26 березня 2022 року дві російські ракети влучили у нафтобазу на околиці Львова. 14 годин надзвичайники Львівської області гасили пожежу.
Про неї ми вже розповідали тут.
«Вголос» поспілкувався з пожежником, який увесь час був на місці події того дня.
Тільки би не влучили в житловий будинок!
Заступник начальника оперативно-координаційного центру з питань оперативного реагування Головного управління ДСНС у Львівській області Володимир Дубасюк згадує, це була субота, його робочий день вже закінчився, але він трохи затримався на роботі.
«По третій зазвучали сирени повітряної тривоги. Ми спустилися в укриття, де перечікували відбою. Натомість почали надходити дзвінки про пожежу», - згадує він.
Телефонували мешканці, які казали, що бачать чорний дим на Пластовій. А також були дзвінки в яких стверджували, що ворожі ракети потрапили у багатоповерховий житловий будинок.
Володимир Дубасюк каже, що найбільше стривожила інформація про ймовірне потрапляння ракети у житловий будинок. Адже влучання ворожої ракети у нафтобазу – це велика проблема, але там, крім охорони та персоналу, не має бути більше нікого. А ці люди навчені і знають як мають діяти. А ось коли ворог б’є по житлових будинках, то рятувальники морально готуються до того, що тут можуть бути жертви серед цивільного населення.
«Часто мешканців нехтують повідомленнями про повітряну тривогу. Тому для нас роботи при обваленні будівельних конструкцій внаслідок обстрілу – дуже громіздка та довга процедура.
Але на місці з’ясувалося, що люди, які телефонували, бачили проліт ракети й вирішили, що її ціль – житло мирних мешканців.
«Ракети летіла доволі низько. І люди, які її бачили запанікували. Вони казали нам: «Ми не бачили, щоб вона влучила, ми бачили як вона летіла». Ми зрозуміли, що це був проліт ракети», - говорить рятувальник.
Щодо повідомлення про пожежу на Пластовій, то рятувальники зі стажем згадали як гасили там пожежу 15 років тому. Тому відразу зрозуміли, що там горить саме нафтобаза. Тим більше, що ще на підході до місця пожежі рятувальники звернули увагу на чорний дим.
«Все добре, лягай спати»
На місці рятувальники оцінили масштаби вогнища, скоординувалися і розпочали гасіння. Горіло близько трохи більше три тисячі квадратних метрів площі. Володимир Дубасюк каже, що як для пожежі пального – це дуже багато. Порівнює з пожежею в Хирові кілька років тому, коли горів готельно-відпочинковий комплекс, який теж гасили протягом 14 годин.
«Я швиденько обійшов площу пожежі, оцінив що вже знищено і що ще можна врятувати. Там уже перебували керівник гасіння пожежі начальник оперативно-координаційного центру. І наші підрозділи паралельно розгортали техніку для гасіння», - згадує пожежник.
За його словами, погасити пожежу вдалося десь аж під ранок наступного дня. Те, що вогонь вдалося локалізувати, він зрозумів після восьми безперебійних годин роботи, вже далеко за північ.
Володимир Дубасюк згадує, що тоді витяг з кишені телефона, аби подивитися хто йому дзвонив. Побачив, що мобілка замокла і посередині скла була пляма.
«Це вже був час, коли я дивився на пожежу, а не був залучений до ліквідації. Я був весь у паливі, яке витікало з резервуарів, та у воді, якою ми гасили вогонь. От мобілка і замокла. Побачив повідомлення від сестри: «Як ти?». Я відповів: «Все гаразд, лягай спати». І продовжив працювати», - каже рятувальник.
І додає, що родина знає, що під час таких масивних пожеж його не варто турбувати, тому що все одно він не відповість на дзвінок.
Найвища цінність – людське життя
Пожежник розповідає, що протягом часу, поки рятувальники гасили цю пожежу, звучало ще дві повітряні тривоги. Тоді роботу доводилося призупиняти й відходити. А після відбою тривоги, повертатися.
Хоча зараз, на жаль, ворог лупасить чи не по всіх важливих об’єктах в Україні, та для Володимира Дубасюка це перший досвід гасіння нафтобази. До цього він теоретично вивчав досвід інших підрозділів. До прикладу, буквально нещодавно під час пожежі нафтобази у Дніпрі загинув працівник ДСНС. Тоді вибухнув один з резервуарів і працівник потрапив у зону ураження.
Також львівський рятувальник згадує, як під час гасіння пожежі під Києвом у 2015 році на 14 годині вгамування вогню стався вибух. Тоді загинуло чотири особи.
«Думками я увесь час був тут, в процесі. Ні про що інше думати не можеш. І всі мої думки були як визначити ту межу, коли сказати людям відійти, якщо зрозумію, що їхнім життям загрожує небезпека. Це було найголовнішим питанням. Я дивився на ті резервуари і думав: підходити, не підходити та коли відійти», - каже він.
І додає, що через обстріл нафтобази підприємство і місто зазнало величезних збитків. Проте зберегти життя рятувальників у цій ситуації було найголовнішим.
Всього, за підрахунками пожежників, для гасіння нафтобази було використано приблизно 18 тисяч кубометрів води. Воду навіть тягнули з резервуарів за півтора кілометра.
Коли вогонь загасили, то пожежники ще цілий день чергували на згарищі, аби впевнитися, що займання не повториться. Це вже була неділя, вихідний день у звичайних людей.
А Володимир Дубасюк тішиться, що після важкого добового чергування йому та побратимам дали можливість поспати аж до понеділкового ранку.
Читайте також у «Вголосі:
У Львові просять заборонити роботу торгових центрів під час повітряної тривоги
Чого очікувати Україні від вступу Фінляндії та Швеції в НАТО
Як львівські волонтери плетуть маскувальні сітки для воїнів ЗСУ
ІА "Вголос": НОВИНИ