Команда президента України Володимира Зеленського нещодавно створила законопроєкт, який спрямовано на посилення люстрації. За словами президента, під нову люстрацію підпадатимуть особи, які у період з 23 лютого 2014-го до 19 травня 2019 року обіймали низку впливових посад та були депутатами Верховної Ради.

ІА «Вголос» запитало у політтехнолога Олександра Антонюка, політолога Володимира Волі та політичного аналітика Ярослава Макітри, чи реальною є така люстрація, кому вона вигідна і якими можуть бути наслідки, якщо закон все таки буде ухвалено.

Наскільки реальним є прийняття нового закону про люстрацію?

Володимир Воля:

Фактично ця ініціатива зараз виглядає дуже неоднозначно у тому розумінні, що це може бути погрозою певним представникам української політики і самої партії «Слуга народу», на що, власне, і натякнув представник президента у ВР Руслан Стефанчук. Виглядає так, що це певне застереження, якщо це дійсно була усвідомлена заява і було присутнім розуміння усіх її аспектів. Якщо це буде сприйнято, наприклад, Олександром Данилюком, як особиста погроза на його адресу або адресу деяких людей, які зараз є в Парламенті, то є велика ймовірність, що у новому складі Парламенту цей закон не буде підтриманий.

Ця заява може спричинити певні розбіжності всередині самої команди Зеленського. 

А зараз чинний Парламент пішов і може зловтішатись із цього законопроєкту, адже більшість тих людей, які були у Верховній Раді, не балотуватимуться знову. Тому ця заява може спричинити певні розбіжності всередині самої команди Зеленського.

Ярослав Макітра:

Проблема є у критеріях розуміння цього законопроєкту. Якщо його ухвалювати у такому вигляді, як його нам зараз озвучили, то під люстрацію підпаде більша частина команди Зеленського. Я думаю, що таке рішення може стати серйозним ударом по державному апарату і голосів для такого рішення може не вистачити навіть у самій партії «Слуга народу». Одна справа, коли це така собі «фішка», а інша, коли цей документ треба ухвалювати.

Що нова люстрація принесе Володимиру Зеленському та українській політиці загалом?

Олександр Антонюк:

Я думаю, що ця заява має швидше політтехнологічний характер і ні до чого вона не призведе. Ми розуміємо сучасні соціальні настрої, народ не любить істеблішмент та політиків, і подібна заява нового президента – це просто намагання втримати високі рейтинги для «Слуги народу» для того, щоб «затягнути» в Уряд, а значить - і в коаліцію, максимальну кількість своїх депутатів. Поки що я не бачу реального конструктиву у цій емоційній заяві нашого президента.

Володимир Воля:

Володимир Зеленський такими діями створює для своєї партії, так би мовити, неприємну ситуацію, оскільки хтось буде голосувати за цей закон. Як тоді бути із тими старими депутатами, які увійдуть до Уряду від опозиційних партій? Це все лягає на плечі депутатів «Слуги народу». Більшість із них також буде підпадати під дію цього закону. Зеленському необхідно працювати на максимум для того, щоб отримати високий рейтинг і хороший результат на виборах.

Ярослав Макітра:

Ідея про те, щоб якось обмежити владу тим людям, які її раніше мали, користується попитом у суспільстві. Переглядати тих, хто раніше був при владі та обіймав високі посади, є нормальною практикою, але я повторюсь: не у такому вигляді, як є зараз. Можливо, варто створити певну процедуру додаткового прийому їх на впливові посади. Але це повинна бути окрема перевірка чи переатестація. Такі речі мають право на життя, адже наші чиновники, які при владі все життя, живуть у дорогих помешканнях і їздять на елітних автівках тоді, коли в країні є не просто бідні, а місцями взагалі неспроможні нормально харчуватись люди.

Люстрація завжди «ріже по живому», навіть тоді, коли вона проводиться правильно,
Тому суспільство схвалює ідею, що людина не повинна вкотре обіймати керівні посади, на яких вже перебувала. Якщо робити відбір по деклараціях, діяльності і способу життя, то це матиме логіку, а якщо йти шляхом люстрації усіх, хто був при владі впродовж останніх п’яти років, то це не принесе користі суспільству. Попередній закон про люстрацію теж був дуже сумнівним з погляду того, що всіх взяли під одну «гребінку». У результаті вийшла ситуація, коли звільнили багато достойних людей, а багато чиновників, яких треба було звільнити, залишились у своїх кріслах. Тому люстрація завжди «ріже по живому», навіть тоді, коли вона проводиться правильно, не кажучи вже про критерії, які озвучив Володимир Зеленський.

Хто найбільше виграє і програє, якщо закон приймуть?

