Близько семисот львів’ян протягом минулих вихідних навчалися азів надання першої домедичної допомоги.
Як повідомили у Львівській міській раді, охочих навчитися надавати першу домедичну допомогу виявилося понад тисячу. І всі, хто не зміг потрапити на тренінги минулими вихідними, зможуть це зробити 26 та 27 лютого.
Я була серед тих, хто в неділю понад три години слухав фахівців та вчився. Точніше, освіжила свої знання.
Як потрапити на тренінг
Інформація про майбутній тренінг з’явилася на сайті Львівської міської ради у четвер. Там пропонували заповнити анкету і чекати на відповідь. Обіцяли сконтактувати в п’ятницю та повідомити деталі.
Отож, у п’ятницю, ближче до завершення робочого дня, мені передзвонили й спитали, чи буде зручно прийти в неділю на Сихів у LvivOpenLab. Сказали мати з собою маску. І більше нічого.
Вже перед самим тренінгом черговий у LvivOpenLab поцікавився, чи я маю сертифікат про вакцинацію, й попросив його показати. Сертифікат є, тож на тренінг мене впустили.
Всього наша група складалася з 20 осіб, жінки та чоловіки різного віку. Всіх об’єднували цікавість, бажання навчитися надавати допомогу і те, що ніхто з них досі чомусь цього не навчився.
Не нашкодь собі
Тренінг розпочався з порад, як не нашкодити. І це стосувалося саме того, хто прагне надати допомогу. Ці слова – не нашкодь собі – звучали рефреном увесь тренінг і ними підсумовували.
«Перш ніж підійти до постраждалого, оцініть рівень безпеки для себе. Аби не сталося так, що замість допомогти ви впадете коло нього і рятувати вже доведеться двох осіб», – наголошувала інструктор тренінгу, лікар-анестезіолог Клінічної лікарні швидкої допомоги у Львові Христина Живіцька.
Адже безпомічно лежати на вулиці людина може з різних причин: збило авто, вдарило струмом, впала гілляка або цегла з балкона обвалилася, хтось штрикнув ножем. Зрештою, в сучасних умовах падіння на вулиці може розіграти й терорист, аби захопити когось в заручники чи привабити до себе натовп, особливо якщо це терорист-смертник. Або ж звичайні злодюжки, які можуть вихопити гаманець, мобілку чи схопити сумку людини, яка схилилася над лежачим, і втекти.
«Тому – підходите до людини від голови. Наближаєтеся й оцінюєте ситуацію: чи нема дроту електричного, чи не нависає над вами щось. Пробуєте з ним заговорити. Якщо не відповідає, то перевіряєте на больові подразники: натискаєте на ось цей трицепс», – показує лікар-анестезіолог Клінічної лікарні швидкої допомоги у Львові Богдан Матвіїв.
За його словами, якщо людина імітує непритомність, то на больові подразники вона зреагує. І тут же показує, як знешкодити симулянта, якщо той спробує завдати шкоди довірливому перехожому, котрий схотів допомогти.
Ні, знешкодження до програми з першої домедичної допомоги не входить. Але ж ми питаємо, тому лікар показує. Заодно ще раз пояснює, чому саме треба до лежачої людини підходити від голови.
Тридцять до двох
Отож, якщо ми з’ясували, що людина таки непритомна, то далі нас вчать визначати, чи вона дихає. Звісно, хтось спробує перевірити пульс. Проте лікар нагадує, що ми всі – не медики і в ситуацію, коли раптово хтось на наших очах втрачає свідомість, потрапляємо не часто. Тому нормальна реакція в такій ситуації – стресувати.
«В такій ситуації у вас буде гупати серце, аж вискакувати з грудей. Намагаючись намацати пульс у потерпілого, ви будете чути свій пульс. Ви сплутаєте їх і вважатимете, що людина в нормальному стані», – каже Богдан Матвіїв.
Тому він радить нахилитися до голови потерпілого, намагатися почути, чи він дихає. При цьому рахувати до десяти й дивитися чи здіймаються його груди.
Дихає? Отже, перевертаємо людину на бік.
Виявляється, перевернути непритомного на бік не так вже й легко. І тут справа не у його вазі. Навіть найважчого чоловіка можна перевернути, якщо правильно це робити. Після кількох тренувань на лікареві нам це вдається непогано.
