Спалах коронавірусу став серйозним викликом та ударом для світової економіки. Спочатку Китай, а згодом і весь світ відчули скорочення ВВП, стрімке падіння туристичного бізнесу та проблеми з фінансами. Кризу відчули і світові ринки: обвалилися ціни на нафту, а разом з ними — і фондові ринки.
7 березня дефолт оголосив Ліван – і це перший випадок в історії країни з часів здобуття незалежності в 1943 році. В Естонії також оголосили про початок економічної кризи, при цьому такого різкого падіння не було з 2008 року. У кінці лютого навіть американські індекси показали найбільше падіння з часів фінансової кризи 2008 року.
Так, експерти спрогнозували: світ очікує потужна економічна криза у 2020 році. При цьому світова економіка цього року може втратити 3% ВВП або 2,7 трлн дол. І коронавірус у цій всій ситуації – лише каталізатор. До того ж Саудівська Аравія має намір розпочати на нафтовому ринку «цінову війну». Там оголосили: суттєво збільшать видобуток «чорного золота» та обвалять ціну на світовому ринку.
Справжня ж фінансова криза спалахне тоді, переконані економісти, коли корпорації та уряди почнуть масово оголошувати дефолти за виплатами, бізнеси будуть закриватися, рівень безробіття зростатиме, а споживання знижуватиметься.
У той же час епідемія коронавірусу у світі набирає обертів: країни обмежують перетин кордону, а то й взагалі забороняють в’їзд. Авіакомпанії скорочують та скасовують рейси, а на кордонах діє посилений санітарний контроль. Так, з 12 березня до 3 квітня через коронавірус карантин запровадили і в Україні.
«Не буде ніякої кризи, вони просто сп***ть наші гроші», - зіронізував би один з українських нардепів. Проте перші наслідки кризи Україна відчула вже: через поширення коронавірусу та обвал цін на нафту різко знизилася вартість ВВП-варантів і єврооблігацій України.
Тому експерти переконують: якщо ми будемо не готові встояти перед кризою, країна впаде у хаос.
То ж на скільки масштабною буде світова економічна криза і як вона вдарить по Україні? Та як у цьому випадку мала б діяти влада? Про це «Вголос» поцікавитися у політолога та директора Українського інституту майбутнього Юрія Романенка та економістів Бориса Кушнірука, Олександра Охріменка та Олега Пендзина.
На скільки потужною буде світова економічна криза?
Борис Кушнірук:
Коронавірус спричинив ситуацію, коли економіка країн зазнає значних збитків і швидше за все відбудеться чергова спроба «залити» цю кризу грошима: у європейських країнах просто максимально пом’ягшать монетарну політику центральних банків – і вже через 2-3 квартали ситуація мала б виправитися. Якщо ж говорити про ціни на нафту, то не можна сказати про суттєве зниження високого попиту на неї – ціна також стабілізується через 2-3 квартали.
Проте коронавірус досить суттєво вдаряє по значній частині галузей, зокрема туристичній сфері, логістиці, готельному бізнесу – і ці сфери таки матимуть значні проблеми.
Юрій Романенко:
Коронавірус вже зараз змушує еліти жертвувати економікою, як це сталося в Китаї і зараз відбувається в Італії – та й відбуватиметься в інших європейських країнах. Відтак, економічні проблеми у країнах тільки накопичуватимуться. От в Китаї за два місяці цього року експорт країни знизився на 14%, а імпорт – на 4% - і загальні втрати становлять вже, напевно, трильйони доларів. І в цьому році Китай втратить ще й кілька відсотків ВВП.
Як криза вдарить по Україні та що буде з нашою економікою?
Юрій Романенко:
Світова економічна криза радикально впливатиме на Україну, адже наша країна в контексті світової кризи – просто мікробСвітова економічна криза радикально впливатиме на Україну, адже наша країна в контексті світової кризи – просто мікроб, який не ухвалює жодних рішень і не здійснює взагалі жодної політики. Тому через 2-3 місяці наша країна зіштовхнеться з проблемою експорту у ЄС, адже країни закривають свої ринки через карантин. Також - у Росію та Ближнього Сходу. В цьому році в Україні може статися так, як було у 2014 році: коли спеціально утримувати високий курс гривні для того, щоб окремі багаті люди могли купити долар за низькою ціною, а потім нормально на них «нажитися».
