В осінь Львів заходить з вкрай туманними перспективами міського бюджету. Через масштабні реконструкції вулиць, велику кількість запозичень та хронічно збиткові комунальні підприємства у місті бракує коштів на розвиток. Відтак, може зупинитись більша частина великих інфраструктурних проєктів.

Про це свідчать зокрема дані, які озвучив директор департаменту фінансової політики ЛМР Олег Іщук. На сесії 20 травня він заявив, що наступного року для сплати всіх боргових зобов’язань міста необхідно буде понад 1 млрд 100 млн гривень. "165 млн – то відсотки, 265 млн – виплата по гарантіях комунальним підприємствам і 674 млн – це тіло кредиту", – зазначив пан Іщук.

Редакція «Вголос» поспілкувалась з Уляною Пак, депутаткою ЛМР від фракції «Європейська Солідарність», стосовно цієї ситуації. Як Львів опинився перед бюджетною прірвою та чи є шанс вивести звідти місто? 

Розвиток «в борг» не триває довго

Пані Уляно, ви вже заявляли, що Львів стоїть на порозі дефолту. Чи можете детальніше роз'яснити про що йде мова для пересічних мешканців?

"Мова йде про те, що ми не будемо мати достатньо коштів, для того аби місто могло розвиватись. Ми, як депутати ЛМР, докладемо максимально зусиль для того, аби захистити загальний фонд бюджету. Це є зарплати, школи, садочки, лікарні та ЦНАПи. Життєдіяльність міста ми постараємось забезпечити, але розвиток міста зважаючи на цифри в бюджеті може бути сповільнений, якщо не зупинений. 

Тобто наступного року ми б мали отримати в бюджеті розвитку приблизно 2,5 млрд грн. Це вже кошти на ремонти вулиць, капітальні ремонти шкіл  садочків тощо. Це все може зупинитись, оскільки у нас не буде достатньої кількості грошей. Також, якщо буде потреба в районних адміністрацій на ремонти та будівництво, то може не вистачити на це коштів".

Бюджет розвитку
Загальні дані по бюджету Львова на 2020 та 2021 рр.

 

Ви маєте на увазі, що наступного року весь Бюджет Розвитку буде 2,5 млрд, адже торік він сягнув близько тьох мільярдів?

"Минулого року ми стартували фактично з 1,5 млрд, але потім ми брали запозичення, а потім переглянулись доходи. Я вважаю, що доходи, які були заплановані з продажу майна й землі є роздутими, бо станом на зараз продаж землі не запустився. Тобто ми маємо кошти з продажу майна, а з продажу землі плани не виконуються.

Тому тих доходів, які були збільшені на папері, бюджет міста фактично не отримує. Тобто, таким чином з півтора мільярда до двох мільярдів виріс бюджет. Йшла мова про акцизи, адже коли планувався бюджет ми не знали чи в нас буде акциз з продажу пального та алкоголю чи він піде в державний бюджет. Потім ці кошти залишились в бюджеті міста і тому в процесі підготовки виросли доходи.

Далі ми отримали близько 800 млн на позику облігацій. І ще раз ЛМР брала запозичення. Близько третини бюджету це є запозичення. Тому, якщо ми говоримо про реальні доходи бюджету, то вони будуть такі самі як і минулого року. Нагадаю, що керівник фінансового департаменту Олег Іщук називав цифру на наступний рік понад мільярд того, що місто має повернути". 

Бюджет розвитку
Порівняння доходів бюджету Львова у 2020 та 2021 рр.

 Як бачимо, доходи бюджету розвитку Львова на 2020-й рік становили понад 2,9 млрд грн. З них 900 млн грн - це запозичення (ред.). 


Бюджет повернення боргів

Тобто при приблизному бюджеті розвитку в 2,5 млрд треба буде повернути понад 1 млрд боргів?

