Сьогодні, 13 грудня, іменини святкують Андрії. Вочевидь, для одного пана, який має це славне ім'я, іменини мають бути особливо вдалі. Адже саме сьогодні мають ухвалити рішення про передачу міській владі Львова приміщень пам'ятки архітектури XVII сторіччя за адресою площа Соборна 3А. Зараз там розташований унікальний інститут «Укрзахідпроектреставрація», який десятками років займається порятунком історичної спадщини Львова. Відтак, реставратори та архітектори б'ють на сполох.

Зауважимо, що сам Інститут підпорядкований Міністерству розвитку громад та територій України. Судові тяжби за ці приміщення між Інститутом та міською владою тривають вже давно. 

Сьогодні, 13 грудня, Апеляційний господарський суд Львівської області буде вирішувати долю Інституту. Головне питання -  чи законно Львівська міська рада у 2010 році зареєструвала сама собі право власності на приміщення на вулиці Соборній 3А?


Господарська суперечка чи системна атака на національну пам'ять? 

Як стверджують самі працівники Інститут, які готові виходити на пікети та захищати право унікальної установи на існування, мова йде не стільки про самі приміщення, стільки про те, які надважливі дані вони містять. Проведемо коротку хронологію останніх 10-ти років. 

У 2011 році своїм указом президент Янукович ліквідував інститут, який вів реєстр національного надбання, таким чином зникає реєстр пам’яток в державі – і нівельована охорона пам’яток. Повністю будь-що можна безкарно знищити. Натомість запроваджує реєстр, у який пам’ятки треба вносити в реєстр наново. І станом на сьогодні у реєстрі лише трохи більше сотні пам’яток (а їх реально – кілька тисяч) на всю Львівську область.

Цікаво, що за твердженнями реставраторів, в оновленому реєестрі пам'яток немає навіть самого комплексу костелу та монастиря  Бернардинів з келіями. 

У 2015 році ЛОДА ліквідувала юридичну особу «Державний історико-архітектурний заповідник в місті Львові» (той, який створений у 1975 році, є об’єктом спадщини ЮНЕСКО. У 2016 році ЛОДА ліквідовує Відділ охорони культурної спадщини і культурних цінностей ЛОДА як окрему юридичну особу без правонаступництва і визначення, де зберігатимуться архіви відділу. Саме цей відділ володів архівом про пам’ятки.


А вже в  січні 2020 року в Мінкульті відбулася пожежа. Там «чисто випадково» загорілося Міністерство у кількох місцях. Там де зберігалися архіви. Тож і тут архіви про пам’ятки було знищено.

А що ж у Львові? 

Місце, де збереглася найсистемніша інформація про пам’ятки Західного регіону – це архіви інституту  «Укрзахідпроектреставрація». Проте від минулого року триває судова тяжба науковців та львівської влади. У травні 2020-го року Львівська міська рада пождала позов про визнання інституту банкрутом. За словами очільниці міського управління комунальної власності Інна Свистун, це держпідприємство не сплачує орендну і плату і вже заборгувало 7,5 млн грн.

Водночас співробітники Інституту у соціальних мережах та в розмовах з редакцією стверджують, що останні роки «Укрзахідпроектреставрацію» доводять до банкрутства свідомо. вони підозрюють змову львівської влади з чиновниками з профільного міністерства, з метою отримати приміщення в Центрі Львова, у яких розташований інститут. 

Серед фактів, які про це свідчать, вони наводять наступні. 

Перше - з 2016-го року і до 2021-го інститутом керував пан Курець, який 6 років був не директором, а лише вкиноуючим обов'язків. Цьогоріч його замінив призначений без конкурсу Олег Пелих. У минулому він очолював управління капітального будівництва Львівської ОДА, проте звільнився після того, як обласна прокуратура висунула йому підозру у привласненні бюджетних коштів на суму 1,3 млн грн. 

Зауважимо, що дані про Олега Пелиха як керівника Укрзахідпроектреставрації досі не внесено в Єдиний державний реєстр юр.осіб, але ще 2 грудня його в наказах Мінрегіону вже називають виконувачем обов’язків директора.  Відповідно не маючи  належним чином оформлених повноважень, у п’ятницю 10 грудня разом з двоача чоловіками він за слвоами працівників почав без опису та обліку вантажити у мішки для будівнльного сміття  архіви інституту. Проте після розголосу та протестів працівників документи все ж залишились у приміщенні Інституту. 


Як пише у соціальних мережах іідома архітекторка та працівниця Інституту, пані Лідія Горницька, два тижні тому колективу Інституту повідомили, що Міністерством призначений новий во директора Пелих Олег Зіновійович, який погодився, що він є тим, хто може допомогти вийти з кризової ситуації і подолати всі негаразди у стосунках між містом та Інститутом.


"Ніхто з представників Міністерства, як це годиться, не представив колективу нового очільника. Навпаки приїхали представники Міністерства, які були засекречені і колектив до цього часу не знає, хто приїжджав і які посади вони обіймають у Міністерстві. Проте провівши детективні розслідування, вдалося вияснити, що у складі так званої «делегації», чомусь два рази приїжджав в.о. директора  інституту«УкрНДІреставрація» Тимкович Василь Юрійович, який знаходиться у Києві", - пише жінка. 


Стосовно ситуації зі спробою вивезення архівів інституту жінка пише наступне. 
 
"За який час до Інституту посходилася частина працівників і вияснилося, що новий во директора, який до цього часу ще не є занесений до реєстру і тому ще не може виконувати свої обов'язки, привів, як він пояснив, двох своїх добрих знайомих, які допомагають рятувати ситуацію, якщо Інститут програє суди, які будуть відбуватися на наступному тижні., то щоб ми могли переїхати у нові приміщення, які належать Містопроекту. Архів, просто без опису, як картопля чи буряки, скидається у синтетичні мішки! Як виявилося, що є Наказ Міністерства №314 від 02.12.2021 року, щодо переведення нашого самостійного Інституту в статус філії та підпорядкування, кому б Ви подумали, інституту «УкрНДІреконструкція», яким керує вже вище названа особа - Тимкович Василь Юрійович", - роз'яснює пані Лідія 

За її словами, гостроти ситуації додає наступне. Київський інститут, частиною якого хочуть зробити й львівську «Укрзахідпроектреставрацію», був торік оприлюднений у списках підприємств, які підлягають приватизації. Водночас львівського інституту, на чиї приміщення зараз претендує міська влада, у вказаному списку немає. 

Наразі працівники унікального реставраційного інституту обіцяють, що будуть і надалі відстоювати збереження його роботи та недоторканність архівів. Будемо надалі стежити за ситуацією.



Цей текст є авторським матеріалом, редакція може не погоджуватись з його змістом

Андріан Марчук для ІА «Вголос»

ІА "Вголос": НОВИНИ