Валена – звичайна безпородна собака. Ще донедавна вона жила у притулку для тварин у Бородянці. Проте через постійні бомбардування містечка, коли будинок розбомбили, вона, її господиня та інші тварини змушені були евакуюватися.
Як Валена та Джеф зустріли одне одного
На щастя, Валена не зазнала поранень. Проте її ніжна душа не витримала цих випробувань. Перебуваючи уже у Львові, куди собаки та коти з притулку евакуювалися, вона відмовилася їсти, пити і виходити зі свого тимчасового укриття.
Притулок евакуювався далі, закордон. А Валена – залишилася. Вона сиділа у своїй конурі тихенько-тихенько. Лишень трусилася. Зоозахисники намагалися її заспокоїти. Запрошували до неї кінолога та зоопсихолога, який казав, що тільки спокій та любов відновлять душевну рівновагу собаки.
Тут з нею познайомився Джеф, американський журналіст. Джеф перейнявся долею Валени. Він почав приходити до неї чи не щодня, заходи у вольєр та читав їй книгу. А також – розмовляв. Звісно, англійською.
Зрештою, й ім’я собаці дав Джеф. Адже у притулку вона була безіменною.
Цю історію «Вголосу» розповіла голова громадської організації «Зелена сила» Андріана Байло.
За її словами, з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну через штаб порятунку тварин у Львові пройшло вже майже тисячу тварин-жертв війни.
Домашні тварини найбільше стресують
В основному ту приймають собак та котів. Хоча трапляються і єноти, гризуни та інші. Тут їх або прилаштовують або переправляють далі, за кордон.
А все почалося з того, що зоозахисникам почали повідомляти, що переселенці, яким вдалося вибратися зі своїх міст, обпалених вогнем, разом з домашніми улюбленцями, залишали їх на залізничному вокзалі Львова або ж перед перетином кордону.
«В перші дні до нас приносили до 30 тварин. Або ми дізнавалися, що на вокзалі у переносці сидить тварина, може навіть четверту добу сидить. Перелякана, голодна. Ми їх забирали», - згадує зоозахисниця.
Кожну тварину обліковували і вирішували її долю. Багато тварин виявилися домашніми. Вони б не дали собі ради на вулиці і могли б загинути.
Андріана зізнається, що ситуація з покинутими тваринами заскочила зоозахисників, проте довго думати не було коли. То ж вони почали діяти.
«Ми зверталися до львів’ян з проханням допомогти. Люди почали нам приносити переноски, корм для тварин, інші потрібні речі. Пізніше ми налагодили співпрацю з іноземними організаціями, які почали нам привозити корми», - згадує вона.
Більшість тварин стресували. І зоозахисникам доводиться з ними налагоджувати контакти.
Львів’яни стають в чергу аби прихистити тварину
Цікаво, що у цьому тимчасовому притулку тварини-переселенці довго не живуть. Якщо виявляється, що кіт чи собака не має господаря, то зоозахисники розміщують оголошення у соцмережах. І буквально за добу-дві тварина знаходить нового господаря.
Так трапилося з собакою з Ірпеня, від якої господар змушений був відмовитися. Ця тварина прожила в родині 11 років. Проте, на жаль, після того, як родині вдалося вибратися з пекла, який влаштували рашисти у їхньому домі, вони не змогли орендувати квартиру у мирному місті.
«Господар привів того собаку і сказав, що у нього троє дітей. І ніхто не хоче здавати йому квартиру з собакою. То ж він мусив зробити вибір», - розповідає Андріана Байло.
На жаль, собака дуже важко сприйняла розрив з родиною. Вона лежала у своєму вольєрі і плакала. У неї весь писочок був мокрий від сліз.
Зоозахисниця не витримала і виклала відео як плаче ця собачка, у соцмережу. Сподівань, що тварину, якій вже 11 років, хтось схоче взяти до себе додому, не було. Але вже зранку під воротами притулку стояла жінка, яка, як вона зізналася, заснути не змогла, коли побачила те відео. То ж чотирилапа переселенка з Ірпеня зараз має нову родину та дім. І почуває себе цілком щасливою.
Андріана Байло зауважила, що зараз цих тварин львів'яни забирають додому більш охоче, ніж це було до широкомасштабного вторгнення.
«Всі розуміють, що вони постраждали від війни і їм теж потрібен дім», - каже вона.
І поки ми розмовляли, прийшли мама з донькою, які цікавилися де можна взяти котика. Проте їм відмовили, бо на цей момент всіх тварин, яких прилаштовували, вже розібрали.
«Ми віддаємо тварин тільки відповідальним людям. Вони потім надсилають нам фоточки улюбленців. І це так приємно, коли ми пам’ятаємо яке воно перелякане сиділо в кліточці, а зараз розвалилося на дивані і йому там добре», - ділиться емоціями зоозахисниця.
Також у Львові приймають на тимчасову перетримку перед евакуацією закордон тварин з притулків з різних куточків країни. Звісно, вивезти одного кота чи собаку набагато простіше, ніж 500 котів, які привезли з притулку Ірини Добролюбової з Києва. Щоправда, їх привозять партіями по 30-50 хвостів.
Але у Львові вони мають можливість відпочити, поїсти та пройти огляд у лікаря. Тварини теж потребують уваги та допомоги.
А Валені пощастило. Зараз її новий господар має намір виготовити документи і забрати її з собою до США. А також вона починає цікавитися життям та висовує носиками зі свого прихистку.
Окрім того, що у Львові приймають тварин-переселенців, зоозахисники також надсилають корми у притулки та зоопарки, які не можуть евакуюватися.
А також зоозахисники збирають свідчення злочинів росії в Україні. У них вже є факти звірств окупантів, які приходили у притулки тварин і просто їх розстрілювали. Пояснити таку жорстокість не може ніхто.
Читайте також у «Вголосі» історію десятимісячної Кіри та її мами Лесі, яких окупанти розстріляли під час евакуації коло Гостомеля.
ІА "Вголос": НОВИНИ