"Насправді ситуація є ще гіршою. Олег Ростиславович (керівник депаратменту фінансової політкии ЛМР - ред.) дуже хороший фахівець і вболіває за раціональне використання кожної копійки. Один мільярд сто вісімдесят мільйонів - це наші попередні запозичення, які місто отримувало в форми облігацій, а також які отримували наші комунальні підприємства у вигляді кредитів. Але, крім того, місто бере в лізинг багато товарів.

Буквально недавно йшла мова про те, аби взяти в лізинг МРТ в лікарню швидкої медичної допомоги, який коштує 46 мільйонів гривень. Цим лікарню має забезпечувати держава. В нас відбулась дискусія, чи нам потрібно самим купувати, чи можливо краще докласти зусиль аби держава виконала свої зобов’язання. І ці лізингові платежі теж ми маємо повертати й вони поза тою цифрою, яку вказав Олег Ростиславович. Ситуація така, що можливо весь бюджет розвитку піде на погашення боргів".

(Нагадаємо, у видатках бюджету розвитку Львова на 2021 рік заплановано 477 млн грн поверення кредитних гарантій та 440 млн грн - виплати за облігаціями. Додатково цьогоріч місто має повернути 237 млн грн за лізинговими виплатами. Отже, у 2021-у році бюджет Львова витратить на боргові платежі 1 млрд 154 млн грн. - редакція).

 

Як я розумію наступного року буде ще й потреба дотацій комунальних підприємств. Ці кошти теж будуть брати з бюджету розвитку?

"Частину грошей, які стосуються компенсації різниці в тарифах на транспорт. Ми говоримо про те, що в нас пенсіонери школярі, діти та всі інші пільговики мають їздити безплатно. Раніше це було зобов'язання держави, бо ці гарантії визнатті на законодавчому рівні. Зараз держава каже так ми гарантуємо всім громадянам, що ці норми будуть реалізовані, але покладаємо їхнє виконання на місцеві бюджети. Тобто, ця частина компенсацій знаходиться в загальному фонді, а усі решта дотацій - це бюджет розвитку.

В нас кожного року йшло на ці дотаційні плати комунальним підприємствам близько мільярда гривень. В загальному фонді бюджету є зарплати, податки, комунальні послуги та поточні ремонти, а крім того є ще міські програми. Тому напевно будуть скорочуватись видатки з міських програм, щоб перекинути ті кошти в бюджет розвитку".

(У бюджеті розвитку на 2021 рік на поповнення статутних каптіалів комунальних підприємств передбачено близько 900 млн грн - редакція). 


Як виглядає формування бюджету?


"Спочатку визначається сума доходів, далі ми розраховуємо які є захищені видатки (зарплати, податки, комунальні видатки та програми), а вже все що залишиться йде в бюджет розвитку. Тому я так розумію, що за рахунок програм може бути скорочений загальний фонд. Але там є важливі програми, такі як: програми для учасників АТО, програми які стосуються людей з інвалідністю та які є малозабезпеченими, програми для учасників УПА. Крім того, є заходи, які фінансуються міським коштом і напевно від цих програм нам треба буде відмовлятись.

Я дуже ставлюсь критично до поповнення статутних капіталів комунальних підприємств. Раніше, до 2015 року не було такої практики, щоб поповнювати статутні капітали на операційні видатки. Після 2015-го року це стало нормою. На мою думку, це демотивує керівництво комунальних підприємств стосвоно результатів роботи. Навіщо напружуватись, якщо вони знають, що завжди можуть розраховувати на дотації з бюджету. І це не є нормально".

(Про хронічну збитковість комунальних підприємств «Вголос» писав в окремому матеріалі - ред.)

Комуналльні підприємства «тягнуть» з бюджету до мільряда щороку

На вашу думку, якою є ефективність комунальних підприємств?

