Найвідоміша традиція на Водохреще – купатися у крижаній воді. Але чи є вона українською і, до того ж, християнською, а також корисною для здоров’я – дізнавався “Вголос”.
Хрещення Господнє, або Богоявлення, яке святкують 19 січня, – це третє і найбільше свято з циклу новорічно-різдвяних.
Згідно з давніми віруваннями, уся вода в цей день священна та має цілющі властивості. Нею освячують храми і домівки, дають пити хворим, зберігають вдома до наступного року.
Чи можна водою “змити” гріх?
“Останніми роками в час святкування Хрещення Господнього активізується мода на масові пірнання в ополонку.
Мотивація у кожного різна: хтось «змиває гріхи», хтось випробовує можливості свого тіла, а хтось аргументує це дотриманням «давньої української традиції». Останнє твердження – цілком помилкове! У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було”, – пишуть на сторінці Православної Церкви України у соціальній мережі “Фейсбук”.
Також зазначають, що ані етнографи, ані історики до середини ХХ століття не фіксували нібито «традиційних» масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. І абсолютно помилковим є судження, що купання у крижаній воді після водосвяття «змиває» усі гріхи.
“Яким чином їх можна «змити»? Хіба сам фізичний акт занурення в освячену воду, без покаяння у гріхах, може привести до їхнього подолання?
Звільнити душу від гріха може лише Господь, бачачи ваше щире покаяння та участь у таїнствах Сповіді й Причастя”, – йдеться у повідомленні.
Отець Роман Сотник каже, що Водохреще – свято на честь Господа, а не свято “моржів”. Але якщо людина відчуває потребу з вірою зануритися у воду, то за її вірою їй і воздасться.
“Мені особисто не відомі випадки, коли після пірнання хтось оздоровився, але і не знаю, щоб хтось після таких купань захворів. Тут хочу підкреслити, що це особиста справа кожного і його віра.
Для когось у цей день важливо саме пірнути в ополонку, а для когось – достатньо випити свяченої води чи вмити нею обличчя”.
Отець Роман Сотник
Також, як розповідає отець Роман, в народній українській традиції після Водохреща наші предки тиждень навіть не прали, щоб не забруднити освяченої води, яку після освячення набирали, щоб пити, а не купатись.
Українізована версія “русского міра”
За спостереженнями, масово пірнати у воду на свято Богоявлення українці почали у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років. Деякі історики пов’язують такий звичай з нашими північними сусідами, росіянами, у яких було заведено пірнати в холодну воду після лазні.
Львівський журналіст Остап Дроздов назвав сучасну традицію пірнання українізованою версією “русского міра”.
“Eксгiбiцioнiстськe пiрнaння в oпoлoнки – цe нe лишe дeшeвe пoзeрствo, a й нaв’язaнa рoсiйськa псeвдoтрaдицiя, якoї нiкoли в нaс нe бyлo. Який сeнс спiвaти oсaннy Toмoсy – i дaлi святкyвaти рaзoм iз Пyтiним Рiздвo 7 сiчня, a тaкoж влaштoвyвaти “дрyгий-трeтiй-чeтвeртий” Святвeчiр?
Нaм трeбa припиняти цю шизoфрeнiю i нaзивaти її “спoкoнвiчнoю трaдицiєю”. Бo нaспрaвдi всe цe слiпe святкування свoєї принaлeжнoстi дo рyсскoгo мiрa”, – каже Дроздов.
Львівський журналіст Остап Дроздов
У Православній Церкві України наголошуть, що не забороняють пірнати у холодну воду, але закликають не вважати цю дію церковною та не пов'язувати її з Водохрещем.
«Хто робить такий вибір – має чинити це усвідомлено та відповідально, ретельно зважуючи всі «за» і «проти»: стан здоров'я, причини для такого вчинку, можливі наслідки, зокрема в умовах пандемії», – додали в ПЦУ.
Медичні рекомендації та протипокази до пірнання
З точки зору медицини, щоб стрибати в ополонку, потрібно організм готувати заздалегідь. Сімейна лікарка Лариса Стецишин радить розпочинати загартовування ще з літа, але якщо не вийшло, то хоча б за тиждень до Водохреща потрібно почати приймати контрастний або холодний душ, збільшуючи щоразу його тривалість.
“Пірнати в ополонку не рекомендують людям, які мають серцево-судинні захворювання: ішемічну хворобу серця, стан після інфаркту, гіпертонію. Оскільки занурення в холодну воду може спровокувати виникнення гіпертонічних кризів, спазмів коронарних судин, загострення стенокардетичного болю”, – пояснює Стецишин.
Лікарка Лариса Стецишин (ліворуч)
Також медик не радить крижані купання людям із ЛОР-захворюваннями, хворобами дихальної системи (бронхіальна астма чи часті пневмонії), нервової системи (епілепсія, неврити, радикуліт), сечостатевої системи (хронічні захворювання нирок).
“Категорично не можна купати дитину, яка не пройшла загартовування. Батьки мають бути свідомі, що таким чином провокують виникнення чи загострення певних хвороб”, – наголошує сімейна лікарка.
Поради пірнальникам
- пірнати в ополонку можна лише якщо ви повністю здорові;
- обов’язкова умова перед зануренням у воду – енергійна розминка. Не варто застрибувати у воду одразу: спочатку намочіть обличчя, груди, живіт та спину. Лише після цього занурюйтесь по шию. Не варто пірнати з головою — це може призвести до різкого охолодження організму;
- безпечне перебування у крижаній воді – 3-5 секунд;
- після купання зніміть мокрий одяг, розітріться рушником і одягніть теплі речі. Одяг має бути просторим.
- «зігріватися» перед чи після купання в ополонці алкоголем – небезпечно. Він розширює судини, тому ви втрачатимете тепло значно швидше;
- не куріть до чи після купання. Куріння порушує кровообіг та збільшує охолодження.
ІА "Вголос": НОВИНИ