У 1997 році була відкрита кримінальна справа за фактом побиття учасників демонстрації, присвяченій відзначенню чергової річниці Жовтневої революції у Львові. По цій справі серед інших проходив і нинішній нардеп Андрій Парубій. Відповідно, щодо них відкрили кримінальну справу за статтею «хуліганство». Справа була розслідувана і передана в Шевченківський суд м. Львова.
Однак націонал-патріотичні сили суд заблокували. Відтак розгляд судової справи перенесли в іншу область. Оскільки свідки та потерпілі не мали можливості їздити на судові засідання, справа пролежала в суді до 2002 року і була повернута на розгляд у Галицький суд Львова.
У 2004 році вибіг термін давності розгляду цієї справи і вона була закрита. Але є нюанс. Закриття справи за терміном давності не є реабілітуючою статтею, яка знімає кримінальну відповідальність. Відтак комуніст Калинюк звернувся в Генпрокуратуру з проханням перевірити як саме в 2002 році Парубій був обраний депутатом облради. Адже він на той час перебував під кримінальною статтею і відповідно до законодавства не міг бути зареєстрований кандидатом , ані, тим більше, обраний депутатом. Але пана Парубія було обрано навіть заступником голови облради! (Для цього було незаконно збільшено кількість заступників до трьох осіб).
Лідер львівських комуністів Олександр Калинюк звернувся до Генпрокуратури із запитанням чи вказав Парубій у свої документах під час реєстрації кандидатом в народні депутати інформацію про те, що до 2004 році він перебував під кримінальною відповідальністю і що справа була закрита не за реабілітуючою статтею. Якщо він це приховав – переконує комуніст – значить вніс у документи заздалегідь неправдиву інформацію. Відтак Олександр Калинюк вимагає, щоб прокуратура внесла протест у ЦВК і розглянула питання про позбавлення Парубія депутатства. Генеральна прокуратура скерувала ці всі матеріали у обласну прокуратуру і остання зараз проводить перевірку з даного питання. Як зазначив секретар Львівського обкому КПУ, контроль за розглядом цього питання взяла на себе парламентська фракція КПУ.
Андрій Парубій у своєму коментарі Вголосу не став заперечувати, що на час виборів він перебував під кримінальною відповідальністю:
«Дійсно свого часу була відкрита кримінальна справа, а потім вона була закрита. Суд так і не відбувся. Справа була закрита за терміном давності. Жодного вироку не було винесено. Чи цей факт був вказаний в моїй офіційній біографії, я цього не пригадую. Можливо, що і не вказував, бо ця справа не була доведена до засідання і моя вина не була доведена. Але я здивований такою цікавістю комуністів до моєї особи».
Отже, суто теоретично, можна припустити, що Парубій складе депутатські повноваження. Ми, звичайно, у це не віримо, та все ж, якби таке сталося, то що би втратила Верховна Рада якби цього добродія позбавили депутатського мандата?
Доповідаємо: за рік роботи у Верховній Раді нардеп Парубій напрацював:
Законопроектів – 0
Поправок, до законопроектів – 0
Депутатських запитів – 0
Навіщо ж Нашій Україні потрібен Парубій?
По-перше, щоб штовхатися біля трибуни, по-друге, тикати пальцем у кнопки, коли накажуть, не задаючи при цьому ніяких запитань, і по-третє, щоб озвучувати провокативні заяви. На зразок тієї із якою Парубій виступив зовсім недавно: що БЮТ і Партія регіонів ніби уже розподілили міністерські портфелі і за даними НУНС, посада Голови Верховної Ради відійде лідерові Партії регіонів Вікторові Януковичу, а віце-прем'єром стане Дмитро Табачник, міністром юстиції - Сергій Кивалов, міністром з питань надзвичайних ситуацій - Нестор Шуфрич і т.д.
Для цього і тримають.
В Секретаріаті – Кислинський, а у Верховній Раді – Парубій.
P.S. Чисто для інтересу. Цікаво, чи думали викладачі історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, викликаючи до дошки студента Андрія Парубія, що перед ними майбутній законотворець, заступник голови облради. розум, честь і совість нашої епохи?
ІА "Вголос": НОВИНИ