У нашому місті є біля трьох десятків площ. Але, домовляючись про здибанку «на площі», ми знаємо: вона буде на площі Ринок. Лише львів’яни знають, що пам'ятник «коню» – це пам'ятник королю Данилу Галицькому, а «універ» – це університет імені Івана Франка. А ще, тільки мешканці Львова в курсі, де у Львові є «жаба», «ікони» та «клюмба».

«Вголос» вирішив пригадати всі неофіційні назви міського простору Львова, які містяни часто вживають у своєму мовленні. 

Алтайки – так львів'яни звикли називати Піскові озера, розташовані між вулицями Євгена Коновальця, Академіка Степана Рудницького, Генерала Чупринки та Гординських, що у Франківському районі Львова. До 1990-х років озера називали Алтайськими через вулицю Алтайську (теперішня вулиця Гординських), яка була поблизу них. 

Піскові (алтайські) озера
Фото: Вікіпедія

Нову назву озера отримали на початку 90-х, утім львів'яни часто продовжують вживати й стару. 

Ашан – коли львів'яни їдуть в Ашан, найімовірніше, це означає, що вони їдуть у торговий центр King Kross Leopolis на шопінг. До речі, його урочисто відкрили у 2010 році і саме він став найпершим сучасним великим торговим центром Львова. 

King Kross Leopolis (Ашан)
Фото: King Kross Leopolis

Звісно, після шопінгу мешканці міста таки заходять у супермаркет Ашан, аби придбати славнозвісний багет. 

Будинок книги – так мешканці міста подекуди продовжують називати перший львівський хмарочос – будинок Шпрехера. Стара назва «приїлася» львів'янам ще з радянських часів: раніше на першому поверсі будівлі було безліч книгарень. За часів незалежності приміщення книгарень здали в суборенду, а на їхньому місці відкрилися бутіки з одягом та взуттям.  

Будинок книги (будинок Шпрехера)
Фото: Galinfo

Брюхи – народна назва Брюховичів.

Брюховичі
Брюховичі

Мешканці Львова полюбляють їздити у «Брюхи», аби смачно поїсти чебуреків та поплавати в Брюховицькому озері. 

Чебуречна в Брюховичі
Фото: 032.ua

ВВ – абревіатура, яку львів'яни часто використовують, називаючи вулицю Володимира Великого.

Вулиця Володимира Великого
Фото: Олександр Шутюк

Віденка – так мешканці міста йменують одну з найстаріших кав'ярень Львова – Віденську кав'ярню. З моменту відкриття у 1829 році це місце стало улюбленим серед львівської інтелігенції. Зокрема, посмакувати кавою у заклад нерідко приходили Михайло Грушевський, Іван Франко, Станіслав Людкевич та Володимир Гнатюк.

Віденська кав'ярня
Фото: Lemberg-tour

Гай – Шевченківський гай (Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького) деякі львів'яни називають просто «гаєм».  

Шевченківський гай (Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького)

Домініканка, Домінікана – скорочена «народна» назва Домініканського собору (зараз –  греко-католицька церква Святої Євхаристії).

Домініканський собор

Ельжбета – так деякі мешканці міста досі називають Церкву Святих Ольги та Єлизавети. 

Церква Святих Ольги та Єлизавети

Жаба – таким словом колись львів'яни охрестили пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку. Річ у тім, що з моменту встановлення у 1992 році монумент дуже рідко мили, через що його поверхня окислилася і набула зеленого відтінку. 

Ікони – так в народі називають площу Олекси Гасина поблизу бібліотеки Василя Стефаника. 

Площа Олекси Гасина
Фото: Фотографії старого Львова

Індія – північна частину району Збоїщ. Неофіційна назва виникла через ромське населення, яке проживає у цій місцевості. 

Мікрорайон Індія
Фото: Вікіпедія

Кайзер, Кайзервальд –  ландшафтний парк «Знесіння» львів'яни досі називають «Кайзервальдом» (скорочено –  «Кайзер»). Саме таку назву мала лісова місцевість на пагорбах Личаківського району Львова. 

