Онлайн-уроки – замість шкільних парт, а спілкування з однолітками витіснили гаджети. Період карантину вніс чимало корективів у життя кожного учня. Тривале дистанційне навчання призвело не лише до прогалин в успішності, а й до появи стресу у дітей. Не готовими до такого формату виявилися й батьки. Виходом із ситуації стало щеплення. Відтак школи починають поступово повертатися до очного навчання. Однак триватиме воно вже у нових реаліях: з дотриманням дистанції, постійним миттям рук та масковим режимом. Тож як надовго затримається онлайн-навчання у житті учнів – читайте у матеріалі.
Карантин буквально перекроїв життя кожного з нас. А червона зона стала новою реальністю. Вже зі самого початку пандемії учням довелося забути про шкільні парти – на заміну їм прийшло онлайн-навчання. Однак освітня система в країні виявилася неготовою до таких змін.
Третя хвиля коронавірусу спричинила черговий етап дистанційного навчання. Із 1 листопада усі школи на Львівщині перейшли в онлайн. Та цього разу батьки-активісти вирішили діяти рішуче. Вже наступного дня у Львові зареєстрували петицію про повернення школярів до очного навчання. Менш ніж за добу вона набрала необхідну кількість голосів.
Як писав «Вголос», згодом у Львові влаштували мирну акцію протесту під мерією, аби дітям таки дозволити приходити до школи.
Заступниця голови комісії освіти і науки ЛМР Неля Васюта відзначає, що онлайн-навчання не є ефективним і про це свідчать скарги як від дітей, так і від педагогів:
«Міністерство освіти врахувало наслідки негативного досвіду дистанційного навчання і вирішило, що після повернення до очної форми навчання потрібно дати час на доопрацювання з учителем та період адаптації».
ВООЗ підтримує таку ж позицію і закривати школи не рекомендує. Оскільки торік це завдало більше шкоди, ніж користі. І запевняє, що є ефективніші способи для виходу із ситуації. До прикладу, вакцинація.
Як вплинуло онлайн-навчання на школярів
За період дистанційного навчання успішність школярів значно знизилась. Однак батьки занепокоєні не лише відсутністю жаги до знань, а й поведінкою дітей. Дратівливість, примхливість, плач, втечі з дому, постійне занепокоєння – все це ознаки нездорової поведінки учнів.
Психологи запевняють, що брак адаптації може призвести до появи стресу у дитини. Однак далеко не всі батьки здатні вчасно його виявити та прийти на допомогу.
Як повідомляє «Вголос», згідно з дослідженнями, сім'ї, в яких діти пройшли принаймні частину свого шкільного навчання дистанційно (віртуально), повідомляли про гірші результати успішності, пов'язані з психічним та фізичним здоров'ям. Також дитина під час дистанційного навчання позбавлена можливості спілкуватися і перебувати в живому прямому контакті з однолітками.
Онлайн-контакт абсолютно не покриває дитячих базових потреб у тому, щоб торкнутися одне до одного, обійнятися, усміхнутися, пожартувати, побігти кудись разом. Старшокласники ж дистанційне навчання сприймають як подовжені канікули.
«Безумовно, що навчання онлайн є порушенням соціальної адаптації, адже немає спілкування з соціумом. А дитина цього потребує. Можливо, прогалини в освіті якимось чином вдасться компенсувати, але щодо здоров'я, то ці діти стресують і будуть страждати в майбутньому», – зазначає психіатриня Наталія Железцова.
Тож освіченість школярів суттєво знизилася, нестача комунікації з однолітками негативно вплинула на психологічний стан дітей.
Батьки проти дистанційки
Не менше турбот онлайн-навчання завдало і батькам. Адже далеко не всі з них мають змогу поєднувати навчання дітей удома та роботу. А наздоганяти згаяне в навчальній програмі самотужки виявилося не такою вже і легкою справою. Зауважимо, що за даними опитування Фонду "Демократичні ініціативи" більшість батьків у всіх регіонах України не підтримували ідею дистанційного навчання.
Найбільше на проблеми з віддаленим навчанням скаржаться батьки учнів початкових класів. Адже діти в такому віці ще не здатні самостійно опановувати матеріал.
