На тлі загрози повномасштабного наступу Росії, з Києва до Львова тимчасово перенесли дипломатичні установи. Зараз у країні панує думка, що у Львові чи не найбезпечніше серед усіх українських міст. Утім подальші дії президента РФ Володимира Путіна передбачити складно, тож маємо бути готовими до всього.
«Вголос» поспілкувався з мешканцями Львова і дізнався, чи готові вони взяти в руки зброю та обороняти місто у випадку можливого вторгнення РФ.
«Коли в твій дім приходить непроханий гість, потрібно його проганяти»
На щастя, російський кордон від нас далеко. Але розташування ворожої армії за тисячу кілометрів від нас зовсім не означає, що небезпеки немає. Навіть львів'яни мають бути готовими обороняти своє місто. Такої думки дотримується львів'янин, водій таксі Сергій.
«Будемо сподіватись, що Путін не наважиться нападати на Львів. Бо тут йому точно не раді. Та й по всій Україні йому не раді. Коли в твій дім приходить непроханий гість, потрібно його проганяти. Тому будемо вірити в ЗСУ та, про всяк випадок, чистити кулемети. Хто-хто, а я втікати звідси точно не буду», — підкреслює він.
Якщо у місто й не заїдуть російські танки, то бомбардування від ворога можна очікувати. Тож важливо, за словами чоловіка, аби міська влада добре подбала не лише про оборону міста, а й про захист цивільного населення.
«Справді може бути різне, тому треба бути готовими захищатися завжди. Однак не всі візьмуть в руки зброю. Є старші люди, є маленькі діти, є жінки. І от питання, чи безпечно у місті ховатися у випадку бомбардування? Так, мерія наче й оприлюднила оновлену карту укриттів, однак більша частина з них — це підвали житлових будинків. Якщо влучать у будинок, його уламки можуть завалити вихід з підвалу. А бомбосховищ, як таких, у нас немає», — каже він.
«Якщо у Львові й не буде воєнних дій, ми не будемо сидіти склавши руки»
Підприємець Іван також готовий обороняти Львів у випадку загрози. Крім того, за його словами, навіть якщо Путін не дійде до Львова, але здійснить наступ на інші міста, безліч львів'ян не зможуть просто спостерігати.
«Є нюанси з тією територіальною обороною, яку, як і в інших містах, у нас запровадили. Справа в тому, що безліч людей не хоче туди йти через те, що їхні повноваження обмежуються лише областю. А навіть якщо у Львові й не буде воєнних дій, багато хто не захоче сидіти просто склавши руки. Тому можливе повторення сценарію 2014 року. Будуть утворюватися добробати і львів'яни будуть долучатися, аби теж мати можливість захистити власну країну», — підкреслює він.
Не байдужа до останніх новин про можливе вторгнення й львівська молодь. Вихованець «Львівської політехніки» Володимир каже: студентство ворогу ані міста, ані країни не віддасть.
«Я цілковито проти призивної армії і, правду кажучи, не дуже хочу в неї йти. Але якщо у моє місто прийде ворог, мабуть, я буду одним із перших, хто візьме в руки зброю. Думаю, велика кількість львів'ян, а зокрема і студентів, вчинить так само. Адже у Львові люди справді небайдужі до країни. Так само наші люди зовсім не далекі від війни: серед мешканців маємо багато добровольців та людей, яких вона зачепила особисто", — стверджує другокурсник.
«Війна розпочалася 8 років тому. Можливо, байдужі до неї нарешті отямляться»
Крім того, студент нагадує: не варто забувати, що війна триває вже 8-ий рік. Зрозуміло, що є люди, які не цікавляться тим, що відбувається на східному фронті. На жаль, є й такі, які «втомились від війни». Утім загроза повномасштабного вторгнення може змусити цих людей замислитись.
«Величезна частина українських громадян живе з війною майже ціле десятиліття. Тому не можна казати: «А що, якщо розпочнеться війна?». Вона вже розпочалася 8 років тому. Але інформаційний простір зараз повністю в цих новинах. Можливо, завдяки цій масштабнішій загрозі деякі байдужі до війни люди отямляться. Але зрозуміло, що найбільше хочеться, аби небо над Україною та Львовом було мирним», — каже Володимир.
Товариш Володимира Андрій теж вже давно мріє про мирне небо. У 2015-му його батько отримав на війні поранення, тож ця тема йому особливо близька. Хлопець розповідає, як учора в центрі міста краєм вуха почув не дуже приємну розмову. Двоє дорослих чоловіків бурхливо обговорювали ситуацію з можливим нападом Росії й один із них сказав, що треба терміново «звалювати». Андрій каже: від почутого йому стало трохи не по собі.
«Я знаю, що моє місто надзвичайно патріотичне. Наші люди відважні, свідомі, справді готові захищати Батьківщину. Однак є невеличкий відсоток людей, які втечуть за першої можливості. Такі, яких я бачив вчора в центрі. Втікати чи не втікати — це справа кожного. Хтось робить такі кроки заради безпеки власної родини. Але якщо кожен буде сам за себе, то хто захищатиме тих батьків, дітей, бабусь та дідусів, які залишилися?» — запитує Андрій.
«Головне — не панікувати. Бо це мазохізм»
А ось львівська художниця та ілюстраторка Яна переконана: якщо російська армія зробить у місті хоч один крок, тут їй буде дуже непереливки. Історія вже показала, що відбувається з містами та країнами після приходу «русского міра». І у Львові, як і в інших містах, такого не допустить ніхто.
Також читайте на сайті ІА «Вголос»:
ІА "Вголос": НОВИНИ