Про це повідомляє Радіо свобода
«Український уряд поставив перед собою два націоналістичні завдання – перше: щоб нацменшини не могли вчитися, друге: щоб не мали можливості розмовляти рідною мовою», – сказав Сійярто.
На думку урядовця, ознаками того, що нацменшини «стали мішенню» є події довкола «мовного закону», а також підпалу офісу Товариства угорської культури на Закарпатті.
«А зараз скасовують закон, який забезпечує можливість, щоб нацменшини могли вживати власну мову. У правовій державі не відбуваються речі, які мають місце в Україні», – сказав Сійярто.
Він заявив, що в так званому «законі Ківалова-Колесніченка» допустима межа вживання мови нацменшин починалася з десяти відсотків, а в новому законопроекті депутати «хочуть прив’язати до 33-х відсотків», сказав Сійярто.
«Останні події зміцнили позицію Угорщини, що вона не підтримуватиме євроатлантичних зусиль Києва, доки не буде налагоджено ситуацію із правами нацменшин», – додав він.
Нагадаємо, 28 лютого 2018 року протягнутий регіоналами ще у 2012 році Закон «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI (неофіційно відомий як «Закон Ківалова-Колесніченка», «Мовний закон КоКі») було визнано неконституційним.
Закон Ківалова-Колесніченка ВРУ ухвалила ще 3 липня 2012 року з численними порушеннями, які зафіксувала опозиція. Це голосування призвело до масових протестів, проти яких тодішня влада застосувала силу.
За скасування «мовного закону» Рада проголосувала 23 лютого 2014 року, однак тодішній голова Верховної Ради та виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов не підписав схвалений закон «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади державної мовної політики»: за його словами, це «призвело б до загострення соціальної напруги та створило б умови для політичних спекуляцій».
У липні 2014 року із клопотанням визнати «закон Ківалова-Колесніченка» неконституційним до КСУ звернулася фракція ВО «Свобода» у Верховній Раді повним складом. Обґрунтовуючи неконституційність закону в цілому, нардепи заявили, що були порушені процедура розгляду й ухвалення закону, крім того – низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови над державною. Також вони звернули увагу, що передбачений законом «вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) і обмежує права інших».
У коментарі «Вголосу» доктор філологічних наук Ірина Фаріон також заявила, що можливе ухвалення мовного закону №5670-д знову заведе в неконституційне поле закон «Ківалова-Колесніченка».
Лариса Ніцой також зазначила, що законопроект про мову №5670, який сьогодні лежить у Верховній Раді, у разі ухвалення стане новим «законом Ківалова-Колесніченка».
ІА "Вголос": НОВИНИ