Внаслідок потужного кредитного навантаження на бюджет Львова та боргів за торішні ремонти місто опинилось на грані дефолту. Про те, чим це загрожує місту журналісти «Вголос» поговорили з Яромиром Самагальским, який у 2010-2015 рр. очолював бюджетну комісію ЛМР.

Нагадаємо, «Вголос» вже писав про ситуацію з бюджетом Львова. Зокрема, за словами голови департаменту фінансової політики ЛМР Олега Іщука, наступного року місто має віддати понад 1 млрд грн боргів. Мова лише про кредити, але, крім того, місто має виплачувати і лізингові платежі, зокрема за автобуси для комунального АТП №1, значна частина яких простоює та не виїжджає на маршрути. 

Пане Яромире, від багатьох фахівців чуємо, що Львів на порозі дефолту. Можете пояснити про що йде мова?

Дефолт - це коли місто або держава не може виконувати своїх фінансових зобов’язань. В результаті вона відмовляється виплачувати свої борги й об’являє дефолт. Насправді це є погано для міста. Якщо станеться дефолт, то весь бюджет розвитку буде йти на погашення боргів. Відповідно розвиток міста зупиняється. Сьогодні бюджет розвитку в основному формується від загального фонду. Раніше він формувався переважно з продажу майна та землі.

Які наслідки можуть бути для Львова?

В результаті дефолту з’являються проблеми в міста. Насильно ніхто нічого не забиратиме. Місто відповідає своїм майном, але ніхто не може прийти й забрати землю чи якусь власність. Для цього потрібне рішення сесії. Але це є дуже погано для міста, адже після дефолту місто вже кредитів не отримуватиме. А якщо й домовиться на отримання, то вже з набагато гіршими умовами та вищими відсотками. Всі кошти, які поступають в бюджет міської ради, окрім тих, які йдуть на виплату заробітної плати, сплачення податків та комунальні послуги за захищеними статтями можуть блокуватись та забиратись. Місто фактично зупиняється і вже після погашення всіх боргів йому потрібно знову вибудовувати систему довіри до кредиторів. Нічого доброго в цьому нема.

Чи потрібно було брати кредити?

Кредити, якщо їх з розумом брати - не проблема, а дефолт є дуже умовною загрозою гальмування розвитку міста. Місту потрібно брати кредити, вони корисні, адже дозволяють робити сьогодні те, що ми моли б зробити десь через 10 років. У Львові, на моє переконання, неефективно використовуються не те, що кредити, а навіть власні бюджетні кошти. З кожним роком в нас збільшується штат. Але проблема теж не в кількості, а в якості. В нас великий брак професійних чиновників. Садовий позбувся всіх старих інженерів і фахівців, які знали інфраструктуру міста. Саме через це, в нас зараз на кожному кроці додаткові аварії, а кожний дощ у місті перетворюється на техногенну катастрофу. До цього всього призвело неграмотне та бездумне управління містом.

Розкажіть про кредити ЄБРР

Кредити від ЄБРР цікаві тим, що вони супроводжуються грантовими коштами на суму до 30%. Тобто, якщо ми беремо 30 млн, то 9-10 млн ми отримаємо бонусом на дотичні проєкти. Відсоткова ставка їхніх кредитів приблизно 5-6 %. У 2015 році відбулась реконструкція вулиці Стуса. Там колектори були в катастрофічному стані. Була замовлена проєктно-кошторисна документація. Місто за неї заплатило. Вже ніби все затвердили, а потім несподівано з'являється інший проєкт, замовлений в якоїсь київської фірми і міськрада бере кредит на 5 млн євро.

Реконструкція вулиці Стуса

 

При тому, що проєктно-кошторисна документація по старому проєкту була у 2.5 разів менша. І почались казки Садового і мерії, що місто змушено взяти кредит для будівництва колектора закритим способом. Тобто методом горизонтальної проходки. Тому що, там є перепади висот і т. д. Але це можна було зробити набагато дешевше. По цьому питанню я тоді неодноразово виступав. Перепрошую, а на вулиці Городоцькій? Там будинки стоять біля самої дороги й міняли колектор відкритим методом. А вулиця Стуса широка і тоді ще була вільна від забудов. Тому, там можна було проводити роботи згідно з проєктом відкритим способом. Реконструкція була потрібна, але не так. Відповідно міська влада була не зацікавлена в тому, як дешевше її зробити.

