Українці повинні пройти шоуменський етап політичного розвитку держави та обрати до державних органів співаків та акторів, щоб усвідомити, що таких помилок більше не можна повторювати.
Провал вистави
Кілька місяців тому, українці дали на виборах колосальну підтримку «новим обличчям», які ніколи раніше не були в політиці, а саме - представникам шоу-бізнесу. Колишній актор-комік Зеленський та його партія «Слуга народу» одержала безпрецедентну в історії незалежної України більшість. А партія «Голос» співака Святослава Вакарчука обігнала за результатами навіть чимало популярних традиційних партій, які існують вже десятки років. Багато виборців вирішили, що представники шоу-бізнесу, будуть кращими за професійних політиків.
Однак через півроку роботи «нових облич», шоумени у політиці не виправдали численних сподівань різних верств населення і рейтинг Зеленського та Вакарчука почав сповзати донизу. «Слуга народу» ще може записати до своїх досягнень декілька обіцяних пунктів - зокрема запізнілий початок арештів деяких одіозних соратників Порошенка та половинчасте і часткове скасування депутатської недоторканності, хоча для притягнення депутата до відповідальності все одно потрібне схвальне голосування парламентської більшості. Однак про жодні серйозні реформи мова наразі не йде, якщо не називати реформою ідею продажу української землі іноземним компаніям та аграрним спекулянтам. Оголошенні ціни на комуналку цієї осені будуть зростати, субсидії уріжуть на 8 мільярдів гривень, а їх одержувачів декілька разів перевірять на доцільність субсидування. Україну покидає декілька найбільших платників податків, які переносять виробництво до сусідньої Польщі, а десятки тисяч українських працівників звільнені. Новий бюджет, ухвалений Зе-командою заморожує на старому рівні підтримку оборонної сфери та збільшує витрати на утримання держапарату.
У зовнішній політиці нова влада також не може похвалитися успіхами. Після президентських виборів відбувся фактичний розвал міжнародної коаліції на підтримку України, а наші ключові західні «партнери» вже відкрито заграють та вибудовують відносини з Кремлем. Новий президент пропонує сумнівні мирні ініціативи з Росією та амністію бойовикам, які патріоти прямо називають капітуляцією. Чимало українців вже починають розчаровуватися новою владою, а дехто побоюється соціально-економічних катаклізмів, які можуть спіткати країну при невмілому керівництві.
Байдики і помилки
Інша ж шоуменська політична сила - «Голос» Святослава Вакарчука взагалі практично не проявляє жодної значимої активності після проходження в парламент. Сам Вакарчук, здається, приділяє більше уваги музичним концертам, аніж законодавчим ініціативам. Заради свого концерту в Мінську Святослав навіть раніше покинув робоче місце в парламенті. Співак пропустив більше половини парламентських засідань, а партія майже не виступає парламентської трибуни і практично зовсім зникла з інформаційного поля. Якщо громадяни голосували за партію Вакарчука як за реформаторську силу, яка боротиметься за зміни в країні, то виглядає так, наче потрапивши до парламенту, партія забула про свої обіцянки. Навіщо ж тоді людям було голосувати за партію, яка нічогісінько не робить, маючи у найвищому державному органі кілька десятків народних депутатів?
Суспільство вже трохи починає усвідомлювати, що обрання на керівні державні посади співаків та акторів зовсім не є панацеєю, а скоріше тупиковим шляхом політичної еволюціїСуспільство вже трохи починає усвідомлювати, що обрання на керівні державні посади співаків та акторів зовсім не є панацеєю, а скоріше тупиковим шляхом політичної еволюції держави. Адже нові народні обранці або взагалі нічого не роблять, або йдуть в політиці шляхом проб та помилок, не зважаючи на попередній здобути політичний досвід.
До прикладу, Зеленський хоче 100500-ий раз перевірити на собі та своїй державі стародавню приказку, що будь-який договір з Росією не вартий навіть паперу, на якому написаний, який сформулював ще німецький канцлер Отто фон Бісмарк в позаминулому столітті. Новий український гарант не помічає навіть помилок свого попередника, який також починав президентство з прагнення миру з РФ, але ні до чого окрім кривавої ціни за таку наївність, Україна тоді не побачила. Але Зеленський хоче ще раз спробувати домовитися з Москвою, вважаючи, що його політичний курс досягнення миру з Росією, заснований на ідеях 95-квартальної політологічної школи та геополітичній концепції КВН, буде якісно відмінним від невдалих спроб «старих і корумпованих професійних політиків» усіх часів і народів.
Щеплення від популізму
Більшість виборців чомусь не задумуються, що шоу-бізнес, можливо, навіть більш корумпований, аніж політична сфера, адже якщо відбір у політику має хоч якісь законодавчі рамки - кандидат має перемогти на виборах, то музичні та акторські кастинги наскрізь пронизані суб’єктивними аспектами. Шлях до цієї сфери на кастингах пролягає або через гроші, або через ліжко, або через інші зв’язки, і талант тут відіграє одну з найостанніших ролей. Недарма ще Алла Пугачова говорила, що для успішної музичної кар'єри на просторах СНД потрібні лише три речі: гроші, гроші і гроші.
Більше того, якщо якийсь політик засвітить на публіці дорогим годинником чи іншим аксесуаром - це для нього загрожує репутаційними втратами. Для акторів та співаків навпаки - демонстрація шикарного способу життя є чудовим медійним приводом стати популярнішим. А ще краще - опинитися в епіцентрі скандалу, що помножить популярність та впізнаваність шоумена. Але українські телеглядачі не заглиблюються у темні сторони шоу-бізнесу й апріорі вважають артистів “чесними”. Більше того - епатажних представників цієї непрозорої сфери, українці сприймають ще й за «реформаторів».
Мабуть українцям належить пройти цей етап політичного розвитку й обрати на найвищі державні посади шоуменів, посадити в парламенті співаків та продюсерів, призначити коміків на посади в РНБО, щоб переконатися, що цього ніколи більше не можна повторювати. Актори повинні покерувати країною, а співаки повинні побути кілька років главами парламентських фракцій, щоб українські виборці у своїй більшості переконалися в абсурдності та абсолютній помилковості голосування за таких обранців. Інколи малій дитині варто дозволити трошки попектися, щоб вона знала, що означає «гаряче».
І якщо співаки, актори та коміки, за ці кілька років не розвалять економіку країни та не зруйнують остаточно зовнішньополітичного іміджу держави, тоді після завершення «епохи приколістів», виборці назавжди викинуть шоуменів з державних органів назад в шоу-бізнес, де їм і місце. Тоді жодного співака, спортсмена чи актора і на версту не підпускатимуть до державного управління, і єдиною, не дискредитованою групою, які довірятиме суспільство, залишаться професіонали з фаховою освітою та успішним реформаторським досвідом.
Валерій Майданюк, політолог, спеціально для «Вголосу»
ІА "Вголос": НОВИНИ