму, адже саме національна свідомість є головною перешкодою для масових репресій та геноциду проти власного народу. На національній ідеї юних павліків морозових не виростити. Лише повна денаціоналізація культури, освіти та державного керівництва може забезпечити здатність влади робити з населенням що завгодно. Без встановлення на керівних посадах в Україні чиновників іноземного походження, масштаби Голодомору в Україні були б куди меншими, а більшовикам би не вдалося знищити мільйони українців.Лише повна денаціоналізація культури, освіти та державного керівництва може забезпечити здатність влади робити з населенням що завгодно
Уроки Голодомору в ХХІ столітті
В ХХІ столітті уроки Голодомору досі не враховані українцями. В середовищі політичної еліти України та серед олігархів, які визначають життя держави і нації, переважають не українці. Україна друга у світі держава після Ізраїлю, в якій президентом обрано єврея. На українських виборах траплялася ситуація, коли у другому турі, за прихильність українців, змагалися два єврея. Ми, звісно, не антисеміти, проте, поглянувши на цю ситуацію збоку, цікаво задатися питанням: а чи поважають нас за це євреї, як націю?Можливо, саме тому, що Україною керують не українці, а насамперед етнічно чужі олігархи, які самі проживають в Женеві чи в Лондоні, українську державу так нещадно грабують, а народ обдирають до нитки. Можливо, саме тому, тести на коронавірус кожен українець має купувати власним коштом за півтори тисячі гривень, в той час, як у Словаччині та сусідніх європейських країнах вони безкоштовні, а порятунком свого народу займається держава. Можливо, саме тому, син вірменина Авакова, через злочинну фінансову схему, закупляв для українських солдатів під час війни низькопробне військове спорядження та армійський мотлох. Чужих не шкода. Чужі – не свої.
І поки Україною продовжують володіти абсолютною владою ті, кому українців не шкода, для котрих українці є лише об’єктом економічного визиску, в нашої держави не лише немає жодних перспектив економічного зростання, але й цілком можливою є загроза нових масових репресій та четвертого Голодомору.
Василь Серпень
ІА "Вголос": НОВИНИ