Ми маємо стати Церквою здорових стосунків, дружніх спільнот Христових учнів, які соборно думають і синодально діють.
Таке завдання ставлять владики УГКЦ перед спільнотою Української Греко-Католицької Церкви в постсинодальному посланні 2021 року «Надія, до якої нас кличе Господь», повідомляє департамент інформації Церкви.
На переконання єпископів, у пошуках рішень перед складними виборами і випробуваннями варто шукати відповідь на питання: щоб у цій ситуації зробив Ісус? Як би Він поводився на моєму місці? Такий підхід, на їхню думку, може застосовувати наша Церква, яка сьогодні питає себе: як нам іти далі? як проповідувати Царство Боже в цьому фрагментарному, глибоко поділеному і зраненому світі ХХІ століття? як бути світлом для нинішнього світу?
Владики стверджують, що багато відповідей отримаємо, коли приглянемося до життя і діяння нашого Господа: Христос постійно чував над тим, щоб воля Отця здійснювалася в Ньому.
У посланні єпископи наголошують на потребі творити мережу стосунків, беручи приклад з Ісуса Христа, який, за їх словами, був майстерним творцем міжособових стосунків і сопричастя. Архиєреї переконані, що сьогодні ми ще більше покликані до таких особистих і церковних стосунків на різних рівнях: у сім’ї, у школі, на роботі, у парафії та єпархії і між єпархіями, між богопосвяченими спільнотами і монастирями.
«Спільнота Христова, по суті, є мережею любові та служіння. Ми маємо стати Церквою здорових стосунків, дружніх спільнот Христових учнів, які соборно думають і синодально діють», – переконані автори послання.
Також владики звертають увагу на необхідність зцілювати рани ближніх і приділяти увагу убогим: «Господь дає приклад, як ми маємо діяти і проповідувати – зцілювати рани і недуги іншого, особливо в контексті пережитого досвіду геноцидних тоталітарних режимів, що нищили людину і трощили її гідність. Ці рани потребують зцілення таїнственним, ніжним, особистим Божим доторком. Інакше біль, страх і недовіра переходять в агресію, шкідливі пристрасті і залежності».
Єпископи УГКЦ переконані, що пандемія, яку кожен із нас переживає, дала змогу ще виразніше побачити обличчя скаліченого людства і потреби зраненої людини, яка страждає від самотності, страху, тривог, залежностей, неспокою та несправедливості.
«Ми потребуємо Цілителя і самі маємо бути знаряддям зцілення, щоб являти Царство, яке проповідуємо», – мовиться у посланні.
ІА "Вголос": НОВИНИ