"Зараз комунальні підприємства є збитковими для міста. Якщо ми говоримо про транспорт, то потрібно з'ясувати, чи не будуть вигідніші електробуси, можливо потрібно обирати екологічний транспорт. По-перше, вони впливають позитивно на екологію, а по-друге, вони є вигіднішими в процесі використання і вони швидко окупляються. Якщо говорити про ЛАЗи, які були куплені до ЄВРО-2012, то їх вже списують. Минуло 10 років, а  їх вже списали, як такі, що не можуть далі використовуватись і вони вже свій ресурс вичерпали («Вголос» писав про це в окремому матеріалі - ред.).

Зараз ми бачимо, коли на Львівелектротрансі звільнений керівник і порушена кримінальна справа через те, що за завищеними цінами закуплялась електроенергія.

Схожа ситуація у Львівавтодорі, де керівниця звільнилась, і напевно не просто так, а були певні порушення в роботі. Якщо ми говоримо про ці великі ремонти, візьмемо вул. Шевченка. Коли її розрили декілька місяців тому, а жодних робіт не ведеться. Зараз ми говоримо про Зелене місто (керівник цього ЛКП також звільнився - ред.). Цього року мали будувати сміттєпереробний комплекс. Кошти вже запозичені, а роботи не ведіться. Керівник один пішов на підвищення, а інший звільнився.

Щодо електронного квитка. Особисто мені в стінах міської ради пан Білий та Береза говорили, що перший тестовий автобус поїде восени 2018 року. Зараз ми маємо на вулиці 2021 рік, а його немає. Обіцяють запустити його вже у 2022 році, але сумніваюсь, що вдасться. Це називається неефективний менеджмент".

 

Враховуючи всі ці звільнення зараз говорять про втрату якості менеджменту в команди міського голови. Чи не здається вам, що є момент управлінської деградації виконавчої влади?

"Звичайно я це бачу і відчуваю. Якщо говорити про Березу, то до нього не було багато зауважень. Він розпочинав проєкт електронного квитка. А якщо ми говоримо про пана Сидоровича, то до АТП завжди було багато питань. Деякі керівники профільних структурних підрозділів коли приходять до нас на комісію, то вони просто не володіють темою і це дуже сумно.

Все-таки відчувається що немає зараз на роботі пані Галини Слічної. Вона дійсно дуже хороший керівник, дай Боже їй швидкого одужання та повернення до роботи. Так само при всій складності характеру пана Володимира Зуба він дуже добре орієнтував у всіх темах, що стосуються медицини і на всі питання були відповіді й аргументи. Якщо ми говоримо про сьогоднішніх керівників комунальних підприємств, то ситуація є складною напевно вони не розуміють тих завдань, які перед ними стоять".

Чи могли б ви розказати стосовно ще одного фактору бюджетної кризи - кредити?

"Ще коли ми почали брати облігації в попередній каденції, то я особисто не голосувала за них. Я вважаю, що це є занадто дорогі позики для міста. Коли ми говоримо про кошти, які ми отримуємо від різних міжнародних фінансових установ, то, наприклад Європейський інвестиційний банк дає нам позики за дуже вигідними відсотками, це - 3-5%. А коли ми беремо облігації за 18% річних, то це вже мають бути дуже екстрені ситуації, а не операційні видатки. Насправді останні гроші з облігацій пішли на зарплати працівників комунальних підприємств. Кредитування міста було правильним рішенням до децентралізації, коли бюджет розвитку складав 200 мільйонів гривень.

Зрозуміло, що за ті кошти не можна було забезпечити розвиток міста і тоді здійснювались позики. Але після децентралізації бюджет розвитку був майже 3 мільярди гривень. Все-таки треба було вчитись жити на ті ресурси, які ми отримували шляхом податків і не продовжувати цей процес запозичень. Але якщо постійно позичати кошти, то треба розуміти, що прийде час коли їх треба буде віддавати і в цьому випадку наша політика із запозиченням виявилась не ефективної й призвела до цієї кризи".


