[media=3150,3151,3158]
Про це повідомила прес-служба НДЦ «Рятівна археологічна служба» інституту археології НАН України, фахівці якої проводять розкопки.
Серед знахідок чимало виробів з кременю, зокрема, кременеві наконечники до стріл, ріжучі інструменти та знаряддя для обробки шкіри тварин.
За словами Олега Осаульчука, директора «Рятівної археологічної служби», першу інформацію про пам’ятки археології на території майбутньої шахти «Любельська №1,2», що поблизу сіл Любеля та Кулява Жовківського району, фахівці РАС виявили торік під час розвідкових робіт.
«Ми проводили обстеження ділянок і виявили, що у зону будівництва потрапляють кілька археологічних пам’яток, тож розробили проект повноцінних досліджень. Приємно, що інвестор, яким є фірма з іноземними інвестиціями, з розумінням сприйняв вимоги українського пам’ятко-охоронного законодавства і фінансує розкопки», - сказав він.
Масштабні археологічні дослідження розпочались у квітні і триватимуть до листопада цього року. Зусилля науковців передусім спрямовані на пам’ятку Любеля-1 – поселення із кількома періодами заселення, які відповідали різним історичним епохам.
«На території будівництва шахти ми виявили багаторівневу пам’ятку, тобто фактично декілька пам’яток різних епох. Найдавніший шар датується ще фінальною стадією палеоліту, яка була 10-12 тисяч років тому. Оригінальними знахідками є вироби із т. зв. свєцєховського кременю, що залягає у басейні середньої течії Вісли. Подібні артефакти із цієї сировини надзвичайно рідко трапляються на Заході України. Другий шар пам’ятки датується приблизно серединою ІІІ тис. до н. е. (епоха енеоліту), коли на цих землях оселилась община, яка належала до «культури кулястих амфор», отримавши свою назву від посуду характерної форми», - розповів Тарас Милян, заступник директора «Рятівної археологічної служби».
Власне матеріали епохи енеоліту археологи вважають найціннішими, оскільки це найбільше з поселень культури кулястих амфор, які досі досліджували на території Львівщини і одне із найбільших на території Східної Європи. Археологам вже вдалося знайти рештки житлово-господарських споруд, уламки посуду, деякі з яких ще зберегли орнамент, а також кременеві артефакти, серед яких фрагменти сокир, ножі, скреби та інше.
Нагадаємо, будівництво шахти «Любельська» розпочали наприкінці 2009 року.
Інвестором будівництва шахи «Любельська №1» є дочірнє підприємство «Сі-Сі-Ай Любеля» американської компанії Steleks L.S.
«Сі-Сі-Ай Любеля» спочатку було створене як спільне підприємство Львівської облдержадміністрації та австралійської компанії CCI Holding Ltd. Згодом облдержадміністрація продала австралійській компанії свою частку в СП через брак коштів на реалізацію проекту. Орієнтовно у 2007 році австралійці продали підприємство американській компанії Steleks L.S.
«Любельська №1» має стати першою приватною шахтою в Україні.
Вона також має стати першою, що розпочне вуглевидобуток на розташованому у Львівській області Любельському родовищі коксівного вугілля.
Промислові запаси коксівного вугілля у Любельському родовищі складають 86,7 млн. тонн.
ІА "Вголос": НОВИНИ