Журналіст «Вголосу» завітала до Львівського підприємства засобів пересування і протезування, де з’ясовувала як виготовляються протези для захисників Вітчизни.
Директор підприємства Сергій Суязов розповів, що при такому державному фінансуванні, як цьогоріч, всі протезні заводи України можуть безкоштовно протезувати всіх, хто цього потребує. Причому – без територіальної прив’язки. Також він запевнив, що навіть при зверненні до заводу людини з Дніпропетровщини чи Харківщини, підприємство їй не відмовить. До речі, на львівські протези вже поставлено 10 військових. Серед них – хлопці з Кривого Рогу, Запоріжжя, Житомира, Дніпропетровська, Львова.
Як зазначив Сергій Суязов, на самому початку державна програма з реабілітації і протезування передбачала надання допомоги виключно людям з інвалідністю. Але, як виявилося, не всі поранені військові прагнуть отримати таку медичну довідку – більшість сподівається ще повернутися на службу. А як відомо, згідно з законом, інвалідність не дозволяє офіцеру займати військову посаду. Через це було внесено деякі поправки до законодавства, що дозволило державним підприємствам протезувати воїнів АТО без довідки про інвалідність.
Алгоритм відпрацьовано
В будь-якій роботі потрібен алгоритм дій. Сергій Суязов розповідає, що спеціалісти львівського протезного заводу виробили для себе певну схему роботи.
Зокрема, якщо боєць втратив кінцівку, медики госпіталю звертаються до протезистів, які приїжджають до військового, аби оглянути пошкодження. Далі – починається спільне ведення пацієнта і підготовка хворого і культі до майбутнього протезування. Що це означає? Лікарі і протезисти разом доглядають за культею, проводять процедури з ліквідації набряку, готують м’язову систему хворого, нормалізують поверхневу чутливість і функції всіх основних систем організму.
За словами директора підприємства, всі ці дії сприяють скороченню термінів післяопераційного відновлення і забезпечують успішне майбутнє протезування. «Трапляється і таке, що ми забираємо пацієнта до заводського стаціонару, який дозволяє прийняти одразу 24 хворих. Тут проводимо медичний огляд, знімаємо необхідні мірки, робимо перші примірки, підганяємо протез», – розповів директор підприємства.
Над виготовленням протезів на заводі працює 8 техніків-протезистів, четверо з яких освоїли сучасні технології. Йдеться про роботу з матеріалами для протезування німецького концерну «Отто Бок».
Технік-протезист Юрій Ясків на заводі вже 5 років. Щороку проходить перекваліфікацію. Натомість говорить, що останнім часом йому бракує спеціальних курсів з військового протезування. «Кілька разів я був у Харкові, в Києві, де проходив навчання за новими технологіями протезування. Але цього замало, бо протезувати військових на відміну від цивільних складніше. По-перше, це молоді активні люди, які тільки-но починають жити, а значить і протези мають бути сучасними і мобільними. По-друге, часто в кінцівках бійця залишаються осколки, а ми не знаємо, як вони поведуть себе під час носіння протезу», – підкреслив спеціаліст і показав кілька майже готових до використання протезів.
До речі, всіх своїх пацієнтів з зони АТО Юрій знає поіменно. В розмові пригадує Володю Буланова, Андрія Усача, капітана Олега Бутніцького, який на полі бою втратив ногу і майже 3 літри крові… Зараз у роботі протези ще для трьох захисників. Технік каже, що хлопці не можуть дочекатися, коли стануть на ноги.
В той же час, протезист переконаний, підприємству є куди зростати й розвиватися. «Ми поки що не маємо досвіду з виготовлення міо- і біопротезів. Колеги з Харкова і Києва почали освоювати міотехнологію, але це дуже дороге задоволення, бо такі протези потребують оригінальних деталей. Про біопротезування – взагалі залишається мріяти, бо йдеться про вживлення штучних деталей протезу у кістку людини. Це складне оперативне втручання, яке поки що в Україні не практикують», – запевнив фахівець.
Водночас, технік зазначив, що комплектуючі для виготовлених у Львові протезів підприємство закуповує в Німеччині, Японії та США. На запитання, чому в списку відсутні українські матеріали, Юрій сказав, що в Україні з якісними комплектуючими проблема.
Вибирай українське
Заступник директора підприємства з медичної роботи Вікторія Олех каже, що виготовити протез і поставити людину на нього, тобто навчити ним правильно користуватися – зовсім різні речі.
«Треба розуміти, що реабілітація пораненого бійця, який має стати на протез, триватиме довго. Тому ми намагаємося створити для такого пацієнта особливі умови: догляд лікарів, спеціальні комплекси фізичних вправ, масаж, робота з психологом, реабілітологом. Окрім цього, для пацієнта з ампутацією важливо бачити, що він не один такий у світі. І в цьому допомагає спілкування з іншими людьми, які мають аналогічну патологію. Є в нас і діти без ніжок, і люди похилого віку без рук, але з протезами», – підкреслила заступник директора.
У телефонній розмові боєць 80-ї аеромобільної бригади Андрій Усач, якому після отриманих осколкових поранень у луганському аеропорту відтяли ногу, розповів, що поки що не звик до нового протезу, який змайстрували техніки львівського заводу. Але Вікторія Олех пояснила, в чому причина: для будь-якої реабілітації потрібен час. Плюс – у Андрія було травмовано руку, а при ході на протезі важливо зберігати рівновагу. Тож згодом, коли з рукою буде все гаразд, Андрій пристосується до нових умов.
Капітану 95-ї житомирської окремої бригади Олегу Бутніцькому, якому ногу відірвало гранатою, також робили протез у Львові. Заступник директора згадує, що весь колектив підприємства був вражений невгамовною силою духу бійця. 32-річний чоловік мріяв нарешті стати на ноги і підійти до свого сина. Так і сталося. Зараз Олег ходить на протезі. Звісно, штучну ногу не можна порівняти з живою, але протез дозволяє чоловікові без допомоги інших самостійно долати відстані. А як показує практика, люди на протезах ходять по 10-12 годин на добу.
Директор підприємства Сергій Суязов переконаний, що протезуватися потрібно в Україні. «Пригадую, як до мене прийшли волонтери і вщент розкритикували протези, які ми виготовляємо. Вони сказали, що самостійно знайдуть гроші і повезуть хлопців за кордон. Я погодився з їх рішенням, але попередив про проблеми, з якими людина стикнеться через рік, два, а може і менше», – розповів директор.
Річ у тім, що в процесі експлуатації протез потребує специфічного догляду. Він може зламатися, бо це кусок заліза. Його необхідно обслуговувати, робити підгонку, бо людина може схуднути або навпаки – набрати вагу. А їздити за кордон на консультацію – не кожен з військових зголоситься на це.
До того ж, держава гарантує пацієнтам право кожні три роки отримати новий протез з новою комплектацією, який на львівському заводі виготовлять безкоштовно.
Тетяна Зеленська, «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