«Після нас хоч потоп»

На вашу думку, наскільки сильно вплинуло на цю кризу велике будівництво доріг у Львові?

"Дороги - це була передвиборча компанія міського голови, коли більшість ремонтних робіт розпочались у період завершення каденції Андрія Садового. Ці масштабні ремонти були показовими та не були підкріплені фінансово. Станом на зараз ми маємо приблизно 45 мільйонів в бюджеті, разом з минулим роком, на ремонт вулиці Бандери, а потрібно понад двісті мільйонів. Тобто, ми так розуміємо, що Онур буде робити реконструкцію  в борг. Аналогічна ситуація з вул. Шевченка, коли в міста бракує грошей на проєкт, який коштує понад 200 мільйонів.

Тому, крім того, що ми з вами говоримо, що наступного року треба буде повертати запозичення, треба буде повертати лізинги, треба буде дотувати комунальні підприємства, то ще треба буде повертати борги за уже виконані роботи. Я особисто запитувала міського голу, яким чином місто буде розв'язувати цю проблему.

Відповідь була - не хвилюйтесь, гроші будуть. Я так розумію, що міський голова сконцентрований на нових запозиченнях. Тобто, ми будемо позичати для того, аби повернути попередні борги, а це вже замкнуте коло".

(Нагадаємо, про масщтабні ремонти львівських вулиць, які не можуть закінчити, «Вголос» писав в окремому матеріалі - ред.).

 

Чи мають зараз депутати інформацію про те, як зараз виконавча влада планує виходити з цієї ситуації?

"Станом на зараз виконавча гілка влади все більше роздуває наші потенційні доходи. Ми маємо не забувати, що в нас є межа визначена Міністерством фінансів. Ми можемо запозичити 200% середньостатистичних доходів бюджету розвитку і відповідно ми вже до цієї межі дійшли. Минулого року ми продали комунального майна на суму близько 200 млн. Тепер  виконавчий комітет ЛМР запланував, що у 2022-2023 році ми будемо продавати на 600 млн майна. Тобто це цифри роздуті і вони не підкріплені жодними документами. Станом на зараз ми маємо у вересні голосувати за фінансовий план на три роки.

І тут питання чи депутати все-таки підтримають лінію міського голови і скажуть так, ці роздуті доходи, ми беремо на себе і благословляємо. Чи депутати скажуть ні - це неправдиві цифри, ми вважаємо, що ми не матимемо можливості продати стільки майна, бо в нас фізично стільки майна немає або воно стільки не коштує. І ми говоримо, що наші доходи на три роки це не та сума, а вдвічі менша".

Чи обговорювали ви з колегами як ваша фракція буде голосувати з цього приводу? Зрештою, коли, наприклад, настане Новий Рік і виконавча гілка влади не розв'яже це питання, то хто буде відповідати за це?

"Дуже часто люди сприймають так, що міський голова робив все можливе, а депутати там щось наголосували і так сталось. Ми постійно говоримо про те, як нам зараз виходити з цієї кризи і намагаємось знайти правильне рішення. Наша фракція постійно обговорює питання запозичень і багато хто не підтримує такий спосіб. Тема зараз знаходиться в активному обговоренні фракції. Якщо ми не візьмемо кредитів, то медіа висвітлять це так, що винуваті депутати, тому що не проголосували.

Минулого року була така ситуація, коли працівники  ЛКП“Львівелектротранс” прийшли просити кредит на зарплати, а ми не підтримали. Тоді всі нас звинувачували, що люди залишаться без роботи і зупиниться транспорт. Ми вирішили більше не позичати кошти і нічого не сталось, підприємство працює. Ми часто спілкуємось з Олегом Іщуком і він каже, що для нашого бюджету було б дуже добре хоча б рік не позичати гроші. Тобто, ми б накопичили свій ресурс і далі відновлювали б наші бюджетні можливості".


Євген Домашин для ІА «Вголос»