Топ-10 «Що варто зробити у Венеції»

Можливо ця ідея здасться вам дещо дивною, але вона дійсно цього варта. Якщо у вас лише кілька годин для того, аби ознайомитись з Венецією, то найоптимальніший спосіб – це просто загубись у ній. Прогулюючись без діла, ви відкриєте для себе, що популярність Венеції абсолютно не заважає їй залишатись дуже затишною, відчуєте особливий шарм міста та його внутрішню сутність. 

 

Прибувши до Венеції з коротким візитом, не поспішайте «стирати кігті» до найближчого музею. Краще переведіть подих і прогуляйтесь вузькими вуличками вздовж чисельних каналів та церков. Постарайтесь забути про те, що у задній кишені штанів у вас карта, попередньо «позичена» в аеропорту. Це дозволить вам загубитись максимально реалістично. І не переживати за те, що не зможете знайти дороги назад. Венеція не настільки велика, як це, можливо, хотілось би. 

 

 

Навіть, якщо ви не любите відвідувати собори, то базиліка святого Марка обов’язково повинна стати винятком. Багато відомих мандрівників вважають її чи не найпрекраснішим собором Середньовіччя. Принаймні саме таку мету поставив у 1063 році перед собою Дож Кантаріні, якому приписують ідею зведення собору. 

 

Собор святого Марка вражає величезною кількістю мозаїк та інших предметів, які навіюють сумні спогади. Якщо вони почнуть викликати у вас ефект дажавю, то можливо зовсім нещодавно ви відвідали Стамбул. Ідея мозаїчного декору була запозичена венеціанцями саме у візантійців, а частина убрання вони привезли із Константинополя і використали для прикрашення базиліки після Четвертого христового походу.

 

Опинившись всередині, обв’язково підніміться в лоджію де Каваллі (Лоджія коней), аби зафіксувати в пам’яті вражаючий вид, який відкривається звідси на площу Сан-Марко. Що стосується самих коней, то перед вами копії – оригінали ж виставлені в галереї Марчіано, прилеглій до собору. Останні також заслуговують уваги, будучи прекрасним зразком античної скульптури. До слова, колись навіть сам Наполеон, «кинув оком» на коней, через вину якого квадрига ще деякий час провела у Парижі. 

 

 

Багато хто вважає, що площа Сан-Марко – це місце, яке у Венеції потрібно побачити в першу чергу. Принаймні більшість туристів одразу відправляються саме сюди і тому в вдень тут справді дуже людно. 

 

Але якщо ви хочете наповнити чашу вражень по максимуму, відвідайте площу тоді, коли тут нікого не буде. Звісно ця завдання дещо складене, але його цілком можливо зреалізувати. Венеція за винятком деяких періодів не відрізняється бурхливим нічним життям, а тому побачити площу без «нічних декорацій» цілком можливо. Навряд чи її вдасться застати абсолютно безлюдною, але в будь-якому випадку ви переконаєтесь, що це абсолютно інші відчуття.

 

 

Найбільш простий і приємний спосіб знайомства з Венецією – це гуляти нею пішки. Але є і винятково місцева альтернатива – скористатись вапоретто, венеціанським аналогом річкового трамвайчика. Побувати в Венеції і покататись на вапоретто те ж саме, що побувати в Афінах і не побачити Акрополя. Найбільш вдалий маршрут вапоретто, який можна порекомендувати для оглядового туру – це маршрут номер 1, який курсує від Piazzale Roma до площі Сан-Марко (і далі) по Великому  каналу.

 

Зупинки маршруту №1 розкидані вздовж усього Великого каналу. Ще один його плюс – кораблик почергово пристає то до одного берега, то до іншого, даючи змогу переключитись на пішохідну опцію фактично де завгодно. І навіть якщо у вас в руках немає довідника, аби проникнути за лаштунки історії палаців, котрі ви проїжджаєте, в цьому немає нічого страшного. Просто розслабтесь і насолоджуйтесь краєвидами – прогулянка цьому сприяє. 

