Цьогоріч, 1 листопада, Українська Греко-Католицька Церква молитовно вшановує 80-у річницю смерті Праведного митрополита Андрея Шептицького, який був предстоятелем УГКЦ в 1901-1944 рр.

Пропонуємо пригадати цікаві факти із життя та маловідомі, проте надзвичайно сильні думки митрополита.

Походив з дуже знатної, заможної та віруючої родини

Родина Шептицьких була однією з найдавніших українських боярських родин. Батько Андрея, Іван Шептицький, походив із древнього лицарського роду Сасів, який отримав своє шляхетство від самого Данила Галицького за особливі заслуги перед князівством. Грамоту на земельні володіння цій родині ще 1284 року надав Лев Данилович, галицько-волинський князь. Загалом Шептицькі дали країні багато відомих імен у розвитку греко-католицької та польської римо-католицької церков. Серед найбільш відомих – Варлаам та Атанасій і Лев Шептицькі, які були засновниками собору Св. Юра у Львові.

Знав багато іноземних мов

Митрополит вільно володів більш ніж десятьма іноземними мовами. Серед них - польська, англійська, французька, німецька, староєврейська та латинська мови. Завдяки своїм знанням митрополит під час своїх візитів до США, Канади, Бразилії та Аргентини міг обходитися без посередників та перекладачів.

Реформував УГКЦ разом з Папою Римським

Шептицький мав особисту зустріч з Папою Левом ХІІ. Під час цієї зустрічі з Папою він розповів про своє бажання йти у монастир Василіянського Чину. Понтифік у той час мав грандіозні плани щодо УГКЦ і тому благословив рішення Шептицького піти у монастир. У 1900 році Папа оголосив Андрея Шептицького митрополитом Галицьким. Відтоді розпочався  розвиток греко-католицької церкви в Україні, зокрема у Галичині.

Відкривав академії, музеї, школи, садки та лікарні

За своє життя Андрей Шептицькй встиг відкрити Львівську греко-католицьку богословську академію, Богословське наукове товариство, український католицький інститут. У 1905 році митрополит засновує Український національний музей та відстоює ідею Українського університету у Львові. Також Шептицький підтримував діяльність приватних шкіл, товариства «Просвіта», «Рідна школа», НТШ, об’єднання «Луг», «Пласт» тощо. Крім того, глава УГКЦ відкривав садочки і школи, допомагав молодим художникам. У соборі Св. Юра Митрополит організував Народну школу ім. Грінченка для бідних дітей. Шептицький віддав усі свої землі для створення там шкіл, а також заснував Народну лічницю, де могли безкоштовно лікуватися ті, хто не міг дозволити собі лікуватись за гроші.

Був посмертно удостоєний нагороди Яна Карського за порятунок євреїв

У страшні часи Голокосту Андрей Шептицький переховував євреїв від нацистів. Чоловікам та жінкам, за ініціативи владики, видавали фальшиві документи, аби ті могли втекти за кордон. Також митрополит організував таємне вивезення 2000 дітей євреїв 14 серпня 1944 року. Дітей переховували у криптах, у монастирських школах, сиротинцях Львова та на околицях. Крім того, митрополит писав листи нацистському керівництву, в яких засуджував переслідування та знищення євреїв. За це та іншу підтримку євреїв митрополита не раз висували на звання «Праведника народів світу».

Отримав право правити Службу Божу сидячи

Митрополит все життя стійко боровся з важкою хворобою. В дитинстві Андрей перехворів на скарлатину. Хвороба дала серйозні ускладнення, які згодом привели до ревматизму. Через те, що захворювання постійно прогресувало і прикувало Шептицького до інвалідного візка, у 1939 році митрополит навіть отримав спеціальний дозвіл від Апостольської столиці – правити Службу Божу сидячи.

Реформував банківську систему

До Шептицького УГКЦ не один раз намагалась створити свій банк. Але їй не вдавалось цього зробити. Владика Шептицький зміг. Для початку він створив українське страхове товариство «Дністер», яке надавало послуги усім релігійним об’єднанням. А коли у «Дністрі» накопичився певний капітал, Шептицький перетворив страхову компанію у банк, який не лише успішно працював, але й збільшував свої фінансові можливості. З часом митрополит створив фінансові гілки у селах та районах, довів до людей, що, вкладаючи гроші, вони згодом отримають від цього блага у своєму повсякденному житті.

Віддав до музею понад 3 тисячі книг

Шептицький був справжнім мисливцем за інкунабулами, пам’ятками українського письменства та культури. Він постійно привозив з Європи цікаві екземпляри книг. Спеціально для своїх пергаментних скарбів владика навіть замовляв книжкові полиці з Італії. Національний музей у Львові отримав від Андрея Шептицького величезну літературну спадщину у понад 3 тисячі книг. Кількість книг могла бути набагато більшою - колекція митрополита нараховувала не менше 20 тисяч. Проте у радянські часи після смерті владики більшість книг з його колекції було спалено.

