Інтерв’ю з найскандальнішим нардепом і бізнесменом, який у 30 років став мільйонером
Сергій Ратушняк – легенда Закарпаття й України. Крупний бізнесмен, колоритний політик і абсолютно неперебірливий у висловлюваннях.
– Як оцінюєте арешт екс-губернатора Закарпаття Івана Різака?
– Кажуть, що нова влада впроваджує репресії. Так от я хотів би сказати, що партія Медведчука очолювала репресивний режим в Україні. На Закарпатті це робив Різак. Тисячі зламаних доль, втрачене здоров’я, бізнес – за всім цим стоїть СДПУ (о). При Різаку було здирництво, казнокрадство, тотальна контрабанда. І ніхто з митників нині не під вартою. Глобально нічого не змінилося. Влада в області належить одній фірмі. Я дуже задоволений, що вчорашні есдеки – фірма “Барва” Балоги і Різак – між собою чубляться.
– А побиття міліцією нардепів Шуфрича і Прошкуратової?
– А що робили нардепи в палаті Різака? Догану треба дати начальникові загону, який дозволив їм зайти до палати. А проти Прошкуратової і Шуфрича треба порушити карну справу за перешкоджання виконанню рішення суду. Ми робили соцопитування: жодного жалю до Різака немає. Але чим нині кращі ті, хто його замовив? Це ж була одна бригада. Конфлікт між Різаком і Балогою – внутріпартійні розборки: хто має бути біля корита.
– Пригадується 2000 рік – озброєне захоплення вас хворого...
– На замовлення Медведчука порушили кримінальну справу за валютною статтею, якої зараз не існує. Верховний Суд визнав мене невинним.
– Тоді ще дві справи фігурували...
– Три. Намальовані Заревою, який зараз працює в прокуратурі. То було ціле шоу з вертольотами. Я тоді порізаний був, прооперований. І при перетягуванні в мене, до речі, шов розійшовся. Можу показати.
– Вбачаєте аналогії того арешту з ув’язненням Різака?
– Мене арештували ні за що, а тут стільки злочинів, що варто його через м’ясорубку пропустити. Так, в арешті Різака є політичний підтекст, але він має під собою чітке кодексне підґрунтя.
– Оцініть тримісячну роботу губернатора Балоги.
– Нічого не зроблено. Перше, до чого вдалися, – повлаштовували соратників по фірмі “Барва”. Всі економічно благополучні райони віддані під “Барву”, а вся Гуцульщина з гірським статусом – Бог знає кому. Вони дотаційні до 92%, тому нікого не цікавлять. Людина не має морального права очолювати ОДА, бо себе дискредитувала під час попереднього губернаторства. Видавати зарплату продуктами з завищеними у 2-3 рази цінами – це грабіж. Я вже не говорю про домовленості з Пинзеником і Ющенком: тільки не Ратушняк!
– Вам пропонували йти головою Закарпатської ОДА?
– У мене були розмови з Ющенком і Пинзеником. Я сказав, що мене ця посада цікавить до виборів-2006 – аби збалансувати еліти і щоб тут ніколи не повторювалися монополії СДПУ (о) чи “Барви”.
– Чому Ющенко вибрав Балогу?
– Бо зобов’язаний Балозі відвідуваннями його лазні в Синяку. Ющенко сказав, що треба заборонити лазні – і всі лазні Закарпаття віддав Балозі. Торік Ющенко ходив на Говерлу. Балога йому цікавий маршрут робить: аеропорт – лазня – Говерла. Ні з елітою, ні з активом Ющенко не зустрічався. У тій лазні з уст Балоги він і дізнається про ситуацію в області. Це нормально? Хай він візьме соціологію і побачить реальну ситуацію. Люди розчаровані.
– Ви констатуєте факт. А чи готові запропонувати щось краще?
– Кому свої програми представляти – “Барві”? Це все одно, що говорити про синхрофазотрони з бомжами. Гаваші (заступник губернатора. – Авт.) – це барабан. Суворов говорив: “Я люблю музику, особливо барабан”. Оце про Гаваші.
– І ви до 2006 року мовчки спостерігатимете за цим?
– Ні. Я, щиро люблячи президента, не буду голосувати за НСНУ. Президент не має права очолювати будь-які партії. Партія з латини – “частина”, а Україна – це ціле. Тому поява Ющенка на з’їздах мене відверто насторожує. Це або ейфорія, або шлях до диктатури.
– Ким ви себе бачите через рік: мером, нардепом, губернатором, міністром?
– У нашій державі, де в лазнях кумам роздають посади, нічого не планую. Я знайду собі застосування. Ужгород треба рятувати. Тут зранку – хабарі, а ввечері – феєрверки. Я люблю це місто. Та мій потенціал не використовується новою владою. Подивіться в парламенті: такі світлі голови, як Асадчев, Кармазін, Шкіль не задіяні. А що прийшло? Олігархія. Їх за шкірку викинули, вони схудли і тепер знову набирають жир. За півроку роботи нам не запропоновано концепції розбудови держави. А вона полягає в тому, що все має бути високооплачуваним. Мінімальні пенсії та зарплати ж можуть бути в межах 2 000 грн.