 

 

Відвідини майстерні по виготовленню виробів із скла схожі на шуб-тур в північній Греції або екскурсії на завод, де виготовляють шкіряні вироби у Туреччини. А тому ви можете уявити, що ми маємо на увазі, коли називаємо цей тур дещо специфічним. Тим не менше, побувавши в Венеції, дійсно варто подивитись на процес виготовлення такого знаменитого муранського скла, особливо, якщо ви ніколи не бачили, як створюють подібні шедеври. Окрім цього, непогано було б урізноманітнити враження і відвідати кілька островів Лагуни, а Мурано – це найближчий і найбільш простий з точки зору організації поїздки. 

 

Одразу поблизу собору святого Марка розташований палац Дожів – друга найвідоміша  пам’ятка Венеції після базиліки. Хоча звісно існує кілька достойних причин оплатити немаленьку вартість екскурсії палацом Дожів , головне – пройтись мостом Зітхань. Ви можете помилуватися ним ззовні. Але пройтися по ньому, можна лише, придбавши тур палацом.

 

 

Отримати неперевершений кадр з виглядом на площу Сан-Марко, можна не лише із собору святого Марка, але і з Кампаніли – дзвіниці, яка знаходиться тут же, у «двох кроках» від базиліки. Більше того з дзвіниці ви побачите не лише площу, а й собор, що вдвічі приємніше. 

 

Для того, аби побачити краєвид, слід купити квиток на підйом, який доставить вас до вершини Кампаніли. Тут можна також подивитись на ті ж дзвони, які час від часу ви будете чути по усій Венеції. Втім, якщо ви хочете вберегти свої вуха, краще  розпочати свою подорож до вершини ще задовго до того, як стрілки вкажуть про наближення нової години.

 

 

Маючи кілька днів для освоєння Венеції, ви можете відкрити для себе кілька її «прихованих фішок». Після відвідин острова Мурано, візьміть вапоретто і відправтесь на острів Бурано. Головне правило Венеції  – чим далі ви відходите від основних венеціанських островів, тим менше туристів на своєму шляху ви зустрічаєте.

 

І Бурано в цьому випадку не виняток, туристів тут менше, аніж на Мурано. 

 

Отож головна особливість Бурано – кольорові будинки. Ви напевно мали можливість бачити їх в одному з чисельних путівників по Венеції, але часто без підпису, де, власне, ця краса знаходиться. Яскраві кольори надають будівлям дещо несерйозного вигляду. Водночас, і  будинки Бурано стануть прекрасним фоном для ваших світлин із Венеції і вони просто піднімають настрій. Не вірите? Просто прогуляйтесь тут і переконаєтесь самі.

 

 

Є ще час? А у Венеції ще більше натовпу? Тоді повертайтесь на човен і здійсніть поїздку на мій улюблений островів лагуни – Торчелло. Це коротка мандрівка, але вона може зайняти до години, якщо ви рухатиметесь до Торчелло безпосередньо з Венеції. У будь-якому випадку це ідеальне місце, якщо вам до вподоби менше структури і більше природи. 

 

Здебільшого Торчелло є природним заповідником, можливість втекти від «туристичних полків» та насолодитись у спокої краєвидами. На Торчелло мешкають приблизно 20 людей. Тут знаходиться один готель (дуже дорогий), але є кілька місць, де можна попоїсти. Особливу увагу привертає церква VII століття.

 

 

Якщо ви не гурман, це може бути не те, чим би ви хотіли поповнити десятку венеціанського досвіду. Але я люблю їжу, люблю продовольчі ринки. Я вважаю, що продовольчі ринки Венеції є цікавим культурним явищем. Відвідини  знаменитого ринку Ріалт – це відмінний спосіб побачити, як венеціанці отримують продукти харчування. Ринок Ріалто особливо відомий своєю рибою, але тут ви знайдете й багато свіжих овочів та фруктів.