Реконструкція вулиці Городоцької



Коли почали брати перші кредити?

Кредити розпочали брати приблизно у 2007 році. Під будівництво стадіону випускали облігації, а пізніше почали працювати з ЄБРР. Кожен міг чути, що Львів збудує за кредити нове летовище та стадіон до Євро-2012. В результаті, купа афер та кримінальних справ і закінчилось все тим, що уряд Януковича виділяв гроші, брав під контроль будівництво і терміново будував що летовище, що стадіон. До речі, в цьому стадіоні Львів закопав понад 100 млн грн, які потім успішно передав державі.

Чи потрібні Львову кредити чи можливо є інший шлях?

Нічого погано в кредитах я не бачу. Питання тільки на яких умовах та як ефективно їх використовувати. До Євро-2012 місто Львів подавало купу проєктів до кабінету міністрів, які потрібні для ефективного проведення чемпіонату. В цьому списку були дві вулиці - Ряшівська проєктована та проспект Вернадського. Ці вулиці були включені до переліку інфраструктурних проєктів до Євро, але фінансувати ці вулиці уряд відмовився. Місто про це знало. Але ЛМР на чолі з Садовим укладати договір з підрядником Онур на реконструкцію цих вулиць.

В результаті потім звертались до депутатів ЛМР, щоб виділити гроші на ремонт цих вулиць, але ми відмовились. В проєкті державного бюджету їх не було теж. Укладати договори на реконструкцію вулиці без стрічки в бюджеті не можна. Але Управління капітального будівництва ЛМР укладає договір з Онуром і в результаті ті вулиці були зроблені, а місто стало винне підряднику 140 млн. Кабінет Міністрів відмовився фінансувати цей проєкт і на нас (бюджету комісію ЛМР - ред.) почали давити, щоб ми заднім числом внесли фінансування цих вулиць будь-якою сумою.

Тому що, навіть, якби ми внесли хоча б 1 млн, то це дало б можливість Онуру подати в суд і в судовому порядку стягнути гроші. Реально місто винне гроші, адже підрядник зробив роботи. Але навіщо вони робили? Хто їх просив? Риторичне питання. В результаті вже у 2017 році це виплило. З Онуром вони захотіли зробити спільне підприємство і виділялась тоді для цього земля. І стоїть питання чому? Зрозуміло звідки ростуть ноги. Вони почали віддавати борги великими обсягами робіт, щоб заспокоїти їх. А ситуація знову ж виросла з афери.

Якщо більшість коштів з бюджету розвитку піде на борги, то місту прийдеться зупинити ремонт?

Бюджет розвитку формує загальний фонд. Якщо в загальному фонді мерія зекономить, то тоді збільшиться бюджет розвитку. Наприклад, менше виділять на зарплати, поточний ремонт перенесуть на капітальний та інше. Все впирається в ефективність чиновників. Не обов’язково зупиняти розвиток міста. Можна зменшити загальний фонд бюджету. Можна переглянути і ефективно використовувати кошти в загальному фонді бюджету. В результаті збільшиться розмір бюджету розвитку і місто не зупиниться. Нагадаю, що ще в 2014 році бюджет розвитку був 250-300 млн.

Але чиновники в Ухвалі про бюджет можуть написати будь-яку цифру. Реальний бюджет розвитку приблизно 1 мільярд 200 мільйонів, а щоб задурити депутатів вони можуть написати 2 мільярди. А 800 тис. вони напишуть як майбутнє запозичення. Запозичення можна й не брати, а обсяги робіт просто не виконувати. Об’являються тендери та конкурси, які нічим не завершуються. Також можна довго робити проєктно-кошторисну документацію, або не укладати договір, бо є суперечки з підрядником. Це є звичайна маніпуляція працівників Садового.

Чому так склалось та який вихід з цієї ситуації ви бачите?

Так складалось уже 15 років. Поки містом керує Андрій Садовий ситуація не зміниться. Я вже неодноразово говорив, що справжніх фахівців у ЛМР немає. Насправді їх немає і в мерії будь-якого міста. Там сидять люди, які не можуть бути фахівцями у всьому. Для того там мають бути люди, які вміють правильно організувати роботу з підрядником. Вони мають не вміти будувати дороги, а вміти організувати цей процес. Знайти тих, хто ефективно та якісно це зробить.