[media=16451,16452,16455]
Розгублена пресуха Миколи Кметя, популярного за останній період на сайті мена, якого так не шанує Ірина Фаріон. Пресуха на тему антикризових заходів на Львівщині.
В цей тяжкий для країни період, Микола Іванович цілодобово чекає той час, коли київська влада нарешті об'єднається і всі зможуть нормально працювати. Але верховні влади ніяк не об'єднуються, тому й працювати нормально не можна, а тим більше застосовувати якісь антикризові заходи.
Тому імідж Микола Кмітя й заглючився між гіпотетичними бажанням, щодо покращення ситуації на Львівщині, та неможливістю його реалізувати, завдяки тьорками між Ющенком і Тимошенко. Але це тільки імідж губернатора повідомляє про таку розгубленість губернатора на революційній дорозі до можливих перемін. Що думає справжній Микола Іванович Кміть – знає тільки зоряне небо над його головою.
В наївність заяв Кметя про те що, будь-який тиск Секретаріату президента карається кримінальною справою і тому, його ніхто не пресує на майбутні вибори – можуть вірити тільки мільйонери з нетрів. Наявні дуже великі сумніви, що такої дзеркально-чистої ситуації (з точки зору права) у стосунках між Секретаріатом і губернаторами.
Імідж Кмітя розгублений і невпевнений. Він нічого не може зробити, оскільки залежить від вищих сил. Тому його пресуха нуднувато промайнула перед очима і не пренесла жодних конкретних прикладів виходу з кризи на Львівщині.
Кміть спробував додати емоцій у статистику, але з огляду на його посаду, усі емоції застопорились на генетичному рівні. Губернатор повинен показувати усім приклад раціональності, практичності та оцифрованості.
Пріорітетом була названа підтримка малого і середнього бізнесу, який на теренах Львівщини вже вийшов на європейські 87% відсотків. Рівень безробіття на Львівщині – 2.7 % (по Україні – 3%). На одне місце претендує в районі 20-ти осіб. Динаміки покращення не видно. Рівень інфляції (найбільший у країні) в області – 3.8% при загальноукраїнських – 2.8-2.9.
Окрім київських політиків, Кміть ще й чекає українських заробітчан, які повернуться на рідні села піднімати економіку рідної країни. Ще Кміть хоче повісити бігборди та завести телефон довіри, щоб піпли повідомляли про злочинні діяння податкової.
Не дочекавшись покращення верховної ситуації, Кміть провів зустріч з львівськими нардепами (які прийшли не всі), де й закріпив за ними проблемні питання щодо регіону. Що з такими мішками будуть робити нардепи важко не здогадатись, але можна прийняти лінію Кмітя і чекати з нардепа погоди. Бо адекватного повернення ПДВ Львівщина у цьому році точно не дочекається.
Щоб не усе було так страшно, навелись приклади європейської частки малого і середнього бізнесу на Львівщині, 2-ге місце Львова по якості української освіти, можливість залучення державного бабла на Євро-2012 та проголошення галицього П'ємонта одним з майбутніх осередків розвитку ІТ-технологій.
Моральна атмосфера в регіоні поволі добирається до гарячого чайника, заборгованості по зарплаті ніби виплачуються (Артек хоче 10 ЛАЗівських бусів за бюджетне лаве) і якби француваті сукарулі з київських стрітів нарешті перестали бакланитись, то можна було б говорити про дно кризи на Львівщині. Принаймні, імідж Миколи Кметя так вважає.
фото: basik.ru
В цей тяжкий для країни період, Микола Іванович цілодобово чекає той час, коли київська влада нарешті об'єднається і всі зможуть нормально працювати. Але верховні влади ніяк не об'єднуються, тому й працювати нормально не можна, а тим більше застосовувати якісь антикризові заходи.
Тому імідж Микола Кмітя й заглючився між гіпотетичними бажанням, щодо покращення ситуації на Львівщині, та неможливістю його реалізувати, завдяки тьорками між Ющенком і Тимошенко. Але це тільки імідж губернатора повідомляє про таку розгубленість губернатора на революційній дорозі до можливих перемін. Що думає справжній Микола Іванович Кміть – знає тільки зоряне небо над його головою.
В наївність заяв Кметя про те що, будь-який тиск Секретаріату президента карається кримінальною справою і тому, його ніхто не пресує на майбутні вибори – можуть вірити тільки мільйонери з нетрів. Наявні дуже великі сумніви, що такої дзеркально-чистої ситуації (з точки зору права) у стосунках між Секретаріатом і губернаторами.
Імідж Кмітя розгублений і невпевнений. Він нічого не може зробити, оскільки залежить від вищих сил. Тому його пресуха нуднувато промайнула перед очима і не пренесла жодних конкретних прикладів виходу з кризи на Львівщині.
Кміть спробував додати емоцій у статистику, але з огляду на його посаду, усі емоції застопорились на генетичному рівні. Губернатор повинен показувати усім приклад раціональності, практичності та оцифрованості.
Пріорітетом була названа підтримка малого і середнього бізнесу, який на теренах Львівщини вже вийшов на європейські 87% відсотків. Рівень безробіття на Львівщині – 2.7 % (по Україні – 3%). На одне місце претендує в районі 20-ти осіб. Динаміки покращення не видно. Рівень інфляції (найбільший у країні) в області – 3.8% при загальноукраїнських – 2.8-2.9.
Окрім київських політиків, Кміть ще й чекає українських заробітчан, які повернуться на рідні села піднімати економіку рідної країни. Ще Кміть хоче повісити бігборди та завести телефон довіри, щоб піпли повідомляли про злочинні діяння податкової.
Не дочекавшись покращення верховної ситуації, Кміть провів зустріч з львівськими нардепами (які прийшли не всі), де й закріпив за ними проблемні питання щодо регіону. Що з такими мішками будуть робити нардепи важко не здогадатись, але можна прийняти лінію Кмітя і чекати з нардепа погоди. Бо адекватного повернення ПДВ Львівщина у цьому році точно не дочекається.
Щоб не усе було так страшно, навелись приклади європейської частки малого і середнього бізнесу на Львівщині, 2-ге місце Львова по якості української освіти, можливість залучення державного бабла на Євро-2012 та проголошення галицього П'ємонта одним з майбутніх осередків розвитку ІТ-технологій.
Моральна атмосфера в регіоні поволі добирається до гарячого чайника, заборгованості по зарплаті ніби виплачуються (Артек хоче 10 ЛАЗівських бусів за бюджетне лаве) і якби француваті сукарулі з київських стрітів нарешті перестали бакланитись, то можна було б говорити про дно кризи на Львівщині. Принаймні, імідж Миколи Кметя так вважає.
фото: basik.ru
ІА "Вголос": НОВИНИ