Осінь — чи не найкраща пора для «тихого полювання». Ми поспілкувалися з досвідченим грибником родом з Дрогобича — Юрієм Федчаком. У яких саме лісах варто шукати гриби? Який місяць осіннього сезону є найбільш врожайним? Та як не отруїтися? Читайте у матеріалі ІА «Вголос».
Гриби завжди слід збирати з любов'ю
«У ліс мене вперше повели батьки, коли мені було 6 років. Тоді ми збирали лісові сунички. А в семирічному віці я вже з батьками, а здебільшого з мамою ходив по гриби, малину, ожину. І так щороку. Це неабияк зміцнило моє здоров'я, збагатило духовно, багато чому навчило», — розповідає грибник Юрій Федчак.
Для чоловіка «тихе полювання» — це не просто азарт, а й спосіб відпочити, сповна відчути гармонію з природою. За його словами, збирати гриби, перш за все, слід з відчуттям любові, а не просто заради «спортивного інтересу».
«Таке заняття дає людині певні знання, удосконалює її, підштовхує до пошуку нових знань, виховує людину. Звичайно, якщо людина прямує в ліс для відпочинку, а не з варварською метою. Бо й гриби треба збирати з любов'ю, а не зі спортивним інтересом. Такі знання батьки зобов'язані прищеплювати своїм дітям змалку, адже коли доросла людина, яка нічому не навчена, потрапляє в ліс, вона часто виявляє неповагу до природи: залишає після себе сміття, не вміє поводитись з вогнем, знищує те, що сама не посадила і не виростила. У лісі є свої закони, і їх треба знати та дотримуватись», — каже він.
Коли й куди йти за повним кошиком лісових «трофеїв» восени?
Ми розпитали у Юрія Федчака про осінній грибний сезон: коли найкраще слід йти по гриби та у яких лісах їх у цю пору найбільше.
«Зазвичай найврожайнішими є два місяці — вересень і жовтень. З настанням морозів, у листопаді, грибів мало. Хоча у Карпатах й до перших днів грудня знаходять білі гриби у травах, покритих інеєм», — зазначає грибник.
А ще у грибників є свої повір'я. Пан Юрій пригадує настанови свого батька: він завжди радив йому йти по гриби тоді, коли на небі молодий місяць.
А ось куди саме слід вирушати, аби зібрати повний кошик лісових трофеїв — жоден грибник не розповість. Кожен, хто захоплюється грибами та роками ходить в ліс, сам складає для себе таку «карту скарбів» і свої «грибні точки» просто так не видає. На Львівщині є безліч лісів, багатих на гриби. Але грибник переконаний: якогось визначеного місця — немає.
«Є поняття «грибний сезон», який починається одразу в усіх лісах на певній території України. Все залежить від вологості ґрунтів (опадів — є вони чи ні, в якій кількості) та температурного режиму (якщо холодно, ріст грибів сповільнюється або взагалі припиняється). Тому якщо почався, наприклад, грибний сезон в одному районі області, то буде й у сусідніх», — каже чоловік.
Аби назбирати різноманітних грибів, найкраще вирушати у мішані ліси. Якщо ж, до прикладу, вас цікавлять лише маслюки — то необхідно шукати сосновий бір.
«Звичайно, з огляду на масове варварське вирубування лісів, варто їхати туди, де ще збережний ліс, бо на давніх вирубках, де залишились самі пеньки, можна збирати хіба що опеньки, рідко — гливи (російською — «вешенки») або такий делікатесний гриб, як лускатка луската. У цьому моменті слід розуміти, що існує поняття симбіозу між грибами і деревами. Нема дерев — гриби не будуть рости (виняток - печериці, але це вже інша тема). До речі, гриби відіграють величезну роль для дерев», — зазначає грибник.
За якими критеріями визначати «грибні місця»?
Є безліч критерій, за якими досвідчені грибники легко визначають, де може ховатися гриб. Зокрема, вони рекомендують, у першу чергу, звертати увагу на дерева.
«Білим грибам комфортно рости серед дубів і під соснами (у мішаних лісах). Підберезники «люблять» берези, підосичники — берези і осики. Крім цього, білі гриби ще й небайдужі до моху, особливо у Карпатах. Опеньки люблять рости: літні опеньки — із землі, осінні — на деревах (здебільшого старих або відмерлих), на пнях, а також де росте ліщина, у низинах (ярах, балках)», — каже Юрій Федчак.
Золоте правило кожного грибника: «Не впевнений - не зривай»
Недосвідченим грибникам радять розпочинати мандрівки лісом лише з професіоналами. Людина, яка не знає, які гриби можна збирати, а які ні, може легко заплутатися та помилитися. А як наслідок — отруїтися.
«Погодьтеся, що безглуздо брати із собою книжку про гриби і звіряти з малюнками, чи щоразу намагатися звірити знайдений гриб в інтернеті, маючи із собою смартфон. Крім цього, є дуже багато схожих між собою грибів, тож очевидною є ймовірність помилитися. Золоте правило кожного грибника: «Не впевнений - не зривай». Ну і, звичайно, не топчіть, не копайте ті гриби, які не збираєтесь класти у кошик», — переконаний грибник Юрій Федчак.
Можна отруїтись навіть їстівними грибами, до прикладу, такими, що ростуть поблизу автотрас, сміттєзвалищ, хвостосховищ та хімпідприємств. До того ж, їстівний гриб також буде вважається отруйним, якщо він ріс поруч з неїстівним грибом та торкався до нього капелюшком.
«Якщо, наприклад, поруч виросли бліда поганка і підосичник і вони торкалися капелюшками, то краще не ризикувати. Словом, якщо є найменший сумнів — не зривайте такого гриба, і не шкодуйте за цим», — рекомендує він.
Також, не варто забувати про те, що гриби слід споживати лише після термічної обробки. Це стосується усіх їстівних грибів, у тому числі сироїжок. Крім цього, якщо під час «тихого полювання» до ваших рук потрапив отруйний гриб, то в першу чергу, слід помити руки і вже після цього зривати інші гриби.
ІА "Вголос": НОВИНИ