Днями у Празі затримали російського агента, який готував замах на мера міста Зденека Гржиба. Так, очільник чеської столиці та голова 6-го району Праги ледь не поплатився життям за декомунізаційні дії у місті.
Виявляється, вони накликали гнів росіян, бо «замахнулися» на монумент радянському маршалу Конєву і демонтували його. Тепер, аби російські спецслужби не завершили задумане, мер Праги - під охороною. При цьому попереджає: стежать не лише за ним.
До слова, в Україні ще 9 квітня 2015 року Верховна Рада України ухвалила пакет законів, які мали позбавити нашу державу від радянського минулого. То ж чи не полюють раптом російські спецслужби і на наших політиків та очільників міст?
Про це «Вголос» запитав у ексзаступника голови СБУ Віктора Ягуна та військових експертів Олега Жданова і Михайла Жирохова.
Чому Росія так радикально відреагувала на дії мера Праги?
Олег Жданов:
Підозрюваний у цій справі – росіянин, якого затримали у Празі, мав при собі отруйну речовину і намагався отруїти мера і начальника 6-го району міста, де стояв пам’ятник Конєву. Так Росія хотіла повторити те, що вона зробила зі Скрипалями у Лондоні і нагадати: мовляв, ніхто не забутий і ніхто не прощений.
Інцидент з мером Праги - яскраве і красномовне попередження Росії всім іншим країнамА Прага, до речі, - це ж «рускій горад»: там росіян дуже багато, а президент Чехії Земан взагалі проросійський: обожнює Путіна і Росію, закликає до зняття санкцій і дружби. Тому місцеві росіяни сильно образилися, коли мерія ухвалила рішення про усунення пам’ятника Конєву. При цьому вони хочуть цими пам’ятниками переконати Європу, що війну виграли вони і якби не Росія (вже навіть не Радянський Союз), то всі були б у концтаборах - і Європа сильно зобов’язана. А тут мер Праги «посмів» таке вчинити…
Тому Росія вирішила за такий вчинок помститися, аби всі розуміли, що ця країна має свої інтереси всюди. Це таке своєрідне яскраве і красномовне попередження всім іншим країнам, аби тамтешні політики, перш ніж зважитися на такий вчинок, як мер Праги, подумали: «Робити, чи ні, бо завтра ж можуть і по мене прийти».
Михайло Жирохов:
У Східній Європі (зокрема, таких країнах, як Чехія, Польща) ситуація з декомунізацією для агресора зараз дуже критична. Особливо на тлі «побєдобєсія» та 75-річчя «великої перемоги». Проте це більше політична гра, розрахована на внутрішню російську публіку.
Натомість в Україні декомунізаційні процеси вже відбулися кілька років тому і не викликали такого резонансу у російському суспільстві, аби була задіяна служба зовнішньої розвідки, або спеціальні спецпідрозділи для протидії терактам з бору Росії.
А зараз наші «декомунізатори» під загрозою?
Віктор Ягун:
Російські спецслужби можуть вистежувати наших «декомунізаторів», але для них Україна – не пріоритет. При цьому не думаю, що присилатимуть до нас спеціальну групу, бо тут вистачає тих, кого можна для такої «чорної роботи» найняти. Хоча, якщо говорити по вандалізм, то такі інциденти часто траплялися: в Україні знищували пам’ятники АТОвцям та монументи діячам не лише ОУН-УПА, а й УНР. Колись, до прикладу, на Львівщині радянська диверсійна група навіть не ставила до відома місцеве управління КДБ, коли підривала пам’ятники Героям УПА чи дивізії «Галичина».
Все ж така небезпека є, це 100%. Адже у концепції московітів прописаний «захист» так званого «наслєдія» і вони це виконують ще з часів Радянського Союзу. В Україні ж мер чи посадовець також може бути під загрозою і ходити з охороною, просто цього не афішуватимуть на загал.