Олександр Антонюк:

Політичні сили рік чи два зможуть мати непогані рейтинги, будучи при владі, далі все одно електоральні настрої будуть змінюватись. Суспільство, яке сьогодні підтримує президента, а отже - і його політичну партію, очікує чуда. Люди очікують соціального підйому, що вони будуть жити заможніше, і це має бути зроблено вже і негайно. Якщо цього не відбудеться, то народ розчарується. Тоді загостриться політична боротьба з опонентами, люди будуть дезорієнтовані і це переросте у політичний хаос. Мати такі високі показники довіри суспільства і працювати так – це, як на мене, просто марно тратити час. Тут дуже влучною є фраза, що від любові до ненависті лише один крок.

До Нового року настрої суспільства, очевидно, зміняться і якщо не буде якихось соціальних полегшень, то почнеться політична конкуренція. Спроба придушити такі процеси, як робив Янукович, призведе до нового «майдану». А враховуючи, що зараз велика кількість зброї «гуляє» по країні, то наслідки будуть зовсім іншими. Тому я на місці радників президента і на місці самого Володимира Зеленського  не «перегинав би палицю», бо сьогодні ситуація має один вигляд, а завтра вона може бути зовсім іншою.

Також я припускаю ще одну теорію, що ця заява має «почерк» Андрія Богдана, оскільки він підпадає під цю люстрацію. Спочатку подібну ініціативу опублікував Андрій Портнов, а Богдан теоретично міг взяти це за основу. Це така собі інформаційна відповідь попередній владі. «Слуга народу» користується моментом, коли партія експрезидента, сам Порошенко та інші старі політики (Турчинов, Гройсман, Яценюк) мають дуже низький рейтинг і їх можна «добивати ногами».

Володимир Воля:

Така ініціатива виглядає як погроза певним членам команди, передусім Данилюку, який має дуже хороші шанси на посаду прем’єр-міністра. Зважаючи на те, що у нас парламентсько-президентська республіка, можна говорити, що у новому складі ВР Данилюк - прем’єр-міністр, маючи більший досвід, матиме більше можливостей та інструментів для здійснення політики, ніж менш фаховий в політичному адмініструванні Зеленський.

Загалом, від такої люстрації не виграє ніхто. А програти може якраз команда Зеленського. Якщо Данилюк чи ще хтось із «Слуги народу» сприйняв це як серйозний намір президента, а отже - і крок проти них, то це закладає конфліктні аспекти у партію, які виникнуть після виборів.

Ярослав Макітра:

Найбільше виграти може лише команда Зеленського. Річ у тому, що так вони звільнять посади в органах влади і зможуть набрати туди тих людей, які є їм вигідні. Так вони зможуть вдарити по певних групах і кланах, які вже є при владі. Такі речі дають змогу зачистки влади і створення власної вертикалі. Але така сконцентрованість влади в руках однієї партії може стати і їхнім великим мінусом. Ті, кого вони приведуть до влади, самі зможуть команду і «з’їсти» чи «підім’яти під себе».

А програють, звичайно, усі старі партії. Команда Петра Порошенка, партія «Народний фронт» і їм подібні. Усі обличчя і політичні сили, які вже були при владі, отримають значно обмежені можливості входу до уряду та формування Кабміну.

Якими можуть бути наслідки у довготривалій перспективі?

Олександр Антонюк:

Якщо це буде лише політична заява і намагання забезпечити епатажем інформаційне поле задля підвищення рейтингу партії «Слуга народу», то нічого страшного в цьому нема. У нас такими речами займаються усі політики, попередніх скликань зокрема. Великих ризиків я тут не вбачаю.

Якщо все-таки почне включатись якась репресивна машина, наслідки будуть катастрофічні. Буде звинувачення президента України у здачі національних інтересів і знищення патріотів, а тут вже може піднятись зовсім інша хвиля обурень, яка може бути непідконтрольною владі України.

Якщо будуть соціальні вибухи і вони не будуть контрольовані притомними політичними силами, то наслідки можуть бути різними. Починаючи від кровопролиття і закінчуючи федералізацією України, розколом суспільства і навіть розпадом України на окремі республіки.

Володимир Воля:

Я скажу дуже коротко. Поки що такого закону немає і невідомо, чи буде він взагалі. Наразі це просто ініціатива президента Зеленського, яка набагато більше схожа на піар, ніж на анонс конкретних дій з боку президента України.

Ярослав Макітра:

Важливим є не просто факт зміни влади, а якісне її оновлення.
Наслідком такого закону може бути той факт, що до влади прийде велика кількість людей, які раніше не мали до неї стосунку. Тут важливим є не просто факт зміни влади, а якісне її оновлення. Якщо би спрацював цей закон і були створені такі механізми роботи державної служби, які б давали змогу прийти до Верховної Ради порядним людям і ефективним менеджерам, тоді це може мати хороший результат навіть у такому химерному вигляді. Зараз молоді люди, які вже чогось досягнули, не хочуть навіть чути про політику, вважаючи її неякісною і брудною, не кажучи вже, щоб самим туди іти. Якщо не буде створений механізм, який приведе на посади таких людей, то ця люстрація зовсім не має сенсу. Вийде так, що тих, хто крав із досвідом, поміняють на тих, хто хоче прийти і красти.

ІА "Вголос": НОВИНИ