Киянин Костянтин Симоненко став першим українцем, який відвідав всі 193 країни світу згідно зі списком ООН! За роки мандрівок він пірнав до крокодилів у Зімбабве, сидів у в'язниці в Гвінеї, сперечався на Барбадосі з прикордонниками. А крапку в своїй подорожі Костянтин поставив днями в Тихому океані, на острові Пасхи, пише "Сегодня".

Костянтину – 44 роки, він працює адвокатом, є співвласником юридичної фірми, одружений, має двох синів. Лише за останні 5 років в одних тільки польотах провів 1260 годин, або 52 дні!

"Мета відвідати всі країни світу я поставив собі 10 років тому. До цього часу я побував майже в 50 країнах. Став планувати всі свої поїздки і присвячувати їм весь свій вільний час і кошти, – розповідає мандрівник. – Я сам планую свій графік роботи так , щоб залишався час на подорожі. Тут неоціненну допомогу мені надає мій компаньйон, який бере на себе управління компанією під час моєї відсутності. Але все одно я не можу залишити бізнес більше, ніж на два тижні. На першому місці у мене все-таки сім'я і робота".

Костянтин зізнався, що іноді в подорожах йому бувало не до сміху.

"Страшно було в Іраку, коли я потрапив під ракетний обстріл, страшно було, коли я пірнав до крокодилів у Зімбабве, хоча був в клітці, але страх перед цими величезними рептиліями був на рівні інстинкту, - розповідає Симоненко. - А в Гвінеї я потрапив у місцеву в'язницю. Але саме страх допоміг мені не впасти в паніку і зуміти переконати місцевих поліцейських, щоб мене відпустити. А в Сомалі мене постійно охороняли чотири автоматники, і ми змушені були постійно переміщатися по Могадішо, не затримуючись ніде більше 30 хвилин, - не найприємніше враження. страшно було в Малі, коли терористи увірвалися в готель і вбили кілька десятків постояльців через кілька годин після того, як я звідти виїхав. Страшно було подорожувати по Західній Африці під час епідемії еболи. Але страх – це частина пригоди".

Мандрівник-рекордсмен говорить, що в світі все більше взнають про Україну.

"Після 2014 року в більшості країн Україну знають і, головне, нарешті почали відрізняти її від Росії, – розповідає мандрівник. – Практично в кожній країні знають два прізвища – Кличко і Шевченко. Про Шевченка знають скрізь, навіть в Чаді і Нігерії. Незважаючи на то, що знають про Україну зовсім небагато – в цілому до нашої країни досить добре ставлення в світі. Все більше я помічаю українських продуктів за кордоном, причому навіть у найвіддаленіших куточках. Було приємно бачити наше шампанське в Північній Кореї і цукерки в Гвінеї-Бісау. Як не дивно, самий неприємний інцидент, пов'язаний з моїм українським громадянством, стався на цілком цивілізованому Барбадосі, з яким у нас навіть безвізовий режим. Мене довго тримали на кордоні, не впускаючи в країну. Виявилося, що Україна у них в тому ж списку, що Сирія, Південний Судан і Ємен – країни, де йде війна. Але найсмішніший випадок був на Тувалу – побачивши український паспорт, прикордонники почали дивитися довідник і здивувалися, не знайшовши такої країни. Виявилося, довідник 1991 року випуску".

З огляду на те, скільки шляхів-доріжок пройшов киянин, він порівняти дороги українські та закордонні.

"Якщо порівнювати з європейськими, японськими або американськими, то, звичайно, наші дороги програють, – каже Костянтин. – Але в порівнянні з іншими країнами у нас далеко не найгірший варіант. Є країни, де асфальтових доріг взагалі лічені кілометри. В тій же Африці відстань в 100 кілометрів долається за 3-4 години саме через жахливі дороги і вкрай хаотичний дорожній рух".

Костянтин розповідає, що традиційно привозить додому багато сувенірів – перш за все, своїм дітям і друзям.

"А для себе – сувенірні тарілки. Привожу з усіх тих країв, де побував", – каже він.

Після того, як мандрівник побував в усіх країнах світу, він хоче написати книгу.

"Хотів би написати книгу про свої подорожі - завжди роблю подорожні нотатки, записуючи туди враження, якісь діалоги або події, які мене вразили або здивували, – каже Симоненко. – Думаю, ці подорожні нотатки ляжуть в основу захоплюючої книги про самі маловідомі країнах нашої планети. Подорожувати, звичайно ж, не припиню – в світі є ще дуже багато цікавих місць, які я пропустив. Тим більше у мене підростають сини – їм теж потрібно буде показати світ. А хто це зробить краще за мене?".

ІА "Вголос": НОВИНИ