Про це йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature.

«Поточне скорочення площ льодів на заході Антарктики є наслідком того, що схема руху вітрів біля її берегів змінилася в 1940-х роках, унаслідок чого теплі глибинні течії почали знову омивати шельф і підводну частину льодів. Це і є причиною тих втрат, які ми бачили за останні кілька десятиліть», - розповідає Джеймс Сміт (James Smith) з Британської антарктичної експедиції.

Щорічно льодовий щит Антарктиди втрачає до 2,8 тисячі кубічних кілометрів льоду, а за останнє десятиліття льодовий покрив скорочується все швидше і швидше. Упродовж тривалого часу вважалося, що це відбувається через прискорене формування айсбергів, проте американські кліматологи в червні 2013 року з'ясували, що трохи більше половини від обсягу зниклих льодів були розтоплені теплими течіями, що омивають підводну частину льодового щита Антарктики через своєрідні канали-річки біля підніжжя льодовиків .

Сміт і його колеги підтвердили, що це насправді так. Ці течії вже стали причиною різкого скорочення льодової шапки Антарктиди приблизно 10 тисяч років тому, з'ясували дослідники, вивчивши відкладення панцирів планктону, що формувалися на дні моря Амундсена протягом декількох десятків тисяч років.

Флуктуації в температурі води, як пояснюють вчені, досить сильно впливають на хімічний склад панцира деяких водоростей і зоопланктону, що дає можливість використовувати їх відкладення як своєрідний «кліматичний літопис». Він дозволяє дізнатися не тільки те, як змінювалася температура вод морів і океанів в далекому минулому, але і зрозуміти, в який бік і як рухалися течії.

Зібравши зразки подібних скам'янілостей з різних куточків моря Амундсена, вчені зіставили їх вміст і виявили, що Антарктика приблизно 10 тисяч років тому пережила різке скорочення площі льодів, приблизно таке ж, як відбувається зараз.

У цей час, як свідчить аналіз ізотопного складу панцирів планктону, льоди Антарктики почали омиватися досить теплими глибинними течіями, які прибивались до берега завдяки західним вітрам.

Ці потоки води підточили підставу льодового щита західної Антарктики, унаслідок чого від нього почали відколюватися великі айсберги і його площа стала різко скорочуватися. Лід, як свідчать виміри, зник біля берегів Антарктики практично миттєво, що в цілому повторює те, що відбувається зараз біля берегів південного континенту.

Приблизно 7,5 тисяч років тому цей процес зупинився, коли вітри, як вважають вчені, змістилися на північ і перестали зганяти теплу воду до підніжжя льодовиків. Після цього льодовий покрив Антарктики почав відновлюватися і досяг сучасного кордону.

Той же процес, як ідтверджують розкопки Сміта і його колег, відновився в 1940-х роках, і його існування пояснює те, чому Антарктика тане сьогодні з надзвичайно високою швидкістю. Чому теплі течії повернулися до берегів Антарктиди, вчені поки не знають, але припускають, що причиною цього є потепління вод Тихого океану і посилення феномена Ель-Ніньо, зумовлене підвищенням вмісту парникових газів в атмосфері.

ІА "Вголос": НОВИНИ