Олег Жданов:
Наші політики своїми діями стратегічно наближають нашу Україну до Росії, то навіщо їх вбивати?Наші політики своїми діями стратегічно наближають нашу Україну до Росії, то навіщо їх вбивати? Якби при владі були радикально налаштовані люди, ситуація, можливо, була би іншою, а так… Тим більше, ми ж не розірвали офіційно - ні при Порошенкові, ні при Зеленському – торгово-економічних зв’язків з Росією. А угода про стратегічне партнерство і дружбу з агресором не те, що чинна, а ще й пролонгована автоматично на 10 років, бо не подали заявку на її розірвання у квітні 2019 року. Тим більше, Президент Зеленський зараз у Росії взагалі бачить миротворця. Тому агресора ця ситуація і гра влаштовує. А тих, хто був незгодний, такі як полковник Шаповал – ліквідували (Максим Шаповал - український військовослужбовець, розвідник, генерал-майор (посмертно) Збройних сил України, загинув 27 червня 2017 внаслідок терористичного акту. Вибуховий пристрій було закладено у салоні автомобіля. Тодішній Головний військовий прокурор Генеральної прокуратури України Анатолій Матіос вважав основною версією здійсненого теракту «російський слід», - ред.) і «Лісник» («Лісник» - Олег Мужчиль - був агентом Головного управління військової розвідки Міноборони України. У ніч на 10 грудня 2015 року в Оболонському районі Києва співробітники СБУ провели спецоперацію «з припинення діяльності диверсійно-розвідувальної групи, під час якої було вбито ватажка ДРГ». Згодом стало відомо, що «ватажка ДРГ» звали Олег Мужчиль, - ред.).
Натомість мери менших міст не мають сильного впливу на політичний курс країни, тому російські спецслужби навіть у випадку радикальних дій з їхнього боку зважуватимуть: чи варто ризикувати. Бо якщо навіть і отруять такого політика, а він виживе і стане національним Героєм – то ще більша хвиля антиросійських настроїв покотиться країною. А наша влада ж сьогодні переконує українців у тому, що краще поганий мир, ніж хороша війна. І відсоток тих українців, хто згоден на будь-які умови, аби тільки відбулось перемир’я з агресором, зростає з кожним днем. Тому Росія не сильно хоче порушувати цю ідилію якимись радикальними діями проти окремих українських політиків.
При цьому варто розуміти: російські спецслужби сильно бояться революцій в Україні, бо наш народ дуже організований і ми вміємо виходити на протести. А зараз країна стратегічно постійно рухається у бік Росії – і агресора все влаштовує. Тому й декомунізаційні дії дозволяли, бо знали: якщо агресор таки досягне задуманої кінцевої мети, тобто Україна перейде під політичний контроль Росії остаточно (у межах якогось союзу), то всі ці дії будуть знівельовані. Тому, якби російські спецслужби хотіли прискорити якісь події в Україні, то зчинили б хаос, вчинивши терористичні дії - вбили би якогось політика...
Красномовна історія з Борисом Нємцовим (російський політик і державний діяч, головний критик Путіна. Його застрелили в ніч на 28 лютого 2015 року навпроти Кремля, - ред.): за пів року до вбивства йому запропонували переїхати з Москви в Київ, аби російські спецслужби не могли його тут дістати. А він відповів: «Російські спецслужби в Києві почуваються набагато впевненіше, ніж у Москві».
Михайло Жирохов:
Загалом нашим політикам немає чого боятися. Бо ми вже побачили: навіть у період загострення відносин між країнами у 2014-15 рр. ніяких таких дій з боку Росії не було. Натомість агресор здебільшого працює проти наших військових, а не політиків. Бо політиків вони навіть до уваги не беруть. А от військових, які воювали проти них і завдали агресору значної шкоди, можуть підірвати чи ліквідувати на вулиці і списати на нещасний випадок. Бо в Україні протягом останніх років було кілька таких підозрілих нещасних випадків, коли людину вбивали на вулиці, а все списували на крадіїв чи ДТП. А це все – робота російської агентури, яка таки працює в Україні. Адже проникнення російської агентури в Україну значне. Російська агентура діяла на території нашої країни і за часів Радянського Союзу, діє і нині, а зараз лише активізувалася.
Марія Волошин, ІА «Вголос»
ІА "Вголос": НОВИНИ