З 16 січня 2021 року уся сфера обслуговування в Україні має «заговорити» державною мовою. У цей день набуде чинності норма Закону про функціонування української мови як державної.
«У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був – обслуговування має бути українською», – нагадав українцям уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
І хоча рішення ще не набуло чинності, вже знайшлись противники такої норми. Одіозний нардеп Бужанський закликав бізнес вийти на мітинги проти «українізації» сфери обслуговування.
«Вголос» поцікавився: чи зміниться мовна ситуація де-факто у сфері обслуговування в Україні після 16 січня 2021 року? Про це ми спитати у громадської діячки та дитячої письменниці Лариси Ніцой, мовознавця, доктора філологічних наук, професора НУ «Києво-Могилянська академія» Лариси Масенко та мовознавця, професора Київського міжнародного університету Івана Ющука.
Ця норма закону запрацює де-факто, чи тільки де-юре?
Лариса Ніцой:
Я зараз їжджу сходом України – Айдар, Кам’янське, Лисичанськ, Краматорськ тощо – тут усюди обслуговування російською мовою. І коли в центральній Україні чи тій же столиці нашої країни просиш працівника сфери обслуговування перейти на українську мову, то в їхніх словах все менше і менше агресії. Люди зрозуміли, що нікуди від цього не подінешся і швидше чи пізніше їм доведеться переходити на українську мову. Тому вони змирилися і вже помаленьку переходять на українську.
Натомість тут, на сході, ще немає такого розуміння. Більше того, я вражена продовженням їхньої агресії проти української мови: у них під вікнами війна, а вони все одно ворожо ставляться до української мови. Я вже тоді не знаю, що має статися, щоб мешканці сходу нарешті усвідомили, що там, де є українська мова, там процвітання і мир – я просто бачу підтвердження своїх слів на практиці. Натомість російська мова – це мова занепаду і це також добре видно на прикладі: містечка, де живуть російськомовні, бо ті містечка виглядають як глибокий совок. Адже мова – це світогляд, а світоглядно це зовсім інші підходи до вирішення питань.
І, чесно кажучи, я шокована відмовою працівників сфери обслуговування переходити зі мною на українську – а тут це у більшості випадків. Я ж питаю таких людей: «Ви знаєте, що 16 січня ви відповідно до закону маєте спілкуватися з клієнтами українською мовою?». Відповідають: «Знаємо». - «Як ви збираєтеся переходити?» - Красномовно мовчать. Я ж не знаю, на що вони всі сподіваються. На те, що закон диктуватиме одне, а вони робитимуть інше? Думаю, десь так і буде.
Загалом, що важливо: людям дали два лагідних роки для того, щоб вони вивчили державну мову, адаптувалися і перейшли на українську в обслуговуванні. І тут вже від влади залежатиме, на скільки вона контролюватиме виконання закону, на скільки поліція буде готова реагувати на порушення.
Лариса Масенко:
Ця норма закону діятиме, але вибірково. Натомість мовний омбудсмен нагадує, що вона набуде чинності з 16 січня, щоб законослухняні громадяни виконували закон. Відтак, можливо, ця норма таки зменшить кількість конфліктних ситуацій, хоча її супротивники все одно залишаться на своїй позиції і намагатимуться посилювати конфліктність.
Звичайно, в областях Західної України цього положення дотримуватимуться, можливо, частково і у Києві, а от у зросійщених областях, на мою думку, цей закон і цю норму просто ігноруватимуть. Штрафи ж не прописані. Але важливо вже те, що така норма є і той, хто хоче відстоювати свої права, може спиратися на цей закон. Хоча така ситуація провокуватиме конфлікти.
Іван Ющук:
Не забуваймо: цей закон ухвалили раніше, тому хто поважає закони і державу, в якій живе, підготувався до його виконання - вже зараз можна почути у магазинах та інших закладах сфери обслуговування українську мову.Люди, які не хочуть визнавати незалежності України, чинитимуть найбільший спротив
Але є люди, які внутрішньо не хочуть визнавати незалежності України. Саме вони і чинитимуть найбільший спротив. Вони хочуть таким чином заперечити незалежність нашої країни – і тільки так це треба сприймати, бо вивчити кілька фраз, аби звертатися до клієнта українською, - невеликий труд.
На скільки важлива ця норма закону?
Лариса Масенко:
Ця норма закону сприятиме покращенню впливу та важливості української мови у сфері обслуговування.
Лариса Ніцой:
Для україномовних цей закон є перш за все психологічною підтримкою. Коли раніше українці хотіли, щоб їх в Україні обслуговували державною мовою, то здебільшого вони скромно мовчали. Натомість з’явився відповідний закон і хоча він слабкий у плані штрафів, але став психологічною точкою опори для українців, які стали проявляти більше рішучості. Але я тут більше сподіваюся не на закон, а на активність самих українців, які добиватимуться дотримання закону навколо себе.
Як держава мала би контролювати виконання цього пункту закону?
Лариса Ніцой:
Так, як в інших країнах: приходить поліція на виклик і виписує штраф. Та в Україні, на жаль, так не буде. Бо жодні покарання не передбачені.
Лариса Масенко:
Можна було б брати приклад з Латвії, де за ігнорування у відповідних сферах державної мови передбачені штрафи. Також у їхньому законодавстві передбачена норма, коли можуть позбавити власника закладу ліцензії через відповідне порушення – зокрема, якщо сам власник не володіє державною мовою. В Україні також було б корисно запровадити такі норми.
При цьому, я вважаю, що якщо у конфліктних випадках люди часто звертатимуться до поліції (а в Україні багато байдужих людей до мовного питання), це навпаки викликатиме обурливу реакцію, мовляв російськомовних «щемлять».
Іван Ющук:
Перш за все варто було би застосувати засоби заохочення працівників: видавати премії тощо - та це вже питання до керівництва. Якщо ж людина не виконує закон - штрафувати і звільняти з роботи, адже штрафів як таких за недотримання цієї норми немає. Якщо вже сам роботодавець не реагує, тоді і його штрафувати за порушення закону.Якщо людина не виконує закон - штрафувати і звільняти з роботи
Спротив буде сильний?
Іван Ющук:
Спротив буде, звичайно: той же Бужанський закликав протестувати. Натомість це свідчить про те, що і його, і таких, як він, треба просто як антидержавний елемент позбавити мандату. Адже заклик до невиконання закону – це злочин.
Лариса Масенко:
Впевнена, що цій нормі закону активно протидіятимуть. Відповідно такі люди можуть і провокувати та закликати людей виходити на протести. Хоча не думаю, що їм це вдасться. Та все одно, на мою думку, частина працівників у закладах сфери обслуговування на півдні та сході України ігноруватиме цю норму. Тому, нагадую: штрафи у цій ситуації просто необхідні.
Лариса Ніцой:
Хочу звернутися до російськомовних підприємців: «Ви постійно казали, що не треба вас примушувати, з вами треба лагідно і вас треба заохотити переходити на українську». Але ж закон ухвалили 2 роки тому. У вас було аж два роки, аби «лагідно» українізуватися. Ніхто вас не примушував і не садив у в’язницю, не вивозив з країни, як це робили з україномовними колись. Тому треба було повільно перелаштовуватись, якщо ви просили лагідності та поступовості. Для чого ви тоді нас обманювали? Ви ж не збираєтеся виконувати цей закон і не збираєтеся жити у системі українських координат, а хочете і далі нам нав’язувати в Україні Росію. Тоді це не ми винні, не ми вас до чогось примушуємо.
Марія Волошин, ІА «Вголос»
Фото з відкритих джерелІА "Вголос": НОВИНИ