– Це реально?
– Влада скаже: ні. А я відповім, що є дві галузі – хімічна та металургія. Там задіяно 1 млн людей. Олігархів за стіл посадіть і скажіть: зарплата європейського металурга – 2 тисячі євро, віднині ви їх виплачуєте українцям на руки. Це дає 1 млн споживачів послуг, товарів, відвідувачів музеїв із такими зарплатами. Мільярд доларів щомісячно піде на пенсійний фонд і соціальні виплати, і в 4 рази підвищаться мінімальні пенсії й зарплати.
– Ви, бачу, не є прихильником реприватизації.
– Я прихильник доплати за підприємства. Якщо завод, реальна ціна якого 1 млн, а ти його вкрав за 100 тисяч, то в жодному разі не треба його відбирати. Ці 100 тисяч мають складати не 100% акцій підприємства, а лише 10. Це і є дооцінка вартості. 90% прибутку цього підприємства – народу, 10% – твої. В нас 82% державних багатств розподіляється на 14 кланів, а все населення споживає лише 18% ВВП. Це рабовласництво.
– Колись вам належали 52 підприємства. Що зараз?
– Залишилось 18. Оце руками СДПУ (о) і “Барви”. Ми сиділи і прораховували, що зараз досягли б 82 млн доларів товарообороту щороку. Все це з задоволенням громили Балоги, Різаки, Медведчуки.
– Сподіваєтеся на відновлення своєї бізнес-імперії?
– Більше половини прибутків нині я отримую поза межами області. Не приховую, що за кордоном маю хороші проекти. Якщо зараз це прочитає прокуратура і почне шукати – хай шукає. Я легально там працюю. А тут не можу працювати. В нас чим більше маєш, тим більше дратуєш оцих виходців із села. Я проект витягував “Джип України” – нині його немає. Альтернативу зробити – клепок бракує. Я їм казав: через півроку за свої гроші зроблю спиртзавод, а потім віддам державі. Сказали: ні.
– Ви людей піднімаєте, а вони потім зраджують. Чому?
– Це слов’янська риса. Найбільше треба боятися жебрака, якому допоміг піднятися з-під паркану. Він відчуває, що ти заважаєш йому бути на вершині, яку ви разом створили. Мене обкрадали 2 євреї та цапи, які зараз біля Балоги сидять. Постійний страх від того, що їх зустрінуть і можуть послати в нокдаун – це їхня доля. Вони спокійно не сплять. А в мене сон міцний, як у дитини. І вдень, і вночі.
– Про нокдаун. Кажуть, ви часто використовуєте кулаки.
– Вдарити бандита чи злочинця – це адекватно. Якщо цього не роблять держструктури, то ж має хтось це робити?
– А історія про те, що ви відро з льодом наділи на одного директора?
– Дурниця. Він був напідпитку і нахамив нам. Я цього не вибачив і дав поза вуха. Відро летіло мені в голову, а не йому. Просто в нього влучило.
– Це правда, що ви по Ужгороду з рушницею ходили?
– Якщо є таке фото – покажіть. Але на захист своєї сім’ї стрілятиму без попередження. Не в повітря.
– Колись ви не пустили до Закарпаття “Кока-Колу”. Не змінили відтоді своїх поглядів на конкуренцію?
– Вибачте, ми протранжирили всю країну “кока-колам” і “моторолам” різним. П’єте колу – пийте на здоров’я. Я тоді казав: давайте взамін поставимо в США такої ж потужності завод з виробництва квасу. Нічого давати об себе ноги витирати.
– У чому вбачаєте феномен популярності Ратушняка? Адже на всіх виборах постійно перемагаєте.
– Я не зраджую. З казни не крав і хабарів не брав. Я хамовитий, але справедливий. Грубий, але добрий до простого люду. Ні на одного вантажника не матюкнувся. В мене ви можете заробити за місяць 200 доларів, а можете й 10 тисяч. На стадії обговорення проектів я демократ. Але коли прийнято рішення – тут я жорсткіший. А ще – я ніколи нікого не граю.
– А інші кого грають?
– Балога грає лагідного. Тут по телефону домовляється, щоб вам допомогти, а варто вам зачинити двері – все відмінено, і ви козел. Мій феномен у тому, що я зробив капітал поза межами адміністративно-політичного бізнесу. Я сам себе створив. А засукати рукава і братися за якісь проекти, скажу вам, треба сильно себе заставляти. Я готовий під впливом Ющенка, який каже, що нам потрібна нафтопереробка, поїхати до Одеси і з нуля побудувати нафтопереробний завод. Але запевняю: тільки він запрацює, мене приберуть. Бо тоді з’являться Порошенки, Червоненки і Балоги. Розумієте?
ІА "Вголос": НОВИНИ