Як повідомляє міський портал «Твоє місто», понад половина дітей із сіл і 20% міських учнів не мали технічних пристроїв для участі в онлайн-уроках, а більш ніж 60% скаржились на погану якість інтернету, показало опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведене у червні 2021 року.
Заступниця голови комісії освіти і науки Неля Васюта зазначає:
«Найбільше нарікань на навчання є все-таки серед батьків учнів 1-4 класів, адже це ще малі діти. Батьки бідкаються, що діти залишаються вдома самі. Працювати весь час дистанційно майже неможливо. Діти ж фактично самі ще не вміють вчитися без нагляду вчителя, не знають, як працювати з матеріалом та як його засвоювати. Не кажучи вже про нестачу спілкування з ровесниками».
Олена Петраковська – мама двох школярів, які навчаються у першому та восьмому класах. Розповідає, що якщо 13-річний син може впоратися з дистанційним навчанням самостійно, то 6-річна донька під час онлайн-занять постійно потребує допомоги, надати яку через роботу батьки мають змогу далеко не завжди.
«Для мене дистанційне навчання – це страшенна морока для всіх. Ми з чоловіком працюємо, діти самі вдома. Під’єднатись до зуму дитині в 6 років самій складно. Ми з чоловіком вакциновані, 13-річний син також. Донька чекає дозволу, щоб вакцинуватись. Я проти дистанційного навчання».
Проте найбільше труднощів під час онлайн-навчання виникає у дітей із сіл. Йдеться про неякісний інтернет або ж брак необхідної техніки. Особливо якщо вдома не один школяр.
«У нас двоє діток. Синові 14 років, ходить у 9 клас, і донька 7 років, у першому класі. А ноутбук на всю сім’ю один, і то старенький. Тож терміново купували ще один. Ми живемо самі, без дідусів-бабусь, а у відпустку не мали можливості піти. На роботі мені дозволили запізнюватися на годинку, уроки ж у першому класі до 12-13 години. Онлайн-навчання молодшої доньки лягло на плечі старшого сина. Якби не він, то мені довелось би звільнитися з роботи. Дистанційне навчання в молодшій школі, на мою думку, – це повний абсурд», – каже мама школярів Галина.
«Ми моніторили ситуацію щодо дистанційного навчання у сільських школах. Це кризова ситуація. Вчителі не мають ноутбуків, заходять через телефон, де неякісне підключення. А діти змушені виходити на вулицю десь на горбок, бо не ловить інтернет. Так вчитись нереально. Тож максимально намагаємося активувати педагогів, щоб вони вакцинувались і проводили навчання в очному форматі», – розповіла освітянка Ольга Котовська у коментарі порталу «Твоє місто».
Тож створити хорошу альтернативу очному навчанню Міністерству освіти не вдалося. Значні прогалини в освітній системі та неякісна організація навчання під час карантину призводять до незадоволення багатьох батьків теперішніх школярів. Значна частина з них визнають таке навчання недієвим та прагнуть повернути своїх дітей за шкільні парти.
Прогалини в онлайн-роботі педагогів
Самі педагоги неодноразово наголошували на тому, що їм бракує вмінь, аби працювати якісно онлайн. Особливо це стосується вчителів зі сіл. Тож через повернення до дистанційного навчання, яке вже стало неминучою частиною життя теперішніх школярів, педагогам все-таки доводиться опановувати платформи для віддаленого навчання. Для цього створюють спеціальні проєкти.
«Разом із Центром освітніх інноваційних технологій «Львівської політехніки» зараз триває проєкт «Moоdle це про100», до якого залучено понад сотню обласних закладів освіти. До кінця року в межах цього проєкту мають навчити майже три тисячі вчителів» – наголошує Ірина Кунцік, речниця департаменту освіти і науки ЛОДА.
Дистанційне навчання може тривати доволі довго, оскільки рівень захворюваності дітей на ковід зростає. Відтак навички педагогів мають бути на належному рівні.
«Коли почалась пандемія, провели дослідження: лише 5% учителів уміли працювати з платформами для дистанційного навчання. Аби збільшити цю цифру, навчати педагогів почали ще минулого року. Торік на замовлення департаменту освіти Центр освітніх технологій підготував понад 1300 педагогів до впровадження віддаленого навчання», – продовжує Ірина Кунцік.
