У різних областях України викрадають дітей. Нахабно, посеред білого дня, прямо на вулиці їх саджають у автівку темного кольору і кудись везуть.
Такою інформацією аж кишать соцмережі, тро це йдеться у сюжеті ТСН. Майже в кожній області України подібне з’являється по кілька разів на місяць.
Хоча жодне з таких повідомлень у поліції не підтверджують. Правоохоронці почали відстежувати такі речі, бо не розуміють, звідки беруться ці панічні атаки, що заполонили соцмережі.
"Навіть не розуміють, що штучно створюють ось таке нагнітання, що у нас, мовляв, усе погано, дітей викрадають, їх продають на органи, будьте обережні, бійтеся, оглядайтеся", — розповідає речниця ГУ Нацполіції Рівненщини Ольга Ангелова.
Сказати, що це зачіпає людей — нічого не сказати. Бо йдеться про найвразливішу тему з усіх можливих — дітей. Психолог Олександр Турченюк аналізує одне з таких повідомлень, де нібито дітей викрадають чоловік із жінкою на чорній автівці.
"Чорний "мерседес" відсилає людей автоматично до ночі, до чорного кольору. Там, де підвищуються страхи, тривоги", — зазначає він.
Психолог припускає, що такі фейки може поширювати людина задля якоїсь своєї забави, або навіть несвідомо. І має рацію. Нам вдалося розшукати автора одного з таких повідомлень. Пані Тетяна розповіла, що перепостила інформацію про зникнення дітей, бо почула таке від родичів, а ті — від інших людей, і вирішила застерегти всіх знайомих.
Біда в тому, що ця пані навіть не розуміє, якої шкоди завдає людям, сіючи в душах страх. Для телефонних хуліганів у нас є навіть кримінальна відповідальність. За фальшиві повідомлення в соцмережах ніхто карати не буде. Але їхні наслідки — надсерйозні. Та крім банального розповсюдження чуток, поширення таких постів може бути і цілеспрямованим.
"Таким чином дуже зручно і сіяти паніку, і тиснути на недовіру до державних інститутів, недовіру до поліції, недовіру до СБУ, просто тестувати на такій близькій темі як діти — зручно", — розповідає директор центру "Сприяння миру та безпеки дитини" Юлія Трестер.
Науковці кажуть, що це — технологія, і вона працює насамперед із масовою свідомістю. Якщо вам тривалий час постійно давати інформацію про злочини, зокрема, масові викрадання дітей, — спочатку ви будете залякані, а потім просто звикнете.
"Але за певних обставин масовий вкид якоїсь інформації призведе до того, що ця негативна інформація вийде з підсвідомого в ваше свідоме і відбудеться певний соціальний вибух", — пояснює доктор наук із держуправління, завкафедри інформаційної політики та цифрових технологій Національної академії держуправління при Президентові України Олександр Карпенко.
Фахівці стверджують, що фейки — це реальна психологічна зброя, такий собі інформаційний вірус. За словами Карпенка, це може бути впливом зовнішніх спецслужб для дестабілізації ситуації в Україні.
Люди вірять відразу і не перевіряють. Бо повідомлення, щоб бути ефективним, має спиратися на якісь реальні події. Зупиняти метро в Києві після телефонних дзвінків про мінування почали лише з початком реальної війни та реальних мінувань. Так і з фейковими викраденнями. Вони ефективні, якщо таке відбувається насправді.
Торік уся Одеса — поліція, нацгвардія, кінологи, волонтери — добу шукали дев’ятирічного Андрія Єфимова. А ще переглядали камери спостереження, куди могли відвести хлопчика. Прочісували усе. Його знайшли на Привозі. Дитину викрала неповнолітня. Вона пояснила, що просто хотіла забрати в Андрія телефон, а щоб хлопчик не викрив її своїм плачем, і його зі собою взяла.
А от 16-річну Діану Хріненко з Кіровоградщини, яка зникла півтора місяця тому, не знайшли і досі. Школярка поверталася додому зі святкування Дня Незалежності і зникла за кількасот метрів від рідної хати. На тому місці знайшли її закривавлений телефон і краплі крові на дорозі.
І знову ж таки на Кіровоградщині уже два роки не можуть знайти 12-річного Іллю Макарова. Та у всіх цих випадках були заяви до поліції про зникнення дітей. І приховати від громадськості такі жахливі випадки практично нереально. На щастя, зникнення дітей у поліції вважається суперпріоритетом і вмикаються одразу всі механізми розшуку та порятунку.
"Будь-яка подія, яка трапляється з дітьми, це резонанс. До заходів із розшуку дитини залучається максимальна кількість працівників поліції", — розповідає старший інспектор відділу превенції ГУ Нацполіції Кіровоградщини Сергій Луненко.
Але в загадці інтернет-викрадень є ще одне пояснення. І воно навіть цинічніше, ніж атаки спецслужб. Експерт твердить про такі собі маркетингові експерименти. Простими словами вивчення інтернет-ринку для просування товарів і послуг. Від таких інтернет-експериментів постраждали цього року Індія, Казахстан і Росія.
"Це коли якусь технологію використовують через ЗМІ для того, щоб сформувати мережеві спільноти — цільову аудиторію, збільшити кількість лайків і перепостів. Робиться ефективний вкид інформації для людей, котрі будуть реагувати миттєво, передавати цю інформацію скрізь, потім ви сформуєте групу, яку потім після цього можна використовувати у будь-яких інших цілях. Постити якісь товари вам необхідно", — наголошує Олександр Карпенко.
Тож визначити реальних зловмисників, котрі замовляють фейки, — справа кіберполіції. Але і ми з вами маємо хоч трохи навчитися ставити бар'єри проти таких "тьоть", котрі раніше пліткували на лавочках, а зараз вийшли у Всесвітню мережу.
ІА "Вголос": НОВИНИ