Одну частину цієї території сьогодні займає Шевченківський гай (Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького), а іншу – ландшафтний парк «Знесіння». Але для справжніх львів'ян усе це – Кайзервальд.

Кайзервальд

Катедра – так скорочено львів'яни називають Латинський катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії. 

Латинський катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії. 
Фото: secretland.info

Кінь – народна назва пам’ятника Данилові Галицькому. Традиційне місце зустрічі для багатьох львів'ян. 

Пам'ятник Данилові Галицькому

Кічок – так у народі львів'яни називають сувенірний ринок «Вернісаж». Свою назву отримав від слова «кіч», яке у перекладі з німецької – несмак, вульгарність, халтура. 

Ринок "Вернісаж"
Фото: Діло

Крива – скорочена назва проїзду Крива Липа. 

Проїзд Крива Липа
Фото: inlviv.in.ua

Крита – так деякі львів'яни називають зупинку з офіційною назвою «Головна Пошта». Споруджена у 2005 році, вона стала першою критою зупинкою в Україні. 

Зупинка "Головна пошта"
Фото: Вікіпедія

Костел – ще одна назва, яку мешканці міста використовують для опису Церкви Святих Ольги та Єлизавети. У львівських маршрутках часто можна почути: «Зупиніть біля Костелу!». Беззаперечно, це не єдиний костел у Львові, утім про який саме костел йдеться, зрозуміло абсолютно всім. 

Кульпа, кульпар – жаргонна назва Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні, що на вулиці Кульпарківська, 95. Також цю назву використовують й стосовно вулиці Кульпарківської загалом. 

Львівська обласна державна клінічна психіатрична лікарня (вул. Кульпарківська, 95)

Клюмба таку назву отримала на початку 90-х площа, де сьогодні стоїть пам'ятник Тарасові Шевченку. Колись на площі була клумба, біля якої львів'яни збирались, аби обговорити різноманітні політичні питання. 

Пам'ятник Тарасу Шевченку
Фото: Lvivcenter.org

Клуб трамвайників, кузнєчик – радянська назва Палацу культури ім. Гната Хоткевича. Деякі львів'яни старшого покоління досі називають це місце «Клубом трамвайників», оскільки поблизу залізничного мосту на вулиці Замарстинівській була трамвайна зупинка з однойменною назвою «Клуб трамвайників».

Крім цього колись ця будівля була названа Палацом культури імені Кузнєцова на честь радянського розвідника Кузнєцова. Через це деякі львів'яни за старою звичкою досі кажуть на неї «Кузнєчик». 

Палац культури імені Гната Хоткевича
Фото: Вікіпедія

Лебеді – ще одне з найпоширених місць зустрічі для львів'ян. «Зустрінемось біля лебедів» для львів'ян означає «зустрінемось біля озера з лебедями у Стрийському парку».  

Озеро у Стрийському парку
Фото: Вікіпедія

ЛЄванда – так жаргонно називають мешканці міста мікрорайон Левандівку. 

Левандівка
Фото: Lviv.com

Літачок – колись у Львові була інсталяція «Паперовий літачок». Згодом її демонтували, але місце, яке львів'яни так і охрестили «біля літачка», зберегло свою назву. 

Пам'ятник паперовому літачку
Фото: mapio.net

Лялька – так мешканці міста досі називають будівлю Лялькового театру.  З середини 1990-х до 2000-х років у ній був також культовий клуб з назвою «Лялька», який став справжнім центром львівської рок-культури. Про нього з приємною ностальгією львів'яни згадують досі.

Клуб "Лялька"
Фото: Віль Фургало

Мартовича – це місце, куди колись потрапляли незаконослухняні львів'яни, які щось «наробили» в центрі. Іншими словами, так мешканці Львова колись називали Галицький райвідділ поліції. Оскільки він був розташований на вулиці Мартовича, то ті, кого забирала поліція, так і казали: «Я на Мартовича».

Згодом Галицький райвідділ об'єднали із Личаківським. Та, мабуть, це місце місцеві «забіяки» наврядчи пригадують з ностальгією:)

Вулиця Мартовича
Фото: Вікіпедія

Пам’ятник «Тещі» –  жартівливе ймення, яке деякі львів'яни використовують стосовно пам'ятника Святому Юрію Змієборцю (змія теща:) )

Пам'ятник Святому Юрію Змієборцю.