Пережив політичні репресії та переслідування радянської влади

Митрополит Шептицький та його родина потерпали від переслідувань радянської влади. У 1939 році брата владики Лева разом з дружиною та дітьми розстріляли співробітники НКВС, а маєток родини розграбували та понищили. Під час Першої світової владику відправили у заслання. Проте це не зламало дух Шептицького. Після повернення на Батьківщину митрополит все одно продовжував розвивати церкву. У вересні 1944 році Андрей Шептицький тяжко захворів. Передчуваючи свою смерть, він скликав до себе монахів, яким заповів не здаватися перед більшовицькою владою.

"Наша Церква буде знищена, розгромлена більшовиками. Але держіться, не відступайте від віри, від святої Католицької Церкви. Вона буде гарнішою, величавішою від давньої та буде обнімати цілий наш народ. Україна звільниться від свого упадку та стане державою могутньою, з’єднаною, величавою, яка буде дорівнюватися другим високо розвинутим державам",- це було останнє передбачення блаженного митрополита Андрея Шептицького.

 

 

Перший пам’ятник митрополиту звели ще за його життя

У Львові перший пам’ятник митрополиту відкрили у 1935 році – у день 30-річчя Національного музею. Скульптура Шептицького розмістилася на подвір’ї музею на вулиці Мохнацького (Драгоманова). На відкриття прийшла уся галицька інтелігенція. Автором першого пам’ятника Шептицькому був відомий у той час Сергій Литвиненко. Цей пам’ятник знищила Радянська влада після Другої світової війни. Згодом багато разів йшлося про відновлення пам’ятника, але цього так і не сталося. Другий пам’ятник Митрополиту у Львові з’явився 26 липня 2015 року на площі Святого Юра.

Маловідомі висловлювання Андрея Шептицького

1) Християнське виховання є найбільшим добром у світі. Хоч би Ви не мали що дітям лишити, якщо дасте їм правдиву побожність, як навчите їх чесної праці, як устережете їх від неморальності, то лишите їм в спадщині найбільше добро, яке їм можете дати.
 
2) Стережіться ненависті. Любіть всі своє, свого тримайтеся і про своє дбайте, але стережімся ненависті, бо ненависть — се чуство нехристиянське. Єднаймо свої сили, бо сили розділені завсігди будуть слабими.
 
3) Ніколи не тратьте з очей Божої науки Ісуса Христа. Вкінці, ще раз до всіх вас разом, браття мої милі, звертаюся і прошу, щоби в кожній вашій праці ви ніколи не тратили з очей Божої науки Ісуса Христа. Пам’ятайте, що лиш Його наука приносить нам спасеніє, світло і силу, що з Єго хреста спливає на нас через Святі Тайни Божа благодать.
 
4) Будьте ощадними, але не скупими! Пам’ятайте, що добра, котрі посідаєте, маєте від Бога, а Бог приказав вам давати милостиню. Пам’ятайте, що кожний дар, убогому даний, Всевишній сприймає на свій рахунок.
 
5) Христос для мене є всім. Паси вівці мої… Ці слова відносяться до всіх єпископів. Проте, коли я з волі Божої став вашим єпископом, то і від мене Христос очікує, що з любови до Него буду над Вами щиро працювати. Як же ж Христа не любити, коли Він є для мене всім: отцем, братом, приятелем, — коли я Йому всім завдячую, що маю.
 
6) Віра — провідник до спасіння. Людський розум не може власною силою добре пізнати Бога і Його волі. І якщо Бог не дав би нам віри, яка просвітила розум, то ми ніколи не могли б дійти до спасення.
 
7) Спільна молитва має більшу силу, ніж молитва кожного зокрема. Нехай ціла родина — батько, мати і діти щодня спільно відмовляють молитви. Така молитва має більшу силу, не лише тому, що тут один за другого молиться, один другому випрошує ласки з неба, але ще й тому, що Ісус Христос обіцяв особливішим способом бути з тими, що лучаться в Його імені.
 
8) Під впливом Христової науки змінюється цілий світ. Зникають дикі звичаї і стають лагіднішими. Взаємні відносини людей опираються на чеснотах справедливості і любові. Тиранія перетворюється на батьківську владу, завданням якої є добро підчиненних і батьківська опіка над ними.
 
9) Останнім словом є слово любові. Не пусте то слово. Хотів би з неба стягнути для вас проміння Сонця любові, того Сонця, що ним є Бог. Знаю, що тепло цього Сонця є єдиним ліком на всі ваші болі. І коли б міг цим теплом загріти вас, то, напевно злегшив би всі Ваші злидні й терпіння! Бо здається мені, що саме брак любови є джерелом всякої біди та нужди.
 
10) Буду завжди за вас молитися. Сьогодні іду від вас і буду завжди за вас молитися. Знайте, що в ту хвилину, як ви звернитеся до мене зі своєю молитвою, я відгукнуся на неї.

ІА "Вголос": НОВИНИ

Всі свіжі новини на нашому Telegram-каналі Приєднуйся!