Після обстрілу та захоплення трьох українських кораблів в Азовському морі і фактичної морської блокади Приазов’я, вимальовується кілька сценаріїв подальшого розвитку подій, які продемонструють, чи зможе Україна зберегти функціонування своїх азовських портів.
Російський зашморг
Після спорудження Кримського мосту, українське азовське узбережжя опинилося в фактичній блокаді, а всі кораблі, які йшли до Маріуполя чи Бердянська, зазнавали постійних затримань, обшуків і тривалих простоїв, що зробило економічну співпрацю з цими портами нерентабельною. Де-факто, Росія захопила контроль над цілим морем, поставивши під загрозу економіку всього українського Донбасу, металургійна продукція якого експортується через азовські порти. Навіть після відкритої військової агресії проти українських моряків біля Керченської протоки, світова спільнота засудила дії Москви лише на словах, фактично не втручаючись у азовський конфлікт. Німеччина навіть виступила проти додаткових санкцій щодо Москви, а для Кремля це означає зелене світло для подальшого блокування України.З огляду на відсутність активних протидій Москві з боку ЄС та США, одним із імовірних варіантів подальшого протистояння в Азові може стати перемога Росії. РФ може повністю заблокувати або настільки утруднити морське сполучення з українськими портами на Азові, що туди перестануть ходити кораблі. І хоча українське керівництво заявляє, що не відмовиться від використання Керченської протоки для своїх кораблів, проте очевидно, що РФ не зупиниться ні перед чим, аби цьому завадити. Приклад із обстрілом та захопленням у полон українських моряків може суттєво зменшити кількість бажаючих курсувати в Азовське море. Москва може організувати справжній економічний зашморг всього українського лівобережжя.
Після кількох місяців повного блокування українських азовських портів наші металургійні підприємства почнуть переправляти продукцію залізницею до Одеси, що збільшить витрати та зробить металопродукцію дорожчою. В умовах жорсткої конкуренції з дедалі дешевшими китайськими та індійськими металургійними компаніями, в яких немає жодних транспортних проблем, це може суттєво зменшити наповненість українського бюджету, в якому металургія займає значну частку доходу.
«Блокадою Москва зможе шантажувати Україну вимагаючи, наприклад, відкрити воду з Дніпра до анексованого Криму»Водночас, буде підірвана економічна інфраструктура всього українського Донбасу, а порти Маріуполя та Бердянська іржавітимуть та простоюватимуть в умовах блокади. Безробіття, крах бізнесу, погіршення життя громадян спричинять деградацію регіону та збільшить кількість потенційних сепаратистів і бажаючих прогнутися під РФ, яка утримуватиме ключ від Керченської протоки. Зросте й кількість виборців «Опозиційного блоку» та проросійських партій, які виступатимуть за мир на російських умовах. Блокадою Москва зможе шантажувати Україну вимагаючи, наприклад, відкрити воду з Дніпра до анексованого Криму в обмін на пропуск до азовських портів чи вимагатиме більших поступок.
Навіть якщо справа знову дійде до воєнного зіткнення, то українська армія готова лише до захисту узбережжя від наземного вторгнення, адже за відсутності власного флоту не в змозі протистояти РФ на морі. Приклад, як ми втратили три судна з екіпажами, підтверджує слабкість українських ВМС. До того ж, РФ навряд чи планує наземне вторгнення в Приазов’я, натомість може завдати по українських військах ракетно-авіаційного удару, знищивши інфраструктуру українських портів.
Упродовж кількох днів інтенсивних ракетно-авіаційних атак, так, як це було в Грузії 2008 року, РФ виконає всі поставленні стратегічні завдання знищення українських баз в Приазов’ї, поки ЗСУ готуватимуться до глухої оборони в шанцях. І додаткові санкції та глибокі занепокоєння Росію не злякають. Україна ж навряд чи зможе щось протиставити Москві, і Києву залишиться сподіватися на часткове дотримання Росією міжнародного права та на морально-психологічну підтримку ЄС.
