Нещодавно заступниця директора Львівського фахового коледжу спорту, відповідальна секретарка – заступниця голови відділення НОК України у Львівській області, голова Львівського регіонального відділення Олімпійської Академії України, почесна працівниця фізичної культури і спорту, професорка Оксана Вацеба відсвяткувала 55-річний ювілей.
Про це інформує сайт Відділення НОК України у Львіській області.
А перед тим очолила обласну федерацію стрибків у воду. Чим не гарні нагоди щоб зробити інтерв’ю для сайту відділення НОК України у Львівській області?
– Пані Оксано, ще раз щиро вітаю з недавнім ювілеєм! Як відзначили, що особливого було цього разу? – День мого 55-річчя надійшов якось неочікувано, в буденних справах. Хіба що колеги по роботі у Львівському фаховому коледжі спорту нагадали, що за кілька днів може бути святкова атмосфера. Особливо не готувалася, а за три дні до Дня народження випала нагода у чудовому колективі й за справжньої зимової погоди піднятися на найвищу географічну точку Львівщини – гору Пікуй.
– Склалося враження, що в соцмережах привітань було як ніколи багато. – О так, це для мене також було дуже атмосферно й направду приємно, коли вже опівночі розпочалися численні, спершу електронні, а згодом телефонні вітання. Відтак мене щиро привітав директор коледжу Степан Родак у присутності усіх заступників та інших друзів-колег. Вітань було чимало, в т.ч. від Сергія Бубки, Олега Синютки, Миколи Величковича, Юрія Турянського, Ніни Уманець, Оксани Юринець, Євгена Приступи, Василя Карленка, Миколи Костенка, представників української спортової діаспори, моїх близьких, рідних, друзів, учнів, знайомих, що я боюся когось не назвати й за що уклінно дякую усім. Дня не вистачило аби особисто подякувати на усі вітання у соціальних мережах. Це приємно, хоча не на всі дзвінки змогла відразу відповісти. А вже стільки квітів, які посеред зими отримала від друзів та колег – це було неймовірно! Вражень напевне вистачить на цілий рік! Але передовсім така увага вчить ще більше добрих справ і щасливих взаємин віддати усьому моєму оточенню. Отже ще раз сердечна усім подяка!
– Декілька тижнів тому ЗМІ розповсюдили повідомлення про обрання вас президенткою обласної федерації стрибків у воду. Але саме засідання, на якому вас обрали відбулося дещо раніше. З чим пов’язана затримка з оприлюдненням цього рішення? – Так, це і для мене стало своєрідною несподіванкою, але яка напевне мала своєрідне підґрунтя. Перша цеглинка вочевидь ще була закладена років 5-6 тому, коли тогочасний керівник галузевого управління Львівської облдержадміністрації Юрій Майборода доклав неабияких організаційних зусиль для відновлення в області діяльності відділення стрибків у воду в структурі ДЮСШ Львівщини, зокрема у Львові та Новояворівську, де є стрибкові басейни. Як його заступниця я також мала змогу познайомитися із чудовим професійним колом фахівців зі стрибків у воду. А влітку минулого року одержала від віцепрезидента НОК України, президента Олімпійської Академії України професорки Марії Булатової дуже непросте але переконливе прохання – підготувати для ґрунтовного національного видання про розвиток стрибків у воду – львівський нарис, відшукати історичні фотографії, описати долі людей, пов’язаних із львівською історією стрибків у воду. Отож довелося звернутися до дружнього середовища фахівців цього олімпійського, з унікальними місцевими традиціями, виду спорту. Дякувати Богу, маємо з-поміж львів’ян наддосвідченого спеціаліста, справжнього знавця своєї справи, толерантну й високоінтелігентну людину, Заслуженого тренера України Олега Вадимовича Мельнікова та його колегу Дмитра Васильовича Адамчука, які усе своє життя присвятили стрибкам у воду. Дуже радію, що одна із талановитих представниць спортивної гімнастики Уляна Ігорівна Кавійчик волею часу також працює сьогодні в цьому тренерському цеху. Багатоденні спілкування саме з ними зблизили нас, а для широкого загалу варто нагадати, що Львів славний іменами цілої когорти видатних спортсменів та тренерів, про які направду можна писати окремі книги.
Ось тільки окремі з них: Заслужений майстер спорту, дворазовий чемпіон Європи, 12-разовий чемпіон СССР, учасник Ігор Олімпіади 1952 року в Гельсінкі (5 місце) та 1956 року в Мельбурні (6 місце) Роман Бренер; Заслужений майстер спорту, 5-разовий чемпіон СРСР; бронзовий призер чемпіонату Європи (1962), учасник Ігор Олімпіади 1960 року в Римі Генадій Галкін (1934-1985); майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка СРСР в стрибках з трампліну (1969, 1972), чемпіонка Європи серед юніорів, срібна призерка чемпіонату світу 1975 року (Колумбія), учасниця двох Олімпіад (1972 р. – Мюнхен, 1976 р. – Монреаль) Тетяна Штирьова; майстер спорту міжнародного класу, призер чемпіонату Європи та Кубка світу, володар Кубка Європи-1995; срібний призер Кубка Європи-1997; учасник Олімпійських Ігор 1996 року в Атланті Ярослав Макогін; майстер спорту міжнародного класу, триразовий чемпіон СССР (1973 – 1975 рр.), дворазовий призер Кубка Європи (1973, 1975); призер чемпіонатів Європи Микола Матковський; майстер спорту міжнародного класу, призер чемпіонату Європи серед юніорів Федір Волков та інші.