Адже навіть коли ковід вщухне, ймовірними залишаються непередбачувані обставини, які змушуватимуть організовувати навчання віддалено: як-от сезонний грип, погодні умови, локальні обставини тощо. Вчителі повинні вміти швидко змінювати форму навчання, застосовуючи різні інструменти.
Повернення до очного навчання
Більшість шкіл Львова та області починає поступово повертатися до очного навчання. Початкові класи вийшли у такий формат із 15 листопада. А от старшокласники знову сядуть за шкільні парти на тиждень пізніше – 22 листопада.
Про це нам повідомляє речниця департаменту освіти і науки ЛОДА Ірина Кунцік.
«Учора обласна комісія ТЕБ і НС ухвалила рішення про відновлення з 22 листопада відвідування закладів освіти здобувачами освіти 5-11 класів закладів загальної середньої освіти та вищих навчальних закладів – за дотримання певних умов. Зокрема, дозволили відновити навчання закладам освіти, всі працівники яких мають:
– документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації;
– або міжнародний, внутрішній сертифікат чи іноземний сертифікат, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини або двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які внесені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;
– або негативний результат тестування методом ПЛР чи документ про одужання від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатку порталу Дія».
Вакцинація працівників освіти
Основною вимогою повернення до очного навчання є вакцинація педагогів. Школа може працювати лише в тому випадку, якщо щеплення отримали 100% учителів. Окрім цього, вийшов і наказ, в якому йдеться про те, що педагоги підлягають обов’язковому щепленню. Відтак невакцинованих учителів відсторонюватимуть від роботи.
«Вакцинація освітян у Львові вже перевищує 96%, тобто це дуже хороший показник. Але він не єдиний, який беруть до уваги, ухвалюючи рішення про закриття чи відкриття шкіл», – розповідає Оксана Маруняк, депутатка Львівської міськради від «Європейської Солідарності», членкиня комісії охорони здоров'я та соціального захисту.
То як надовго з нами онлайн-навчання?
Дистанційна освіта з нашого життя навряд чи зникне вже невдовзі, тож доведеться адаптовуватися та пристосовуватися. Відтак важливо бути підготовленим.
«Я спілкувалася з лікарем-інфекціоністом, питала про те, як перебігає захворюваність. Цього сезону є більше хворих учнів. Діти проходять гормонну терапію та лікування антибіотиками, які мають суттєві наслідки для здоров’я. Сильно страждає імунна система, щитовидна залоза. І таких випадків дуже багато», – розповідає Неля Васюта.
До того ж школярі хворіють на коронавірус дедалі частіше, тож уникнути дистанційного навчання й надалі, ймовірно, не вдасться.
«Я вважаю, що ситуація зі школами, з дистанційним навчанням мала бути налагоджена по-іншому. Було достатньо часу, щоб розробити підхід щодо забезпечення цього навчання. Наприклад, щоб діти відвідувати школу кілька днів на тиждень або ж групами, щоб зменшити ризики. Можливо, менша кількість дітей, але щоб вони все-таки були в класі. Прогнозуючи теперішній локдаун, ці зміни необхідно було вносити заздалегідь», – розмірковує Неля Васюта.
Ризик захворіти у навчальному закладі доволі високий, але вже такі реалії, що до навчання повертатися необхідно.
«Можливо, в майбутньому обов’язковою буде вакцинація дітей. Але наразі цей процес не дуже активно рухається. Взагалі до вакцинації дітей в Україні дуже упереджене ставлення. Тому цей шлях буде дуже складним», – наголошує Неля Васюта.
Загалом, доведеться миритися з умовами карантинного життя, зокрема і з онлайн-навчанням. Хоча наслідки від нього минуть ще не швидко.
«Глобально, практика дистанційного навчання з нами надовго, вона стала частиною життя школярів. Принаймні до того часу, поки вся країна не досягне показників вакцинації, як у Європі – 70-80% населення», – зазначає Оксана Маруняк.
Христина Головчак для ІА «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