Від Московського патріархату «відхрестилися» вже понад 200 парафій Української православної церкви, проте сірководнем у деяких регіонах нашої країни час від часу таки пахне. «Рускі» батюшки ніяк не хочуть змиритися з тим, що більше не зможуть виганяти бісів та їздити на горбах українців, тож і біснуються в надії, що, як не вищими силами, то сварками та кулаками зможуть зберегти власний «бізнес».
Наприкінці грудня минулого року вінницький піп зібрав «всєх крупногабарітних рєбят», аби побити сільського голову, котрий влаштував збори громади. Відомо, що батюшку покликали, аби почути його думку щодо переходу в Українську церкву, проте, схоже, той не все правильно зрозумів і вирішив влаштувати власний бійцівський клуб. Після того, як піп «покарав» місцевого війта та дільничного інспектора, він вирішив, що не зайвим буде ще й написати заяву в поліцію, мовляв, його не пускають в храм.
На Тернопільщині у день Нового року священик МП замкнув церкву та відмовився віддати парафіянам ключ. Мабуть, керувався народною мудрістю — «як не мені, то не діставайся нікому». Місцеві не розгубилися, повісивши на замок поруч із колодкою ревнивого батюшки ще одну — від громади.
А на Івано-Франківщині прихильники «руского міра» разом зі своїм проповідником заблокували доступ до старовинного собору. 1 лютого фанати МП вирішили, що взяття штурмом місцевої споруди — це завжди вдала ідея, і не важливо, що в їхньому випадку під «люстрацію» підлягає їхній же ж настоятель.
На Тернопільщині 3 лютого під час богослужіння в храм намагався увірватися московський піп зі своїми прихожанами. Спершу накинулися на правоохоронців та побили їх, а, відчувши запах крові, дісталися й до вірян. Загалом, напевне, схожою картиною надихався Квентін Тарантіно, коли знімав культову сцену у «Від заходу до світанку». І таких прикладів безліч.
Тож як вгомонити міжцерковні скандали? Яких заходів має вжити влада? Яким чином можна протистояти проросійськи налаштованим священикам та на що вони сподіваються, влаштовуючи побоїща? Про це ІА «Вголос» питав у експертів.
Дмитро Корчинський, громадський діяч, політик:
Якщо правоохоронні органи і СБУ мають чітку позицію, то попам Московського патріархату важко протидіяти, і вони опираються на пасивну частину населення. Саме тому, що ця частина є такою пасивною і забитою, вона йде в РПЦ, а не в якісь нормальні активні християнські угрупування. В разі, коли поліція займає правильну позицію, то у попів РПЦ нема можливості їм протидіяти. Але все вирішується ситуацією на місцях, і коли місцеві громади разом з правоохоронними органами залежать від губернатора, а Московський патріархат й далі функціонує, все й так зрозуміло.
«Проросійські попи мають зараз за мету збільшувати перед світом кількість власних нещасть»Проросійські попи мають зараз за мету збільшувати перед світом кількість власних нещасть. Вони можуть піти на те, щоб убити когось зі своїх священних кіл, підпалити власні церкви для того, щоб повішати це на українську патріотичну громадськість і на владу.
Найкраще протидіяти таким батюшкам адміністративним шляхом, адже для них їхня діяльність — це заробіток. Коли вони розуміють, що заробітки можуть «накритися», або доведеться платити великі гроші у разі порушення проти них кримінальних справ за агресивність, то одразу притихають і шукають можливості вирішити питання.
Дмитро Горєвой, релігієзнавець:
Тут має реагувати поліція і попереджати оці всі дії, але діяти відповідно до законодавства, іншого шляху немає. Ми не можемо створювати територіальні загони оборони одних громадян проти інших, це не логічно і створює штучну громадянську війну, яку використовує російська пропаганда. Проросійські батюшки сьогодні дискредитують церкву як можуть і намагаються протидіяти переходам різними методами, наразі у них дуже широкий інструментарій.
Слід розуміти, що Московському патріархату не так важлива кількість вірних, як число релігійної інфраструктури. Вони будуть підтримувати фінансово всіх, хто захоче лишися в Московському патріархаті. Будуть навіть будувати окремі храми — головне продемонструвати, що кількість їхніх церков залишилася майже тією ж, що й раніше. А те, що в них будуть ходити по дві бабки в кожен храм, їх не цікавить, адже головне споруди, а не люди.
Антін Мухарський, культурний діяч і письменник:
«Є реальні випадки, коли попи збирають на можновладців компромат на сповідях»
Те, що московітський вплив тут є, це однозначно. Вірянам на місцях краще вирішувати суперечки індивідуально. Втручатися держава повинна, але накладати свою руку дуже обережно, бо якби не було війни — це одне, а у нашому випадку — вже інша історія, в якій Церква стає інструментом дестабілізації державної єдності
Московський патріархат — це філія Російської церкви в Україні, якою керують із Москви, і яка перед собою ставить завдання тримати упокореними еліти. Є реальні випадки, коли попи збирають на можновладців компромат на сповідях. Там політики мають необережність розповідати якісь таємниці свого духовного життя, про гріхи, «черевоугодія» і навіть убивства. А потім це все стає надбанням ФСБ, яке бере цих можновладців за одне місце і вони, щоб цю інформацію не розкрили публічно, вимушені співпрацювати. У такий спосіб за допомогою РПЦ в Україні створені всілякі Партії регіонів та інша нечисть.
ІА "Вголос": НОВИНИ