Українцям не слід самозаспокоюватись, оцінюючи втрати, які несе ворог, адже ресурси росії є доволі значними. Аналітична ситуація на 34-й день війни.

В гостях у студії телеканалу НТА історик, депутат львівської обласної ради «ЄС», командир добровольчого формування, Святослав Шеремета дав експертну оцінку ситуації на 34-й день війни, проводячи історичні паралелі з сьогоденням та війнами 20-го – 21-го століть.

«Безумовно, на 34-й день героїчного спротиву України ворогу-агресору. Українці показують героїзм, самовідданість і ми дійсно пишемо новітню українську історію. Ми доводимо, що українці є нацією, вільними людьми і ми готові за нашу волю за нашу землю, незалежність і свободу боротися і 34 дні ми це робимо і прийде той час, коли ми переможемо», - переконаний Святослав Шеремета.

Українцям не слід самозаспокоюватись оцінюючи втрати, які несе ворог, адже ресурси росії є доволі значними. Та є ще специфічні тактичні особливості, і важливим є не загиблий ворог, а поранений.

«З точки зору військової тактики завжди є навіть важливіше ворога поранити, тому що, коли ворог вбитий, то це є одна одиниця мінус, а коли ворог поранений, це несе наступні речі: мінімум двоє його співслуживців повинні його забрати з поля бою, якщо забирають, після цього ворога треба лікувати, транспортувати в тил, але головне поранений ворог він є носій інформації для його ж співвітчизників», - констатує пан Святослав.

Як історик, в першу чергу, Шеремета, проводить певні історичні паралелі, говорячи про порівняння з війною в Афганістані, і про те, що світ говорить, що перебуваємо напередодні третьої світової війни. То ж наводить приклади двох військових кампаній напередодні другої світової. Ідеться про війну в Польщі – вереснева кампанія 1939 року і війну у Фінляндії, так звана «зимова війна» 1939-40 рік.

«Взагалі вся кампанія вереснева тривала 36 днів, гітлерівська Німеччина і радянський союз повністю окупували територію тодішньої другої Речі Посполитої. Варшава впала 27 вересня. Союзники Польші, на той момент, готові були надавати реальну допомогу десь лише на початок жовтня», - розповідає історик.

В Україні цілком інша картина, адже реальна допомога надходить він союзників і партнерів уже зараз, від окремих країн НАТО, і від США, і від Британії, і від Польщі, Литви, країн Балтії. Вартує це відзначити. І це одне порівняння, згідно якого Україна сьогодні набагато успішніша ніж Польща у 39-му. У другому, експерт говорить, що багато в чому світ захоплюється героїчною боротьбою фінського народу.

«Маленька Фінляндія зупинила величезний сталінський радянський союз і фіни показували верх героїзму і самопосвяти. Всі ми знаємо, як фінські снайпери могли добами лежати в снігу для того, щоби вбити одного, двох, трьох москалів. Але фінська кампанія тривала 104 дні і вона зберегла свою незалежність але втратила частину своєї території (Карелія – авт.)», - продовжує історик.

Говорячи про паралелі і про те, що історія повторюється, хоча, з другої сторони, у 21-му столітті зовсім інше озброєння та комунікаційні системи і все триває дещо швидше то 34 дні в Україні у порівнянні з Польщею, це вже дуже багато, але поряд із 104-ма днями у Фінляндії це досить не багато.

«Коли ми говоримо про конфлікти і війни у 21-му столітті – більшість військових конфліктів вирішились в одну чи в другу сторону, чи моментом замороження через два місяці. Мабуть, тільки Сирія має певний виняток з правил. Тому, ми повинні готуватися з вами до тривалої, виснажливої боротьби, ми повинні розуміти, що росія має ще величезні ресурси», - аналізує Шеремета.

Економічні санкції, які є безпрецендентними з одної сторони є важливими, але наводячи приклад Ірану і Північної Кореї, котрі існували ще десятиляттями під санкціями і навчились їх обходити. І режим тримається.

«Ми повинні з вами розуміти прекрасно, що поки росія є в тих межах кордонів і ресурсів, які вона має, ми завжди будемо під загрозою. Тільки розпад росії на 10-15 невеликих держав в перспективі дозволить нам почуватися безпечно. Війна закінчиться нашою перемогою однозначно, а коли – прогнозувати є важко», - продовжує історик.

За прикладом історії російських війн, експерт проводить аналогію утворення котлів, як була колись під сталінградом розбита армія Паулюса, і переконаний, що така ж стратегія відсікання територій і груп військ західної та східної частин України та утворення котлів була спланована наперед і ці плани залишаються у ворога досі. Проте українські збройні сили цю тактику розуміють і не дадуть ворогу цього зробити.

Читайте у «Вголос»:

ІА "Вголос": НОВИНИ