Затримання 26 квітня цього року п’ятьох членів Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Національний Альянс” у Мінську під час акції “Чорнобильський шлях” наробило чимало галасу. А крім того дало змогу проявити себе МЗС України та Президенту, так би мовити, в реальному бою. Також, як тільки, на горизонті з’явилось погіршення відносин між Україною та Білоруссю, кілька інших осіб не прогавили моменту прилучитись до гучного скандалу, заявивши про себе.
Проте виникає запитання: що “Національний альянс” робив у Мінську?
Можливо, що хлопці поїхали в Білорусь, щоб засвітитись, оскільки їм не дає спокою той факт, що установчі організації збори відбулись лише 29 січня цього року і що їх ще не чула, і не бачила уся світова спільнота.
Справді, таких іще не бачили. Чого тільки варті деякі витяги з Ідеологічних засад “Національного Альянсу”: “Усвідомлюючи деструктивну роль узагальнюючого космополітизму, як і всіх уніфікуючих суспільних доктрин, вважаємо, що національний плюралізм є основною умовою справедливого світового порядку.” Чи наприклад такі слова: “Національний Альянс” сповідує універсальні моральні цінності, які виривають людину з приземленості і підкоренню побуту і скеровують до пошуку вічних вартостей, і, в наслідку, заглиблення в Абсолют.”
Чи можливо, вони поїхали допомогти молодій демократії у дружній країні?
Більшість українських молодіжних організації надають перевагу допомагати представникам інших країн у вигляді семінарів, таборів, зустрічей, а не втручатись у внутрішні справи цієї держави. Оскільки у Мінську арешти під час акції білоруської опозиції “Чорнобильський шлях”, що відбувається кожного року, є нормальним явищем. Запитайте в білорусів, скільки людей відсиділо по декілька років за участь в акції 1996 року. А наші дуже добре знали чим може закінчитись їх авантюра на території Лукашенка. Тим більше, що пояснювати особливості Білорусі нікому не потрібно. Тоді можна згадати юнацький максималізм, молодечий запал, гарячу кров, sex, drugs & rock n’roll і далі за текстом.
Чи можливо, це справді, провокація? Потрібна певним проросійським колам, напередодні парламентських виборів в Україні? Тоді хлопців, як завжди класно кинули, як це було з Сергієм Гальчиком та його однодумцями, яких засудили на 4 роки за статтею «участь у масових заворушеннях, за активну участь у акції „Україна без Кучми” 9 березня 2001 року. Згодом термін увязнення був скорочений до 3 років. Зараз Гальчик стверджує, що Андрій Шкіль та ще декілька осіб стали народними депутатами, використавши їх. Або ж як кинули членів об’єднання »Самостійна Україна”, які 9 березня 2000 року захопили будинок ЦК КПУ у Києві. Яких після двох років слідства і суду, зразу ж амністували як осіб, які не становлять суспільної небезпеки. Щоправда, з того часу про них ніхто не чув.
Чи варто згадати про особисті амбіції голови “Національного Альянсу”.
Оскільки за два тижня до установчих зборів “Національного альянсу” у Києві, на Волині, в середовищі молодіжного націоналістичного конгресу стався невеличкий скандальчик. Виявилось що Ігор Гузь, на той час голова Волинської організації Молодіжного Націоналістичного Конґресу, а також заступник голови Всеукраїнської організації Молодіжний Націоналістичний Конґрес потрошки розвалював дану організацію, примушуючи своїх товаришів виходити з осередку, та налаштовуючи їх супроти голови української організації МНК Олега Медуниці. Останньому, зрозуміло, не сподобались спроби розпуску волинського осередку і як наслідок – розкол. Хоча, за неофіційною версією, у всьому як завжди винні гроші, вірніше, контроль над їх розподілом в організації. І тепер на офіційному сайті цієї організації, місцепроживання депутата Луцької міської Ради, секретаря фракції блоку “Наша Україна” в міськраді, уже вказано місто-герой Київ.
За словами лідера громадського об‘єднання „Пора 90-х” Андрія Рожнятовського, найбільшою помилкою глибоко патріотичної, здатної на радикальні дії молоді, в Мінську, було те, що вони не повідомили про свою присутність на акції українське посольство. Оскільки у випадку такого звернення, разом з ними на акції був би працівник посольства, котрий зміг би прикрити їх у випадку арештів.
Але все ж, власна ініціатива хлопців, бажання продовжувати ідеї «помаранчевої революції» свідчить про їх справжній революційний дух.
Тарас Чорновіл сказав, що: “раніше не чув про таку організацію як “Національний альянс”. Але схвально оцінюю дії молодих людей спрямованих на подолання несправедливості у Білорусії Лукашенка. Якщо ж хлопців до таких дій підштовхував хтось з великої політики, то це дуже погано.”
Також він заявив, що: “чув про можливість участі в акціях в Мінську і ГО “Пори”. Та якщо б з “Національним альянсом” була чорна “Пора”, то це свідчило б про глибоку ідейність і переконаність у власній правоті цих хлопців. Якщо б жовта “Пора” – то це однозначно була б політична акція.”
Ярослав Кендзьор також зазначив, що: ”дізнався про існування такої організації лише після подій 26 квітня. І що Україну можна привітати з появою ще одної молодіжної організації, котра знайшла найкращу нагоду заявити про своє існування. І не важливо, чи хтось їх туди скерував чи ні. А важливо, що вони у благородний посіб допомогли народу Білорусії.“
Як би там не було, вся країна тепер знає таких хлопців, Президент заступився за своїх і тільки лишається дочекатись їх звільнення, щоб перегорнути ще одну сторінку в історії України.
ІА "Вголос": НОВИНИ