Борис Кушнірук:
Варто врахувати той фактор, що Україна є сировинною країною і наша економіка дуже суттєво залежить від цін на сировину. Тому, якщо ціна на нафту буде протягом 2-3 кварталів низькою, то ціни на нашу сировинну продукцію також впадуть – зокрема, на металургію та аграрну продукцію.
При цьому наш Нацбанк спричинив ситуацію, коли курс гривні став надто міцним, аби наша економіка працювала більш ефективно. Тому потрібно пом’якшувати монетарну політику і виводити курс гривні на рівень 26-28 грн за долар – це було би правильно з точки зору виробників, які працюють на експорт та на внутрішній ринок. Адже імпорт таки подешевшав внаслідок такого зміцнення курсу гривні.
І тут варто зауважити, що зростання української економіки, яке ми спостерігали протягом останніх 4 років (16 кварталів) мало відновлювальний характер після падіння протягом 2013-15 рр. Тому, аби забезпечити більш якісне зростання нашої економіки, потрібно сформувати передумови у межах податкової, бюджетної та монетарної і митної політики тощо.
Ситуація ж з валютною панікою стабілізується. Стосовно цін – не бачу передумов для значної інфляції, бо багатьом компаніям, особливо через ситуацію із коронавірусом потрібно буде збувати свою продукцію, тому вони не надто зможуть собі дозволити піднімати ціни.
Олександр Охріменко:
Справді, цього року наша країна матиме дуже низький показник зростання ВВП – менше 2%. А якщо погано зростатиме показник ВВП, то і доходи населення зростатимуть так само. Тому у 2020 році зростання доходів громадян буде меншим, ніж у 2019 році.
Курс валют може коливатися на рівні 25-26 грн за долар. Але основна проблема не у курсі, а у тому, що ціни зростутьКурс валют може коливатися на рівні 25-26 грн за долар. Але основна проблема не у курсі, а у тому, що ціни зростуть. От курс долара повернеться на позначку 25 грн за долар, а ціни зростуть на 15%.
При цьому паніку серед населення спровокував карантин – і ця паніка також суттєво вдарить по нашій економіці. Проблем додадуть і негаразди у світовій економіці.
Олег Пендзин:
Україна в реалі буде потерпати від світової кризи найбільше - з європейських країн так точно, оскільки ми – найбідніші в Європі і при цьому сировинно залежні від неї. У нас найнижчий показник зростання ВВП у Європі, який ще може знизитися. А найбільше у період будь-яких економічних криз страждають сировинні країни, адже найбільше падає ціна саме на сировину.
До того ж Україна дуже вразлива з точки зору падіння цін на світових ринках. А у Китаї ж, до прикладу, на 17% скоротилося промислове виробництво через коронавірус. А саме ця країна є найбільшим споживачем сировини – і це вдарило по ціні на сировину на всіх ринках. Нафта також впала у ціні. При цьому наша країна опинилася у ситуації, коли з одного боку зменшується потік валюти через падіння на сировинних ринках, а з іншого – ми маємо проблеми із запозиченнями: цього року Україна має віддати 13,5 млрд доларів, зокрема 5 млрд – до травня.
Якщо говорити про курс валют - поки падіння гривні вписується у фінансові очікування та прогнози Мінфіну. Адже у бюджеті намалювали курс 27 грн за долар, тому було би логічно, якби він на такій позначці зараз і зафіксувався, аби потім не було проблем з видатками.
Як зараз мала б реагувати наша влада?
Олег Пендзин:
Дуже багато у цій ситуації залежить від того, як на економічні ризики у подальшому реагуватиме уряд України. Я ж абсолютно впевнений, що реагувати вони будуть не своєчасно і не добре.
При цьому важливо, аби в нас епідемія коронавірусу не розгорнулася, як в Італії. Бо італійці не можуть дати ради йому при своїй системі охорони здоров’я, то що вже казати про Україну, яка так і не завершила медреформи і знаходиться у важкому фінансовому стані. Навіть медичні маски вивезли.
Юрій Романенко:
Ця хвиля кризи, каталізатором якої став саме коронавірус, може бути набагато важчою, ніж у 2008 році. І вона як для України, так і для всього світу матиме серйозні наслідки. Однак у той час, коли на Україну суне економічна криза, наша влада, як завжди, обирає позицію страуса: «Я не я і хата не моя». Але відсидітися не вийде.