А як діяти, якщо людина не дихає? Та робити непрямий масаж серця! Проте, якщо ви не медик і ніколи такого не робили, то у стресовій ситуації ви можете масажувати не серце, а десь трохи нижче, збоку, словом – не там. Або ж не так натискати, то й користі з того масажу не буде. Окрім того, як з’ясувалося, через дві хвилини такого масажу у людини, яка надає допомогу, починають боліти руки та спина. А масажувати треба, допоки приїде «швидка».
Щоби не збиватися з ритму, лікарі рекомендують ввімкнути собі на телефоні пісні «Stayin' Alive» або ж «Ти мене підманула».
«Робите 30 натискань. І якщо коло вас є ще хтось, хто може допомогти, то після 30 натискань він може зробити два вдихи через плівку-клапан, яка є у кожній аптечці в авто», – навчає Богдан Матвіїв.
І додає, що ці рекомендації діяли до 2020 року. А відколи панує ковідна пандемія, ВООЗ вилучила рекомендації щодо надання штучного дихання з плану надання першої домедичної допомоги. Зрештою, і непрямого масажу серця в такому випадку вистачає.
Не нашкодь потерпілому
Отже, ми навчилися перевертати людину та робити непрямий масаж серця. Принаймні ми це гарно демонструємо, коли лікар моделює ситуації та питає що робитимемо. Проте, виявляється, ми забули головне – викликати «швидку»!
«Якщо ви розпочали реанімаційну допомогу, то звертайтесь до когось, хто є поруч, нехай викличе швидку. Звертайтесь конкретно. Не кажіть: викличте хтось швидку, а кажіть: пані в червоному светрі, пане у синій куртці. Тоді точно ця людина допоможе», – радить лікар.
Водночас він нагадує, що перед тим як розпочати робити непрямий масаж серця, варто пересвідчитись, що це не зашкодить потерпілому. Тарас Матвіїв моделює ситуацію: ми бачимо, як перед нами йде дівчина, до неї підходять два чоловіки, дівчина падає, чоловіки втікають.
Добровольці з групи відразу починають «рятувати» дівчину, тобто манекен: перевіряють, чи у свідомості, один робить непрямий масаж серця, інший – телефонує у «швидку».
«Рани на тілі є?» – цікавиться лікар.
І тут виявляється, що таки є. І поки доброволець намагається запустити серце, у потерпілої з рани дзюрчить кров. А ми про це навіть не подумали.
Зрештою, в житті може трапитися багато різних ситуацій, про які звичайні люди, не медики, навіть не здогадуються. Натомість, намагаючись допомогти, можуть ще й зашкодити потерпілому. Відтак лікар не радить пхати до рота зомлілій людині жодних ліків. Бо ж ви не знаєте, від чого вона зомліла, чи має алергію та інших нюансів. Також не можна витягати ножа чи іншого гострого предмета, який є у тілі потерпілого; не перевертати, якщо людина впала з висоти; не бити по спині, якщо людина чимось подавилася, та багато чого іншого не робити.
Також лікарі вчили нас правильно викликати «швидку» допомогу: потрібно сказати, що сталося, де сталося, назвати адресу, розповісти, які реанімаційні заходи ви проводите. А якщо не можете назвати правильно адресу, то варто дзвонити на 112. Там зможуть запеленгувати, де ви є.
Замість висновків
Чи потрібні такі курси домедичної допомоги зараз?
Звісно, якщо раптом до Львова прийдуть ворожі окупаційні війська, то особи, які не навчені надавати допомогу під час воєнних дій, не зможуть допомогти. Те, чого вчать на цих курсах зараз, – використовують у мирний та спокійний час. Проте сам факт, що львів’яни цим зацікавилися і вчаться, – це дуже добре. І, ще раз повторюся, протягом трьох із половиною годин, поки тривав тренінг, лікарі повторювали: якщо ви не медик, то не робіть того і того, не зашкодьте собі та пацієнтові, дочекайтеся, поки приїде «швидка», вони знають, що робити.
А слухачі відчули на власній спині, як важко робити непрямий масаж серця і як після двох хвилин такої реанімації болить спина та руки. А тут ще можуть бути навколо спостерігачі з порадами, які будуть тебе смикати, щось кричати, заважати. А ти не маєш права відволікатися, бо ж від цього залежить чиєсь життя.
Після тренінгу слухачі підходили до лікарів та питали, де пройти поглиблене навчання.
Нагадаємо, як повідомляв «Вголос», курси першої домедичної допомоги у Львові можна пройти тут.
Моделі на фото – лікарі-анестезіологи Клінічної лікарні швидкої допомоги у Львові Христина Живіцька та Богдан Матвіїв.
ІА "Вголос": НОВИНИ