Охоронець житлового комплексу в Гостомелі Олександр Медвідчук розповів про те, як потрапив у полон до окупантів та зумів вирватись з нього.

Цією історією поділились на фейсбук-сторінці Оперативного командування «Північ».

Відомо, що у полоні він був недовго і зумів втекти та допомогти звільнитись іншим.

Так, російські загарбники вдерлися на територію комплексу з купою поранених, відступаючи після бою. Перед цим начальник охорони ЖК втік, а охоронці не мали зброї і стали легкою здобиччю для орків.

Після обшуку охоронців відпустили, а Медвідчука потягнули з собою далі, бо побачили на його лівій руці татуювання «За ВДВ» (з 2015 по 2018 служив в 25-й окремій повітрянодесантній бригаді, пройшов АТО). 

Та невдовзі почався артобстріл, СОБРівці кинулися в один бік, а Олександр, схопивши попід руки двох полонених, чкурнув в протилежну сторону. 

«Ні про що не думав, просто біг, - згадує він. -  В мене такий адреналін був, так біг, як ніколи в житті!».

Втікачі прибігли назад до житлового комплексу. Ховаючись там протягом доби, Медвідчук потрапив під обстріл гвинтокрила  - «піймав» осколки в коліно. Транспорту не було, тому разом із товаришем вибиралися пішки: пройшли приблизно 40 кілометрів до Боярки, звідти електричками до Білої Церкви. Там Олександр пошкутильгав до СБУ, аби передати номери телефонів, які лишилися після спроб дзвінків рашистів. Контррозвідники перевірили його самого та витягли один осколок. 

Вранці «мандрівник» пройшов у напрямку дому ще 25 кілометрів, але потім почала кровоточити рана, і прибулі родичі повезли його назад в Білу Церкву. Там лікарі витягнули другий ще більший осколок та відправили відпочивати.

«Але я психанув і наступного дня пішов до військкомату», - посміхається воїн.

«Ну що, будемо їх бити?» – запитав воєнком. «Будемо!» – відповів Олександр. «3-тя танкова?» - «Так, звичайно». 3 окрема танкова бригада.

Ще під час попередньої служби він навчався на Т64Б, Т-72 і Т-80, двічі проходив військові збори в 3-й окремій танковій бригаді. 

«Навідником став, бо це моя справа, я її люблю, - говорить Медвідчук. – Не хочу, щоб хтось інший затупив. Я просто впевнений в собі, що вистрілю як треба». 

На відео: перший фрагмент – стріляє навідник солдат Олександр Медвідчук; другий - командир танку молодший сержант Віктор Абакуменко (праворуч) та механік-водій солдат Олександр Голоско.

 

Читайте також:

ІА "Вголос": НОВИНИ