Попрошайка – народна назва пам’ятника Івану Федорову. Мешканці міста жартують, що кам'яний першодрукар стоїть з простягнутою долонею, наче просить грошей.

Пам'ятник Івану Федорову
Фото: luk-look.livejournal.com

Поліграф – народна назва Української академії друкарства. 

Навчальний корпус №2 Української Академії Друкарства
Фото: Прадідівська слава

Парнокопитний – так львів’яни жартівливо прозвали Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького.

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького

ПАлітЄх – таким словом часто називають студенти Національний університет «Львівська політехніка». Звідки взялися ці буква «А» та «Є»?!

Національний університет «Львівська політехніка».
Фото: Львівська політехніка

Площа (площа нирок) – площа Ринок. У Львові є близько трьох десятків площ, але, чомусь, коли мова йде про здибанку на площі, ніхто навіть не запитує : «На якій саме?». Всі знають, що вона відбудеться власне на площі Ринок. Поширена серед місцевих жителів й інша назва площі Ринок – площа нирок. 

Площа Ринок
Фото: etnosvit.com

ПрІвоз – так мешканці міста називають Привокзальний ринок, утім не дуже зрозуміло, чому львів'яни вживають цей русизм. 

Привокзальний ринок

Психів – жартівлива назва району Сихів. 

Сихів

Рогатка – район вулиці Богдана Хмельницького та Новознесенської. Цю місцевість називають через поворот, який схожий на рогатку. 

Рогатка
Фото: WikiMapia

Рокс – так львів'яни за старою звичкою називають Будинок науки та культури Львівської залізниці (Палац залізничників). Колись на його місці був кінотеатр «Роксі», від чого мешканці міста й прозвали будівлю «Роксом». 

Палац залізничників (Рокс)
Фото: Вікіпедія

Русалка Дністрова – ще одна назва критої зупинки «Головна пошта», яка поширена серед львів'ян. Виникла через те, що поблизу із нею розташований музей Русалки Дністрової. 

Зупинка Русалка Дністрова
Фото: Львівська пошта

Стометрівка – народна назва алеї на проспекті Свободи. Ця назва, до речі, умовна, оскільки алея має довжину понад 300 метрів:)

Львівська стометрівка
Фото: Антон Коломєйцев

Сквозняк – продуктовий магазин на Проспекті Шевченка, отримав таку назву ще з радянських часів. 

Сквозняк
Фото: Львівська газета

Топольна – коли львів'яни кажуть «Я на Топольній», то найммовірніше йдеться якраз не про вулицю, а про Львівську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги. 

Львівська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. 
Фото: Українська правда

Універ – так студенти (і не тільки вони) називають Львівський національний університет ім. Івана Франка. І хоч сьогодні у Львові вже є багато університетів на будь-який смак, для справжніх львів'ян «універ» – лише один.

ЛНУ ім. Івана Франка
Фото: Вікіпедія

Унітаз – таку жартівливу назву мешканці міста придумали для сучасної будівлі Укросоцбанку на площі Міцевича. Її збудували у 2005 році посеред центральної частини міста, що викликало хвилю обурення серед львів'ян. До слова, через неї Львів ледь не виключили зі світової спадщини ЮНЕСКО. 

Унітаз
Фото: WikiMapia

Унітаз – ще одне місце із жартівливим йменням «Унітаз» є поблизу львівської політехніки.  Утім цей «унітаз» львів'яни любили. Мова йде про пивний бар на вулиці Київській. Свою назву він отримав через магазин сантехніки, що був розташований навпроти. Зараз там також є заклад із схожою назвою «Unitas». 

Унітаз
Фото: Фотографії Старого Львова

Хвиля – так скорочено мешканці міста називають стелу «Хвиля національного відродження», яку встановили біля пам'ятника Тарасові Шевченкові. 

Хвиля національного відродження
Фото: Вікіпедія

А які народні назви пригадаєте Ви?