У Львові розпочинав свою спортивну кар’єру Ігор Лобанов (тренер – Микола Васильович Барановський), який у 12-річному віці переїхав до Москви й у 1964 році представляв збірну СРСР на Олімпіаді в Токіо (12 місце) й здобув бронзову медаль в стрибках з 3-метрового трампліну Всесвітньої Універсіади в Турині (1970). З 1973 року Ігор Лобанов працював тренером, згодом старшим тренером відділення стрибків у воду освітянської СДЮСШОР №7 м. Києва.
П’ятеро тренерів Львова були удостоєні звання «Заслужений тренер України»: О. Ткаченко, Л. Шилов, М. Авраменко, О. Мельників, О. Бараєва. Отже маємо унікальні традиції, вважаю це чудовим підґрунтям для нової хвилі успіхів!
– Розкажіть детальніше про засідання і як проходило обрання президента. Чи мали конкурентів? – Зважаючи на карантинний період й загалом невелику чисельність членів федерації позачергові звітно-виборні збори відбулися без пафосу, без гостей та журналістів, у дружній робочій атмосфері. Усі висловили слова подяки Олегу Мельнікову, який виконував функції очільника обласного осередку й загалом тренерському складу Львівщини. Ґрунтовний аналіз про діяльність федерації в останні роки зробив Дмитро Адамчук. Обмінялися думками щодо сучасного стану та перспектив розвитку стрибків у воду, інфраструктури цього виду тощо. Моя кандидатура була одна, але усі присутні з великою прихильністю поставилися до мого досвіду в організаційній царині, в освітній сфері та на ниві громадської спортивної роботи. Одноголосне обрання неабияк спонукатиме мене до самовідданої праці.
Варто зазначити, що федерація втратила свого багаторічного очільника й мецената Олександра Бублика, який у травні 2020 року відійшов у засвіти, а зовсім недавно помер колишній директор СДЮШОР «Олімп-Л» Роман Щирба, який підтримував стрибки у воду. Це серйозні кадрові втрати, які допомагала вирішувати навіть Федерація України зі стрибків у воду. Мені телефонувала виконавчий директор національної федерації Ніна Уманець, яка тепер обіймає посаду заступника Міністра молоді та спорту України і яка за погодженням із тренерським складом Львівщини, запропонувала використати мій досвід для утвердження успішних заходів з популяризації та розвитку стрибків у воду, оскільки наш край є важливим у національній палітрі цього виду спорту.
– Як оціните нинішній стан розвитку стрибків у воду на Львівщині? Чи є в нас перспективні спортсмени? Як вони виступають на всеукраїнському рівні? Наскільки діяльною до цього часу була обласна федерація? – Вид спорту сьогодні успішно розвивається. Львів відзначають в масштабах України, а працю тренерів цінують дуже високо. Адже не маючи достатніх інфраструктурних умов, після відновлення діяльності стрибкового відкритого басейну на армійській спортивній базі Львова, маємо вже двох чемпіонів України серед юнаків та дівчат: Віра Середяк (2019) та Матвій Шлом’як (2020). Відділення стрибків у воду запрацювало також й на базі ДЮСШ «Янтар» у місті Новояворівську, де функціонує єдина у Львівській області стрибкова вишка критого басейну «Старт». Головне що є ефективне й професійне середовище тренерів, розуміння керівників спортивних об’єктів НСБЛВС МО України у м.Львові, НУ «Львівська Політехніка», спортивного комплексу «Старт» міста Новояворівська, зацікавлене коло батьків й чудових понад півсотні юних спортсменів. Все це завдяки злагодженій діяльності обласної федерації, яка відновила свою роботу у 2014 році.
– Що збираєтеся змінити найближчим часом і загалом? Які змагання зі стрибків у воду плануються найближчим часом, зокрема, у Львові? – Наразі не стоїть завдання щось змінювати, навпаки треба шукати усілякої підтримки для досвідчених тренерів, аби біля них зросло нове тренерське покоління. Навіть якщо збудуємо унікальні плавальні басейни – без постаті тренера у цьому складно-технічному видовищному олімпійському виді спорту не обійтися! Найближчим часом постане питання відновлення підготовки тренерських кадрів в університеті фізкультури й безперечно паралельна робота з покращення спеціалізованої матеріально-технічної бази. Вірю, що має відновитися й львівська школа спортивного суддівства, система масових дитячих заходів, залучення до кола симпатиків цього виду представників влади, депутатського корпусу, громадського сектора та меценатів. Наразі підписано угоду про медичне забезпечення стрибунів у воду з боку обласного центру спортивної медицини і реабілітації, готується до продовження дія угоди з управлінням фізичної культури та спорту обласної державної адміністрації.
На початку березня ц.р. запрошуємо усіх любителів спорту на чемпіонат області зі стрибків у воду, а за календарем Федерації України зі стрибків у воду у Львові упродовж 5-9 липня 2021 року відбудуться крупні дитячі змагання у відкритому басейні.
Цікаво також, що з 15 до 20 лютого на Youtube-каналі www.youtube.com/DivingUkraine можна переглянути онлайн трансляції змагань відкритого Кубка України за участю національної збірної команди України, а також представників 5-ти іноземних країн, що пройдуть у столичному спортивному комплексі «Ліко».
Отож бажаймо разом нових спортивних успіхів представникам стрибків у воду на Львівщині!