«Заграніца нам поможет»
Більш вигідним для України варіантом розв’язання азовської кризи може стати залучення Україною міжнародних посередників, зокрема, морської місії ОБСЄ в Керченській протоці. Зокрема, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас уже запропонував розширення місії ОБСЄ на Азовське море. Тоді катери ОБСЄ стежитимуть за російськими прикордонниками та фіксуватимуть усі їхні незаконні дії, одразу транслюючи це для міжнародної спільноти. За таких умов дії Москви мали б стати менш нахабними, а міжнародні представники завадять подальшим нападам на українські кораблі й екіпажі.Однак ефективність такої морської місії ОБСЄ знову ж таки залежить від бажання РФ виконувати міжнародні угоди, адже робота моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі зовсім не допомогла зупинити кровопролиття. Там досі щотижня вбивають по кілька українських військових. І що станеться, якщо Москва вирішить повністю наплювати на міжнародне право, що б там не фіксували чи наскільки глибоке занепокоєння не висловлювали б міжнародні посередники?
Знову посадивши танкер нібито на мілину прямо у корабельному переході під Керченським мостом, росіяни можуть надовго затримати морське сполучення українських портів, а місії ОБСЄ скажуть: «Аварія, ми не винні, нічого не можемо зробити». Й які дієві кроки зробить Європа, крім політичних заяв? Або ж Москва заявить про ймовірні наміри українців підкласти вибухівку під Керченський міст, тому лише задля безпеки, українські кораблі перевірятимуться ретельніше, — тобто довше, звісно ж, навіть у присутності міжнародних спостерігачів.
Однак залучення й ефективна робота міжнародних посередників можуть попередити повну блокаду Азовського моря та зберегти хоча б частковий транзит через Керченську протоку. Україна збереже морське сполучення своїх азовських портів і пригальмує російську агресію в регіоні.
Нестандартні варіанти
Одним із варіантів “прорубати” суднохідне вікно в Азовське море, в обхід заблокованої Росією Керченської протоки було б створення судноплавного Чорноморсько-Азовського каналу через Перекопський перешийок, про який вже кілька років подейкують у ЗМІ. Ідея каналу стала актуальна після початку будівництва РФ Кримського мосту, оскільки міст заблокував прохід через Керченську протоку великогабаритним кораблям.«Чорноморсько-Азовський канал дозволив би напряму з'єднати порти Чорного та Азовського морів»Чорноморсько-Азовський канал дозволив би напряму з'єднати порти Чорного й Азовського морів, чим значно спростив би морські перевезення, що зараз ускладнені російською блокадою Азовського моря. Дехто навіть пропонує проект Каховсько-Кирилівського суднохідного каналу, загальна довжина якого буде близько 120...125 км. Або ж пропонують навіть варіант каналу “Дніпро-Азовське море”. Це не лише спростить перекидання бойових кораблів, але й стане водною перешкодою для атакувальних ворожих військ. Спорудження такого каналу наразі оцінюють у 1 млрд доларів.
Однак тему каналу наразі обговорюють лише журналісти та користувачі соцмереж, а експертні розрахунки щодо можливості побудови такого каналу, а тим більше, реальні роботи ще навіть не починалися. Й українська влада не висловлює намірів побудови такого каналу. Якщо б навіть канал почали будувати зараз, то закінчили б найраніше через два-три роки, а економіка Приазов’я за умов повної блокади за ці роки перебуватиме в стагнації.
Ще одним із варіантів було залучення до морських перевезень в Азовському морі сторону, яку б РФ побоялася чіпати. Наприклад, якусь американську транспортну компанію, кораблі якої, разом із американською озброєною охороною здійснюватимуть перевезення через Керченську протоку. Чи наважаться тоді росіяни прямо ставати на шляху американців? Хоча такий варіант може бути для України не дешевим, а монополія однієї компанії на перевезення може негативно впливати на бізнесову привабливість. Зрештою, Україна наразі не озвучила такої пропозиції жодній американській компанії.
Тож питання, чи зможе Україна вберегти порти Приазов’я у протистоянні з РФ в Азовському морі, і чи зуміє залучити інших гравців для нейтралізації російської агресії, залишається відкритим. Але допоки Крим залишається під російською окупацією, Україна мусить знайти на рішення доступу до безпечного виходу з Азовського моря на довготривалий термін.
ІА "Вголос": НОВИНИ