6 січня сповнюється 70 років з дня народження великого українського поета Василя Стуса. До цієї дати МО "Дзига" викладає у добрій якості авторське читання Стусом поезії "Вчися чекати, друже…". Запис здійснено наприкінці 60-х років. Викладається з люб’язної згоди сина поета Дмитра Стуса.
Із циклу "Забуттям"
ІІІ
Вчися чекати, друже,
вчися чекати.
Ластівки на електричних дротах,
почорнілі од сині неба,
ще наслухають стумні струми землі.
Ще підсліпі вікна
за тисячі проминулих літ
не витворили своєї духовності.
Ще людська душа
дрижить, як море,
в незручній западині екзистенції.
Ще потерпає вівериця
битий горіх
брати з твоєї руки.
Зарано, друже,
власним піддатись пристрастям.
Тільки так:
вияви – самострати.
Кам'яній. Кам'яній. Кам'яній.
Тільки твердь символ самозбереження.
березень 1969 зі збірки "Зимові дерева"
Качнути аудіофайл можна тут
ІА "Вголос": НОВИНИ