Більше того: у той час, коли стало зрозуміло, що вірус починає набирає небезпечних масштабів, з України вивозили медичні маски – а це майже тисячу тонн. Та й нормальної інформаційної політики не було й немає у ситуації з коронавірусом. Не вистачає навіть тестів для виявлення хвороби: їх має бути не тисяча, а сотні тисяч. І це все показує масштаб того, що наша епідеміологічна «спроможність» практично на нулі. Це дуже серйозний виклик для нашої країни. Тим більше, ми вже побачили на прикладі Санжар і Чернівців, як наше суспільство реагує на ситуацію. Люди усвідомлюють, що у цій ситуації кожен сам за себе і держава не може нічим допомогти, тому і включають вовчі інстинкти.
Зеленському потрібно витягувати голову з піскуВідтак, Зеленському потрібно витягувати голову з піску. А ми тільки днями карантин запровадили і навіть не знаємо реальної кількості хворих на коронавірус у нашій державі. Бо якщо логічно подумати: у нас же скільки людей працює в тих же Італії та Німеччині, а авіасполучення ніхто ж довго не відміняв? Все ж паніку нагнітати не варто, але коронавірус - для України – серйозний виклик і його недооцінка може мати серйозні наслідки, зокрема економічні.
Натомість у нашої влади немає жодної економічної політики – і навіть немає розуміння масштабів проблеми і бажання діяти в національному контексті. Тому ця влада нічого не може зробити, бо просто не розуміє цих всіх викликів.
До слова, за даними дослідження Українського інституту майбутнього, наслідки економічної кризи для України будуть такі:
Марія Волошин, ІА «Вголос»
Довідка «Вголосу»
13 років тому масова несплата кредитів за житло у США спричинила спочатку локальну кризу, а згодом і світову фінансову. Криза 2008 року мала глобальний масштаб: постраждали не тільки країни, що розвивалися, а й розвинені, наприклад, США, країни ЄС.
Криза 2008 року в Україні:
З початку 2000-х років економіка України характеризувалася стійкою позитивною динамікою, середньорічні темпи економічного зростання упродовж 2001-2007рр. перевищували 7%. Криза ж 2008-2009рр. відкинула українську економіку на кілька років назад.
У 2008 році Україна зустріла світову фінансову кризу не підготовленою. За оцінкою МВФ, обчислений у доларах США ВВП України за 2009 рік скоротився на 35.6% (179.6 млрд дол. 2008 проти 115.7 млрд дол. 2009-го). У 2008-2009 роках Нацбанку вдалося зберегти банківську систему, стабілізувати курс національної валюти на прийнятному рівні - з 5 до 8 гривень за долар.
Наслідки:
- Нацбанк в останньому кварталі 2008 року витратив майже $ 4,7 млрд на зменшення падіння гривні;
- за підсумками року інфляція становила 22%;
- громадяни почали достроково знімати банківські депозити (Нацбанк ввів обмеження, доки в березні 2009 року не заборонив подібні фінансові операції);
- банки тимчасово припинили видачу кредитів реальному сектору народного господарства;
- скорочення експорту викликало падіння всієї економіки;
- до держави менше стало заходити валюти;
- зросла комерційна та державна заборгованість (за півтора року (2009 – перша половина 2010 рр.) державний борг зріс утричі);
- скоротилися іноземні інвестиції (за 2009 рік – у 2,5 рази у порівнянні з попереднім роком);
- рівень тіньової економіки досяг 31% ВВП.
Криза в Україні у 2013-14 рр.
Якщо криза 2008-2009рр. в Україні, як і в усьому світі, була дійсно неочікуваною, то до кризи 2013-2014рр. країна «наближалася» послідовно.
Економічна криза в Україні мала перші прояви ще 2013 року, зокрема через торговельну війну з боку Росії та недалекоглядну економічну політику уряду Миколи Азарова. Її значно поглибили російська збройна агресія 2014 року та девальвація гривні (від 8 грн/дол на початку 2014 року до 25 грн/дол у червні 2016).
То ж за підсумками 2013 року реальний ВВП зріс на 0,0 %, а 2014 року впав на 6,0 %. Станом на 2014 рік частка інвестицій у структурі ВВП становила лише 18-19%, що недостатньо для швидкого відновлення економіки. Інфляція (індекс споживчих цін) за підсумком 2014 року становила 24,9 %, а за 2015 рік — аж 43,3 %.
ІА "Вголос": НОВИНИ