Про це в інтерв'ю газеті Bild повідомив керівник Музею німецького Опору, професор політології Вільного університету Берліна Йоханнес Тухель.
Учений виявив у різних архівах низку документів, які проливають світло на загадку зникнення шефа Гестапо в кінці Другої світової війни. Видання, зокрема, опублікувало свідоцтво про смерть Г. Мюллера. Згідно з документом, групенфюрер СС помер в будівлі самої Рейхсканцелярії, проте обставини і точний час смерті в ньому не вказані.
Західні спецслужби довгий час вважали, що Мюллеру вдалося вижити під час війни. У 1949 р. його, зокрема, шукали в чеських Карлових Варах. Однак, за словами Й.Тухеля, тіло одного з головних військових злочинців нацистської Німеччини виявили в тимчасовій могилі ще у серпні 1945р. і однозначно ідентифікували.
«У внутрішній кишені генеральського мундира, крім усього іншого, було знайдено службове посвідчення Мюллера з його фотографією», - розповів історик.
Голова Центральної ради євреїв у Німеччині Дітер Грауманн висловив обурення щодо розкритих факти. «Те, що один з найжорстокіших нацистських садистів похований на єврейському кладовищі, це жахливо. Це ображає пам'ять жертв терору», - підкреслив він.Уродженець Баварії Г. Мюллер зробив в Третьому рейху кар'єру, незважаючи на протидію деяких високопоставлених функціонерів НСДАП. У жовтні 1939 р. він призначений начальником відділу IV головного управління імперської безпеки (тобто Гестапо).
В його управління входило кілька відділів, які повинні були усувати небезпеки, що виходили від комунізму і марксизму, реакції і опозиції, політичного католицизму, сект, масонів. Крім того, Генрих Мюллер і його підлеглі зобов'язані були запобігати диверсії та замаху, а також стежити за еміграцією і вирішувати «єврейське питання».
У листопаді 1941р. Г. Мюллер отримав звання групенфюрера СС і генерал-лейтенанта поліції. Він з натхненням виконував свої обов'язки з пошуку та знешкодження «ворогів Рейху»: зокрема, особисто керував операцією з ліквідації підпільної організації «Червона капела», а також розшуком осіб, причетних до спроби державного перевороту 20 липня 1944 р., насамперед, начальника кримінальної поліції Артура Небі .
Сліди Мюллера загубилися в травні 1945 р. Достовірно відомо, що 29 квітня 1945 р. він в бункері фюрера допитував группенфюрера СС Германа Фегелейна, свояка Гітлера, який був звинувачений у дезертирстві і страчений.
Існує кілька версій смерті шефа Гестапо. Згідно з однією з них, труп в генеральській формі з посвідченням СС на ім'я Г. Мюллер і його фотографією був виявлений в серпні 1945р. на території міністерства авіації Третього рейху. Тіло було похованк на кладовищі «Велика Гамбурзька вулиця», а потім - на гарнізонному кладовищі Ліліентальштрассе в Нойкельн (один з адміністративних округів Берліна) .
У вересні 1963р. припущення про те, що тіло Г. Мюллер поховане на кладовищі Ліліентальштрассе, спростували. За розпорядженням прокуратури було проведено ексгумацію останків з місця поховання. Були виявлені три скелети і один череп. Експертиза встановила, що останків Г. Мюллер у спільній могилі немає. Начальник зовнішньої розвідки служби безпеки Третього рейху Вальтер Шелленберг у своїх мемуарах, опублікованих у 1956 р., висловив припущення, що Г. Мюллер був завербований НКВД, деякий час жив в СРСР і помер у Москві в 1948 р.
Висувалися також версії про те, що Г. Мюллер зник у Патагонії або проживає в одній з південноамериканських держав. Передбачалося навіть, що він став співробітником Штазі - Міністерства державної безпеки НДР.
У 1990-і рр. в США були опубліковані «Вербувальні бесіди» і «Щоденники» Г. Мюллера, які багато хто вважає літературною містифікацією. Згідно з американською версією, начальника Гестапо завербувало ЦРУ, жив у США і помер у Каліфорнії у 1982 р. Однак саме ЦРУ виходило з того, що Г. Мюллер помер на початку травня 1945 р. в Берліні.
Джерело: РБК
ІА "Вголос": НОВИНИ