Україна втратила ще одного вірного сина, який до останнього подиху боронив рідну землю від російських окупантів.
Про це повідомляє Львівська міська рада, вшановуючи пам'ять уродженця села Шевченка. У відомстві зазанчили, що Віктор Козаков, серце якого зупинилося 1 березня 2026 року, залишив по собі пам'ять як про мужнього захисника, люблячого батька та справжнього професіонала своєї справи.
Шлях від арбориста до Воїна
Віктор народився на Черкащині та здобув освіту в Смілі, де опанував професію електрозварювальника. До початку великої війни він успішно займався підприємництвом та працював арбористом, дбаючи про стан зелених насаджень. Проте з перших днів повномасштабного вторгнення чоловік без вагань змінив цивільне життя на військовий однострій, аби захистити територіальну цілісність країни.
Військова служба Віктора була насиченою та небезпечною:
-
воював на Північно-Слобожанському напрямку у складі 33-ї окремої механізованої бригади;
-
боронив рубежі на Південно-Слобожанському напрямку в рядах 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ;
-
за виявлену відвагу був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Людина з великою душею
Рідні та друзі згадують Віктора як невичерпного оптиміста, який завжди був готовий прийти на допомогу. Він обожнював активний відпочинок — від поїздок на квадроциклах та ендуро до гри у страйкбол і риболовлі. Але понад усе Віктор цінував час, проведений із великою родиною, залишаючись для своїх двох доньок найкращим батьком, а для дружини — надійною опорою.
У Героя залишилися дружина, дві донечки, мати, брат, сестри та велике коло друзів, для яких його загибель стала непоправною втратою.
Нагадаємо, 9 березня на Львівщині попрощалися із шістьма загиблими захисниками.
ІА "Вголос": НОВИНИ